Ухвала суду № 102749555, 19.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6005/21

№ 1-кп/183/639/22

У Х В А Л А

19 січня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Тесленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12021041350000387 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,

за участю прокурора Балаклеєць П.П.,

захисників Бреус О.В.,

Павлова Є.Г.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України.

08.07.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час здійснення досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризику передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який слугував підставою для його обрання, оскільки обвинувачені є особами, що раніше судимі за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не стали, офіційно не працевлаштовані, суспільною працею не займаються, законних джерел доходів не мають, тобто матимуть реальну можливість продовжувати скоювати кримінальні правопорушення, а тому вважає неможливим застосування до них більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Бреус О.В. просила відмовити в задоволенні заявленого прокурором клопотання, одночасно просила змінити її підзахисному обраний раніше запобіжний захід на домашній арешт, вважаючи, що вказані прокурором ризики не обґрунтовані, і зменшилися із сплином часу, посилаючись на практику ЄСПЛ.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Павлов Є.Г., просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу та просив змінити його підзахисній запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації батька обвинуваченої, а у разі неможливості такої зміни, встановити їй розмір застави, оскільки вважає що кваліфікація дій його підзахисної підлягає зміні на ст.186 КК України. А стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 підтримав думку свого колеги.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Бреус О.В. підтримала заявлене клопотання свого колеги.

Обвинувачений ОСОБА_2 та обвинувачена ОСОБА_1 , кожен окремо, підтримали думки своїх захисників.

Прокурор наполягав на задоволенні свого клопотання та проти заявлених клопотань сторони захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт заперечував, вважаючи їх не обґрунтованими.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вважає, за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки строк його дії спливає, але жодних підстав для його зміни на даний час не має, заявлений ризик, зазначений в ухвалах слідчого судді та на підставі якого був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшився. Крім того, враховуючи, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України, санкція якої передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, в період строку випробування за попереднім вироком суду, а тому суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику можливості продовжувати скоювати кримінальні правопорушення, у інший спосіб ніж тримання їх під вартою.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на домашній арешт, суд, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину в період випробування за попереднім вироком, а посилання захисника обвинуваченої Щетініної А.Л. на недоведеність вказаної в обвинувальному акті кваліфікації дій його підзахисної не може бути прийнято судом, оскільки доведеність обвинувачення вирішується судом лише під час ухвалення вироку, а тому визначення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_1 суперечить вимогам ч.4 ст.183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Обвинуваченим:

ОСОБА_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 17 березня 2022 року включно.

ОСОБА_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 17 березня 2022 року включно.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

В задоволенні клопотання сторони захисту, як про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт так у визначенні розміру застави обвинуваченій ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Болкарьова