Рішення № 102747481, 18.01.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2022 р. Справа № 924/1159/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Рогожа С.М., розглянувши матеріали справи

за позовом громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" м. Хмельницький

про стягнення 35565,50 грн. основного боргу

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

25.11.2021р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" м. Київ до приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" м. Хмельницький про стягнення 35565,50 грн - основного боргу.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.11.2021р. відкрито провадження у справі №924/1159/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень.

Позиції учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р. Повідомляє, що загалом відповідачем було сплачено за договором 4000,00 грн. Вказує, що дата сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права настала 27.01.2020р. (п.3 додатку №3). Враховуючи, що з цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 місяці, позивач зазначає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.4. договору, а строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 1 повного року.

Позивач стверджує, що сума заборгованості відповідача за договором №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р., який є пролонгованим становить 71131,19 грн. (за два роки), зокрема:

- 4000,00 грн. х 5 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) + 2064,52 + 1066,67= 23131,19 грн.

Повідомляє, що у зв`язку із введенням карантину у період з березня 2020 року по травень 2020 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів - за авторські і суміжні права (4000,00 грн. х 3 = 12000) була перерахована і сумарно становить 2064,52 грн. за зазначений період (три місяці). Також у зв`язку із, введенням карантину у період з червня 2020 року по серпень 2020 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права (4000,00 грн. х 3 = 12000) була перерахована і сумарно становить 1066,67 грн. за зазначений період (три місяці).

- 4000,00 грн. х 12 (кількість місяців у другому році дії договору) = 48000,00 грн. (сума заборгованості за другий рік дії договору).

Позивач зазначає, що йому належить 50% від винагороди, що становить 35565,50 грн., зокрема:

- за перший рік дії договору - 11565,450 грн. (23131,19 х 50%);

- за другий рік дії договору - 24000,00 грн. (48000,00 грн. х 50%).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Про наявність ухвали про відкриття провадження у справі від 30.11.2021р. відповідач був повідомлений 02.12.2021р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи зазначене, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02.01.2020 року між приватним акціонерним товариством "Готель "Поділля" (користувач), громадською спілкою „Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжна організація), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, приватною організацією „Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права та приватною організацією „Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП), як особою яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті) яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-224/01/20-Н.

Згідно преамбули договору сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до п. 1.1. договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо суб`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

У п. 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

Згідно з п. 3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.2. договору договір про надання згоди на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.

У п. 3.4. договору передбачений механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права 2 календарні місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (оплата за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам договір із додатками до нього.

Згідно з п. 3.5. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації (50% на 50%).

У п. 4.1. та п. 4.2. договору передбачено, що договір про визнання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку №1 до цього договору та договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку № 3 та в Додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений цим Договором та Додатком № 3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього Договору.

Відповідно до умов п. 5.1. договору у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.

Додатками до договору №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р. є договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (додаток №1), договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (додаток №2), Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права (додаток №3), Форма звіту (додаток №4), Угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії (додаток №5).

У п. 5.1., 5.2. договору про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (додаток №1) та договору про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (додаток №2) визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань до їх повного виконання. У випадку якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати дія Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.

У п. 1 додатку №3 міститься Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права: Більярд, Кафетерій Більярд-кафе, Хол Готелю „Поділля", Кафе-бар „Поділля", які розташовані за адресою: вул. Шевченка, 34, м. Хмельницький.

У п. 2 додатку №3 до договору сторонами погоджено розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права в сумі 4000,00 грн. за кожен заклад користувача.

Пунктом 3 додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору та сплачується не пізніше 5 днів до початку місяця за який він здійснюється (1-й платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).

Позивач посилаючись на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р., звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 року між приватним акціонерним товариством "Готель "Поділля" (користувач), громадською спілкою „Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжна організація), приватною організацією „Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторська організація) та приватною організацією „Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП) укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-224/01/20-Н.

Відповідно до п. 1.1. договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо суб`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Згідно з п. 3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч. 3-6 ст. 1109 ЦК України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

У п. 1.2. договору сторони визначили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов`язаний із жодним додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.

У п. 2 додатку №3 до договору сторонами погоджено розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права в сумі 4000,00 грн. за кожен заклад користувача.

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" у позові повідомила, що у зв`язку із введенням карантину у період з березня 2020 року по травень 2020 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів - за авторські і суміжні права (4000,00 грн. х 3 = 12000) була перерахована і сумарно становить 2064,52 грн. за зазначений період (три місяці). Аналогічно у період з червня 2020 року по серпень 2020 року включно сума щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права (4000,00 грн. х 3 = 12000) була перерахована і сумарно становить 1066,67 грн. за зазначений період (три місяці).

Пунктами 5.1., 5.2. договору про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (додаток №1) та договору про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (додаток №2) визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань до їх повного виконання. У випадку якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати дія ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.

Враховуючи, що жодна із сторін не повідомляла письмово іншу сторону про припинення дії ліцензійної угоди у строк визначений п. 5.2., договір було автоматично пролонговано на 1 рік, тобто з 01.01.2021р. по 31.12.2021р.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3 додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору та сплачується не пізніше 5 днів до початку місяця за який він здійснюється (1-й платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).

У п. 3.4. договору передбачений механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права 2 календарні місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (оплата за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам договір із додатками до нього.

Позивач у позовній заяві повідомив, що відповідачем було сплачено за договором 4000,00 грн.

Відповідач не заперечив факту наявності у нього заборгованості за договором №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р., доказів здійснення оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав за договором не надано та не спростовано розміру заявленої до стягнення заборгованості в сумі 35565,50 грн. (з лютого 2020р. по грудень 2021р.).

Враховуючи, що відповідач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права 2 календарні місяці поспіль, тому механізм розстрочки, передбачений п. 3.4. договору припинив дію та не застосовується в даному випадку. Таким чином, відповідач мав здійснити повну передоплату за договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем була здійснена часткова сплата в розмірі 4000,00 грн. (за січень 2020р.), заборгованість приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" за договором №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р. становить:

- 4000,00 грн. - за лютий 2020 року;

- 2064,52 грн. - за період з березня 2020 року по травень 2020 року (перерахунок проведений позивачем у зв`язку з введенням карантину);

- 1066,67 грн. - за період з червня 2020 року по серпень 2020 року (перерахунок проведений позивачем у зв`язку з введенням карантину);

- 16000,00 грн. (4000,00 грн. х 4 місяці) - за період з вересня по грудень 2020 року;

- 48000,00 грн. (4000,00 грн. х 12 місяців) - за період з січня по грудень 2021 року.

Відповідно до умов п. 5.1. договору у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.

Згідно з п. 3.5. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації (50% на 50%).

Таким чином, позивачеві, як суміжній організації належить 50% оплати за договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р. в розмірі 35565,50 грн., з яких 11565,50 (23131,19 х 50%) за перший рік договору та 24000,00 грн. - за другий рік договору.

Враховуючи вище викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 35565,50 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві повідомлено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн.

Позивач у заяві від 02.11.2021р. повідомив, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після прийняття рішення у справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

14.01.2022р. до суду надійшла заява громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (від 17.12.2021р.), в якій просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача та стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Зазначений висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі №910/7520/19.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність" Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №910/16223/18.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі 3910/7520/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічний висновок викланий у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу ; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Заява позивача про відшкодування адвокатських витрат у справі №924/1159/21 надіслана відповідачу 30.12.2021р., що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, наявними в матеріалах справи. Заперечення від відповідача на заяву позивача про відшкодування адвокатських витрат до суду не надходили.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.12.2021 року у справі № 904/3550/21.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок міститься у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

На підтвердження витрат на професійну допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги №14.826-Н від 02.11.2021р., укладений між Адвокатським об`єнанням "Інтелкрафтс" (Адвокатське об`єднання) та громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (клієнт) та акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом (відповідно до договору №14.826-Н від 02.11.2021р. про надання професійної правничої допомоги) від 17.12.2021р.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1. договору за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню 10000,00 грн. (без ПДВ) за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції.

В акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 17.12.2021р., підписаному між Адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" та громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", сторони підтвердили, що Адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога у справі за позовом клієнта до приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" (справа №924/1159/21) в суді першої інстанції на загальну суму 10000,00 грн., без ПДВ, що підлягає сплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту. В акті зазначено, що сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката/адвокатів: підготовка та складання позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів.

Також в матеріалах справи наявні: довіреність від 01.07.2021р., згідно якої громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" уповноважує адвокатів: Хлебнікова С.Г., Сербуль О.Ю. та Гуйду Д.М. разом та окремо представляти інтереси та діяти від імені довірителя; наказ за №14.826 від 02.11.2021р., яким Адвокатське об`єнання "Інтелкрафтс" доручає здійснення судового представництва та іншого юридичного супроводження за договором про надання професійної правничої допомоги №14.826-Н від 02.11.2021р. адвокатам: Хлебнікова С.Г. та Сербуль О.Ю.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.12.2017р., видане Хлебнікову С.Г., який підписував позовну заяву та засвідчував копії документів, доданих до позовної заяви.

Розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення витрат в сумі 10000,00 грн. є розумним, справедливим, співмірність зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

З огляду на викладене та у зв`язку із задоволенням позову, витрати позивача, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" (код ЄДРПОУ 21327550, вул. Шевченка, буд. 34, м. Хмельницький, 29004) на користь громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (код ЄДРПОУ 42502769, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002) 35565,50 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять тисяч 50 коп.) основного боргу, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору, 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 18.01.2022р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" - електронна пошта: 42502769@mail.gov.ua

3 - відповідачу, приватне акціонерне товариство "Готель "Поділля" (вул. Шевченка, буд. 34, м.Хмельницький, 29004); електронна пошта: podillya.khm2306@gmail.com