Рішення № 102749531, 20.01.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2127/21

Провадження № 2/0182/907/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2022 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Рибакової В.В.

при секретарі - Шалівській А.С.

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника третьої особи - ОСОБА_3 , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, який уточнювала (а.с.1-4,27-30). В обґрунтування вимог позову посилається на наступні обставини. Вона є зведеною сестрою (рідною по батькові) малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини помер у 2015 році. З часу смерті батька і до 2017 року дитина проживала з відповідачем ОСОБА_4 . Протягом останніх чотирьох років дитина проживає окремо від матері. Відповідач ОСОБА_4 повністю усунулася від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом чотирьох років моральної та матеріальної допомоги сину не надає, батьківську турботу не проявляє, життям, здоров`ям, розвитком та долею своєї дитини не цікавиться, вихованням та навчанням не займається, належних умов для її нормального розвитку не створює. Зазначені обставини підтверджуються постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року у справі № 182/1280/21, яка набрала законної сили 20.03.2021 року. Вважає, що відповідача слід позбавити батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що її брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2017 року проживає з нею. Вона з 22.03.2021 року працює у АТ «Нікопольський завод феросплавів». До адміністративною чи кримінальної відповідальності не притягувалась, раніше не судима. Вказала, що забезпечена власним житлом на праві користування, власником житла є її рідна матір, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не заперечує проти проживання у будинку малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обліках у ПНД, НВ ПНД, ШВД, ПТД не перебуває. Стан здоров`я ОСОБА_5 задовільний. Відносини з дитиною в неї приязні. Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити її опікуном, а також стягнути з ОСОБА_4 . аліменти на свою користь на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження по справі; почато підготовче провадження; призначено проведення підготовчого засідання; зобов`язано виконавчий комітет Нікопольської міської ради надати висновок щодо доцільності (або недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подання щодо можливості призначення ОСОБА_1 опікуном малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34,35).

Ухвалою суду від 11.10.2021 року закрито підготовче провадження по справі; призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.76).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Позивач суду пояснила, що з часу коли дитині виповнився один рік, він проживає разом з нею. Відповідач їй казала, що дитина їй не потрібна, але просила не позбавляти її батьківських прав, оскільки в такому разі вона втратить грошову допомогу на дитину. Відповідач ОСОБА_4 не виявляє інтересу до своєї дитини. Мати не вітає дитину з днем народження та з будь-якими іншими святами. Дитина навчається у першому класі, вона-позивач відводить його до школи, мати приходила до школи лише одного разу. Зазначила, що вона не чинила перешкод матері, навпаки просила її відвідувати дитину. Також вказала, що у відповідача є старша дочка, яка проживає з бабою, вихованням якої відповідач також не займається. Утриманням та вихованням малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вона займається самостійно. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Представник позивача також, зазначив, що відповідач притягалася до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків, якою встановлено, що вона не цікавиться життям, здоров`ям дитини, її успіхами та навчанням. Всі батьківські функції виконує позивач, яка має можливість бути опікуном дитини. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Городничий О.Л. вказав, що з 03.02.2021 року дитина перебуває на обліку, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, оскільки його мати злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Заходи соціального супроводу позитивного результату не надали, дитину не повернуто до сімейного оточення. Було обстежено житлово-побутові умови позивача, з якою проживає дитина. Позивач ОСОБА_1 замінює дитині матір, виконує батьківські обов`язки щодо дитини, створила усі належні умови для його проживання та розвитку. Зазначив, що відповідача розшукали в смт. Червоногригорівка, під час бесіди вона пояснила, що більше 5 років не проживає з сином, він проживає з позивачем. Відповідач не виконувала рекомендації щодо повернення дитини, своїм правом не скористалася. За таких обставин, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до її малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вважає, що позивач ОСОБА_1 може бути опікуном малолітнього ОСОБА_5 , обставини які б перешкоджали їй виконувати обов`язки опікуна відсутні.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду даної справи неодноразово повідомлялася належним чином за адресою місця свого проживання зареєстрованого у встановленому законом порядку (а.с.33). До суду повернулися конверти з судовими повістками, як не вручені у зв`язку з закінченням строку зберігання (а.с.66,78,81). Судова повістка у відповідності до п.2 ч.7 ст.128, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученою.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, зі згоди позивача, її представника, на підставі ст.280 ЦПК України розглянув справу заочно.

Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , у свідоцтві про народження якого серії НОМЕР_1 батьком зазначено - ОСОБА_7 , матір`ю - ОСОБА_4 (а.с.9- копія свідоцтва). Вказане також підтверджується актовим записом про народження №1080 від 18.11.2014 року (а.с.40), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00031251634 від 16.06.2021 року (а.с.41-42), в яких зазначено, що державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням та утриманням своїх дітей, не цікавиться навчанням, долею дитини (а.с.10,20,57,58,61,62,87). З цих підстав постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року ОСОБА_4 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.11). Постанова набрала законної сили 20.03.2021 року. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню та навчанню своїх малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилось в тому, що протягом останніх 4 років діти проживають окремо від матері, мати не утримує дітей, вихованням не займається та не забезпечує належні умови для життя.

