Ухвала суду № 102750271, 25.01.2022, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/570/18

Провадження № 1-кп/935/69/22

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., судді Пасічного Т.З., Янчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Сагадіна В. В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Богданович В. В., Ертуса С. В., розглянувши у відкритмоу судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області, у режимі відеоконференції між Коростишівським районним судом Житомирської області та ДУ "Житомирська установа виконання покарань №8", обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018170230000125 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски Лохвицького району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Машівка Машівського району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , утримується в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурором у судовому засіданні подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Вказане обґрунтовано тим, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, раніше неодноразово судимі, можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення для забезпечення себе засобами існування, переховуватися від суду зважаючи на покарання, що їм загрожує, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, не мають стійких соціальних зв`язків.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Богданович В. В. не заперечували щодо задоволення заявленого прокурором клопотання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , захисник Ертус С. В. не заперечували щодо задоволення заявленого прокурором клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави та ризики, які стали наслідком обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не усунені, продовжують існувати.

Згідно положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються положення законодавства, «Конвенції про захист прав людини», а також практика Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також враховує конкретні обставини по даному провадженню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, раніше неодноразово судимі, можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення для забезпечення себе засобами існування, переховуватися від суду заважаючи на покарання, що їм загрожує, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, не мають стійких соціальних зв`язків.

Обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду, оскільки триває судовий розгляд кримінального провадження.

Існування ризику можливості переховування обвинувачених від суду є цілком ймовірний з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, що може спонукати їх до вчинення спроби ухилитися від суду.

Враховуючи продовження існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи особи обвинувачених, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, про який зазначає як сторона захисту так і сторона обвинувачення, який не зважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи.

Керуючись ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Продовжити, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Строк дії ухвали визначити по 25 березня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя І. В. Щербаченко

Суддя Т.З.Пасічний

Суддя В. В. Янчук