Згідно ч.ч.4,6 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно характеристики з місця проживання, наданої керівником ОСББ «ВІЗІТ-Н» ОСОБА_20, відповідач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1990 року (а.с.20). З нею зареєстровані діти донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Донька ОСОБА_8 проживає з бабусею, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а син ОСОБА_5 - у зведеної сестри ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_4 ніде не працює, не піклується про своїх дітей, не забезпечує їй матеріально, не купує їм одяг та їжу. Діти знаходяться на повному забезпеченні бабусі та зведеної сестри.

Малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю сестрою по батькові - позивачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . Дані обставини підтверджуються довідкою квартального комітету №» 28 від 13.02.2021 року та іншими матеріалами справи (а.с.19,89,90).

З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 1-А класу комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 (а.с.86). Згідно характеристики наданої за місцем навчання (а.с.87), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Хлопчик дисциплінований, скромний, доброзичливий. Батько хлопчика помер, а мама взагалі не цікавиться долею дитини, його вихованням та навчанням. До школи жодного разу не приходила, зв`язок з учителем не підтримує ніяким чином. ОСОБА_5 має в будинку свою кімнату, де є робочий стіл і все необхідне для навчання, відпочинку і розвитку дитини: дитячі книжки, іграшки, комп`ютер. Дитина приходить до школи завжди охайно одягнена, чиста. Шкільним приладдям забезпечений достатньо. ОСОБА_1 постійно цікавиться успіхами дитини, відвідує батьківські збори, підтримує зв`язок з класним керівником, допомагає дитині швидше пройти період адаптації до першого класу.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є сусідкою та колегою позивача ОСОБА_1 , мають дружні відносини, знайома з нею з часу її народження. По суті справи суду пояснила, що батька позивача вона не знала. Відповідача ОСОБА_4 жодного разу не бачила, вона не приходить відвідувати сина. З малолітнім ОСОБА_5 вона знайома з його народження, оскільки він проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_6 . Зазначила, що в неї є син ОСОБА_16 , 2016 року народження, який дружить с ОСОБА_5 . Позивач ОСОБА_1 та її мати дуже люблять ОСОБА_5 . Дитина завжди чиста, охайна, нагодована та гарно вдягнута. Їй відомо, що ОСОБА_5 ходить до шкоди куди його відводять позивач або її мати. Приблизно один раз на тиждень вона буває вдома у позивача, де створені усі належні умови для проживання та розвитку дитини. У ОСОБА_5 є окрема кімната, письмовий стіл, диван, шафа, багато іграшок та речей. Також зазначає, що ОСОБА_5 називає позивача мамою. За місцем роботи позивач знаходить з усіма спільну мову, дисципліну не порушує.

Свідок ОСОБА_6 зазначила, що вона доводиться позивачу матір`ю та пояснила, що малолітній ОСОБА_5 проживає в них вже 6 років, з того часу, як йому виповнився один рік. Позивач ОСОБА_1 водить ОСОБА_5 до шкоди, відвідує з ним спортивні майданчики, а вона їм допомагає. Зазначає, що вони дуже люблять ОСОБА_5 . Відповідача ОСОБА_4 вона не бачила більше трьох років, вона не з`являється на дні народження дитини, Новий рік, не вітає сина з іншими святами та взагалі не приймає участі у вихованні дитини. ОСОБА_5 називає позивача мамою, а її бабою.Зазначила, що ОСОБА_17 доводиться батьком позивачу ОСОБА_1 та малолітньому ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_4 будь-якої участі в утриманні дитини не приймає, не приходить та не телефонує. Вказала, що вона-свідок є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , в ньому створені усі належні умови для проживання та розвитку дитини. В будинку проживає позивач разом з ОСОБА_5 , а вона мешкає у времянці. Зазначила, що не заперечує проти проживання в її будинку малолітнього ОСОБА_5 . У будинку є санвузол, газопостачання, водопостачання, електроопалення. Дитина забезпечена усім необхідним, має свою кімнату диван, письмовий стіл, іграшки. Вони з позивачем допомагають ОСОБА_5 з навчанням, водять його до школи, якщо через робочий графік не мають такої можливості - просять бабу або діда (по лінії батька).

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_5 є його онуками. З відповідачем ОСОБА_4 він знайомий приблизно сім років, але жодних відносин не підтримують. Батьками малолітнього ОСОБА_5 є його син ОСОБА_17 та відповідач ОСОБА_4 . Після смерті сина малолітній ОСОБА_5 залишився проживати з відповідачем. Відповідач спочатку залишала сина у позивача, а потім покинула його. ОСОБА_5 приблизно 4-6 років проживає разом з ОСОБА_1 . Зазначив, що в разі необхідності він також водить ОСОБА_5 до школи. Позивач ОСОБА_1 веде нормальний спосіб життя, працює, отримує самостійний дохід. У позивача та малолітнього ОСОБА_5 нормальні відносини, вона любить його. Він часто буває вдома у позивача, будинок великий, в ньому створені усі умови для проживання. У ОСОБА_5 є власна кімната, ліжко, стіл, шафа, книжки та іграшки. Відповідач ОСОБА_4 не відвідує сина та не цікавиться його життям. Згідно акту обстеження умов проживання від 03.02.2021 року (а.с.59), комісією у складі головного спеціаліста служби у справах дітей Нікопольської міської ради Городничим О.Л., спеціалістом служби у справах дітей Нікопольської міської ради Буряк А.С. було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 разом з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно висновку комісії житлово-побутові умови задовільні, в кімнати чисто, в наявності газ, електропостачання, дивани та побутова техніка. Малолітня дитина ОСОБА_5 2014 року народження, мешкає з народження з сестрою ОСОБА_1 , 1997 року народження, по лінії спільного батька, який помер. Мати дитини ОСОБА_4 мешкає окремо, злісно ухиляється від виховання та утримання свого сина.

Також головним спеціалістом служби у справах дітей Нікопольської міської ради Городничим О.Л. було проведено обстеження умов проживання за місцем реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження умов проживання від 03.02.2021 року (а.с.58) мати дитини ОСОБА_4 мешкає з 06.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , безробітна. З малолітнім сином ОСОБА_5 не мешкає з народження, злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Останні 5 років мешкала у АДРЕСА_3 з співмешканцем. Також головним спеціалістом служби у справах дітей Нікопольської міської ради Городничим О.Л. в даному акті зазначено, що ОСОБА_4 на запрошення спеціалістів Служби у справах дітей не реагує. ОСОБА_5 не забирає через те, що немає можливості, фінансово не утримує дітей.

Служба у справах дітей Нікопольської міської ради надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 (а.с.52-53), яким підтверджено факт систематичного злісного ухиляння від виконання своїх батьківських обов`язків, не повертає сина до сімейного оточення, не виконує рекомендації та поради спеціалістів служби у справах дітей. В даному висновку також зазначено, що ОСОБА_4 визнає свою провину в повному обсязі, не спростувала отриману інформацію відносно її ухиляння від виконання своїх обов`язків по відношенню до дітей.

Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 14.07.2021 року № 567, затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 (а.с.51).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 не займається вихованням малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, не цікавиться успіхами та життям дитини, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не намагається дбати про його потреби, не забезпечує дитину матеріально. Належним вихованням та утриманням дитини займається позивач ОСОБА_1 .

Інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Так, згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до положень ст.244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Службою у справах дітей Нікопольської міської ради надано подання про можливість ОСОБА_1 бути опікуном над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.50). Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 14.07.2021 року № 565, затверджено подання про можливість ОСОБА_1 бути опікуном (а.с.49).

Згідно довідки Міністерства внутрішніх справ України № 1894955 ОСОБА_1 на території України станом на 26.02.2021 року до кримінальної відповідальності на притягується, не знятої чи не погашеної судимості немає (а.с.72). Позивач працює в АТ «Нікопольський завод феросплавів» (а.с.13 - копія трудової книжки), має самостійний дохід. За місцем роботи характеризується позитивно, за період роботи випадків порушення трудової та виробничої дисципліни не має (а.с.88 - характеристика з місця роботи). Позивач ОСОБА_1 на диспансерних обліках не перебуває (а.с.13,14) та не має захворювань, які б перешкоджали їй виконувати обов`язки опікуна (а.с.16 - висновок про стан здоров`я). Позивач створила належні умови для проживання і повноцінного розвитку дитини, побутові умови відповідають встановленим санітарно-гігієнічним нормам. ОСОБА_1 виловлює усвідомлення серйозності свого рішення щодо встановлення опіки над малолітньої дитиною, відповідальності за його майбутнє.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 свідомо нехтує своїми обов`язками, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поважних причин щодо неможливості ОСОБА_4 виконувати свої обов`язки по вихованню дитини судом не встановлено.

На обліку у нарколога, лікаря-фтизіатра, у лікаря психіатра відповідач не перебуває, за медичною допомогою не зверталася (а.с.54,55,56).

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 може бути призначена опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 23 вказаної Конвенції, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Доказів того, що з відповідача проводяться стягнення по іншими виконавчим листам в матеріалах справи немає.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи викладене, те, що відповідач фактично самоусунулась від виховання дитини, а її відношення до своїх батьківських обов`язків виключають участь у житті малолітньої дитини, суд вважає доцільним позов задовольнити, позбавити відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на його користь в особі опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, щомісячно, починаючи з 06.04.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п.1ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, те, що позивач згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору відносно вимог щодо стягнення аліментів на утримання дитини, тому у відповідності до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1816 грн. 00 коп., сплачений останньою при зверненні до суду з даним позовом (щодо вимог про позбавлення батьківських прав та призначення опікуном) (а.с.5) та з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. (щодо вимог про стягнення аліментів).

Керуючись ст.ст. 12,13,76,81,89,141,259,263,264,268,280, ст.ст. 150,157,164-166,180-183,191,244 СК України, Конвенцією про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, Законом України «Про охорону дитинства», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ), третя особа - виконавчий комітет Нікопольської міської ради ( код ЄДРПОУ - 04052198, місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуном - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікуном над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на її користь в особі опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, щомісячно, починаючи з 06.04.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816 грн. 80 коп. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова