Рішення № 102745874, 12.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8290/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ", м. Київ

до відповідача-1: TNA Corporate Solutions LLC, м. Джексон, штат Вайомінг, США

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС-АГРО", с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена Хвиля", с. Радчиці, Овруцький район, Житомирська область

про визнання недійсним Договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Бєльченко М.В.

Представники:

від позивача: Бутко Д.Г ордер адвокат

від відповідача-1: Маковей О.Г. посвідчення адвокат

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: TNA Corporate Solutions LLC, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС-АГРО", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена Хвиля" та просить суд визнати недійсним Договір задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" від 08.11.2019 року укладений між Компанією TNA Corporate Solutions LLC ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УПРАВЛІНСЬКЕ ТОВАРИСТВО УЛФ", ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 6151.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.12.2021.

Представник відповідача-2 подав 24.11.2021 до суду відзив на позовну заяву.

Представник відповідача-1 подав 29.11.2021 до суду відзив на позовну заяву.

Представник відповідача-3 подав 29.11.2021 до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 відкладено підготовче засідання на 21.12.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 12.01.2022.

У судове засідання 12.01.2022 представники відповідача-2, 3 не з`явились. Відповідач-3 20.12.2021 надіслав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні 12.01.2022 розглянуто справу по суті: заслухано виступ позивача та відповідача-1, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 12.01.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що укладений 08.11.2019 договір про задоволення вимог заставодержателя є незаконним та таким, що вчинений з недотриманням норм чинного законодавства, а саме статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки, на момент укладення оскаржуваного договору про задоволення вимог заставодержателя, заставодавці та заставодержатель не виконали вимоги пункту 9.3 та пункту 9.4.3 договору застави частки, а саме не дотрималися термінів, передбачених договором та вимог щодо повідомлення заставодавців про факт невиконання зобов`язань за основним договором.

Також, позивач вказує, що на момент укладення договору задоволення вимог заставодержателя не визначено у встановленому договором застави порядку розміру вартості предмета застави. Тобто, сторонами не дотримано вимоги статті 19 Закону України "Про заставу".

Окрім того, позивач вказує на порушення статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» яка передбачає спеціальний порядок звернення стягнення на частку в статутному капіталі.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що право на задоволення вимог за рахунок заставлених корпоративних прав раніше встановленого строку прямо передбачено умовами договору застави, а від так жодних порушень строків не має.

Щодо відсутності оцінки вартості предмету застави на момент укладення, який за договором задоволення вимог заставодержателя перейшов у власність компанії THA КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС, відповідач-1 зазначає, що в подальшому спірні корпоративні права будуть реалізовані за їх вартістю і саме ця їх вартість буде врахована у розмірі погашених забезпечених зобов`язань за основним кредитним договором.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 проти позову не заперечує та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Позиція відповідача-3

Відповідач-3 проти позову не заперечує та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між UKRLANDFARMING PLC (позичальник), POSTSCRIPTUM HOLDING LTD (агент) та TNA Corporate Solutions LLC (агент із забезпечення) було укладено договір про надання кредитної лінії на суму до 600 000 000 доларів США від 24.06.2011.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" (заставодавець-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена хвиля" (заставодавець-2), Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Олімпекс-Агро" (компанія) та POSTSCRIPTUM APITAL LTD AS PLEDGEE (заставодержатель) було укладено договір застави частки від 4.01.2018 (арк.с.18).

Відповідно до пункту 2.1 договору застави, в якості забезпечення повного і своєчасного виконання кожною зобов`язаною особою її зобов`язань, визначених у статті 3 (Забезпечені зобов`язання) цього договору, згідно з фінансовими документами, із змінами та доповненнями, які можуть час від часу вноситися до таких договорів впродовж їх терміну дії, заставодавець цим надає заставодержателю у першочергову заставу предмет застави, визначений у Статті 4 (предмет застави) цього договору.

В пункті 4.1 договору застави встановлено, що предметом застави за цим договором є частки участі у статутному капіталі Компанії детальний опис яких міститься у Додатку 1 до цього Договору.

Додаток 1 до договору застави передбачає, що заставодавці передали в заставу заставодержателя частку в статутному капіталі ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро" (загальний розмір статутного капіталу компанії 312 269,76 грн у розмірі 100 %, що відповідає 312 269,76 грн (арк.с.62).

Пунктом 3.2 договору застави встановлено, що строком виконання забезпечених зобов`язань є 28 червня 2025 року якщо такий строк не продовжений або скорочений відповідно до кредитного договору або будь-яких інших фінансових документів. Вищезазначене у жодному разі не порушує чинності та/або можливості примусового виконання цієї застави, яка, незважаючи на будь-що залишається повністю чинною та дійсною до моменту виконання забезпечених зобов`язань за кредитним договором та будь - якими іншими фінансовими документами в повній мірі, що повинно бути підтверджено письмовим повідомленням від заставодержателя заставодавцю (яке не повинно бути необґрунтовано притриманим або затриманим після надання заставодавцем заставодержателю законного письмового запиту надати таке повідомлення).

Згідно з пунктом 3.4 договору застави заставодержатель, який діє у якості солідарного кредитора, відповідно до кредитного договору та інших фінансових документів, вимоги фінансових сторін та заставодержателя до заставодавця, позичальника та інших зобов`язаних осіб за кожним відповідним фінансовим документом є солідарними у цілях статті 542 Цивільного кодексу України. Таким чином, заставодержатель, який діє у якості солідарного кредитора, наділений правом здійснювати всі вимоги до заставодавця, позичальника та інших зобов`язаних осіб за кожним відповідним фінансовим документом (включаючи, але не обмежуючись, кредитним договором) щодо усієї суми боргу будь-якої із зобов`язаних осіб перед будь-якою фінансовою стороною за фінансовими документами, та звертати стягнення на предмет застави (як його описано нижче) стосовно повної несплаченої.

Згідно з пункту 4.3 договору застави, сторони погоджуються, що вартість предмета застави на дату цього договору складає 312 269,76 грн сторони цього договору прямо погоджуються, що незважаючи на вищенаведене, забезпечені зобов`язання погашаються як встановлено в статті 9.7 (розмір погашених забезпечених зобов`язань) нижче.

Відповідно до пункту 9.7 договору застави сторони прямо погоджуються, що у випадку реалізації предмета застави та/або примусового виконання прав заставодержателя на предмет застави згідно з порядком, визначеним вище у цій статті 9 (Звернення стягнення), забезпечені зобов`язання вважатимуться задоволеними і погашеними лише у розмірі суми та у валюті відповідного забезпеченого зобов`язання, фактично і остаточно отриманої заставодержателем в результаті реалізації/примусового виконання за обмінним курсом, встановленим заставодержателем на дату такої реалізації, а у випадку передачі права власності на предмет застави заставодержателю, у розмірі вартості, визначеної заставодержателем на момент такої передачі на підставі оцінки предмета застави, підготовленої суб`єктом оціночної діяльності.

В абзаці 2 пункту 9.3 договору застави в розділі "Позасудове Врегулювання" передбачено, якщо протягом строку, встановленого для виконання зобов`язань, порушення яких призвело до настання випадку невиконання зобов`язання, що триває, яке направлене заставодержателем заставодавцю (значною мірою у формі Додаток 2 до цього Договору) і, що не може бути коротший ніж 30 (тридцять) днів з моменту отримання заставодавцем повідомлення про випадок невиконання зобов`язань (окрім випадків передбачених законодавством або цим договором), такі зобов`язання залишаються невиконаними або порушеними, або у випадку повідомлення (в тому числі шляхом підписання між сторонами двосторонньої угоди) заставодавцем заставодержателя про неможливість виконання забезпеченого зобов`язання, обов`язок виконання, якого настав у заставодавця у зв`язку з існуванням в момент укладення цього договору випадків невиконання, що було визнано сторонами в п.11.12 договору, іншим чином окрім як за рахунок предмета застави, заставодержатель має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: передача права власності на предмет застави заставодержателю в рахунок виконання забезпечених зобов`язань; продаж заставодержателем предмета застави третій особі; або укладення договору про задоволення вимог заставодержателя; будь-який інший позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, передбачений законодавством України.

Пунктом 9.4.1 договору застави частки передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави набувши право власності на предмет застави на підставі акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Цей Акт укладається сторонами у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, сторони зобов`язуються підписати Акт одразу після укладення цього договору.

Із наступного дня після спливу 30 (тридцяти) денного строку з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави (за виключенням випадків передбачених цим договором, зокрема, але не виключно у випадку передбаченому абзацом 2 п. 9.3 та п. 9.4.3 цього договору) набуває чинності акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, який підписується у день підписання цього договору. За таких умов, заставодержатель вправі у порядку, визначеному чинним законодавством України, звернутися до державного реєстратора для внесення відомостей про зміну складу учасників товариства на підставі зазначеного акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Заставодержатель набуває предмет застави у власність за вартістю, визначеною за домовленістю сторін.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" (заставодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена хвиля" (заставодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Олімпекс-Агро" (компанія) та TNA Corporate Solutions LLC (заставодержатель) було укладено додаткову угоду від 24.01.2018 до договору застави частки від 24.01.2018 (арк.с.67), якою зокрема було внесено зміни до преамбули договору, у зв`язку із переходом прав та обов`язків заставодержателя за договором від ПОСТСКРИПТУМ КЕПІТАЛ ЛТД до ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС.

Актом приймання-передачі частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро" від 06.11.2019 учасники передають у власність стороні 2, а сторона 2 приймає у свою власність частки в статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро" (ідентифікаційний код - 30195842) номінальною вартістю 312 269,76 грн (арк.с.92).

Вищезазначений акт підписаний сторонами без заперечень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. та зареєстровано в реєстрі за №№ 4335, 4339.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" (заставодавець-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена хвиля" (заставодавець-2), TNA Corporate Solutions LLC (заставодержатель) було укладено договір про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро" від 08.11.2019 (арк.с.93).

В пункті 1 договору про задоволення вимог визначено, що сторони визнають, що зобовязання за кредитним договором не виконане належним чином боржником та/або заставодавцями на користь заставодержателя.

У зв`язку з невиконанням боржником та/або заставодавцями своїх зобов`язань за кредитним договором, сторони цього договору вирішили здійснити позасудове звернення стягнення шляхом передачи заставодержателю права власності на предмет застави шляхом укладення цього договору про задоволення вимог заставодержателя, в порядку та на умовах передбачених п. 9.4.3 договору застави (пункт 2 договору про задоволення вимог).

Відповідно до пункту 3 договору про задоволення вимог заставодавці передають у власність заставодержателю належні їм частки у статутному капіталі ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро", місцезнаходження якого: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 30195842, загальною номінальною вартістю 312 269,76 грн договору застави, а заставодержатель приймає у власність частку в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 6 договору про задоволення вимог передбачено, що відступлення частки у статутному капіталі Товариства здійснюється у зв`язку з настанням випадку невиконання зобов`язань згідно договору застави.

За згодою сторін, для цілей цього договору, вартість частки визначається у розмірі 215 466,13 грн (пункт 7 договору про задоволення вимог).

З моменту переходу частки до заставодержателя переходять всі права та обов`язки учасника Товариства, які належали заставодавцям, а в межах частки яка відчужується, і заставодавці відповідно втрачають всі права та обов`язки на частку у статутному капіталі Товариства (пункт 9 договору про задоволення вимог).

Згідно пункту 12 договору про задоволення вимог підписання цього договору є підставою для часткового припинення зобов`язань за кредитним договором на суму вартості частки, зазначену у п. 7 цього договору.

Цей договір починає діяти з моменту його підписання сторонами та діє до повного його виконання (пункт 12 договору про задоволення вимог).

Позивач вказує, що під час укладення договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро" сторонами були порушені положення договору про заставу, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту Товариства, оскільки вказаними нормами визначено, що підставою для звернення стягнення є факт невиконання чи неналежного виконання забезпеченого зобов`язання, а спірні договори укладені до закінчення строку належного виконання такого зобов`язання, за відсутності письмових вимог до позичальника про усунення порушень.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Підставою для звернення стягнення на заставлене майно є невиконання боржником своїх обов`язків за основним зобов`язанням.

Відповідно до частини 2 статті 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 2 статті 592 Цивільного кодексу України передбачається, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави; в інших випадках, встановлених договором.

Пунктом 3.2 договору застави встановлено, що строком виконання забезпечених зобов`язань є 28 червня 2025 року якщо такий строк не продовжений або скорочений відповідно до кредитного договору або будь-яких інших фінансових документів. Вищезазначене у жодному разі не порушує чинності та/або можливості примусового виконання цієї застави, яка, незважаючи на будь-що залишається повністю чинною та дійсною до моменту виконання забезпечених зобов`язань за кредитним договором та будь- якими іншими фінансовими документами в повній мірі, що повинно бути підтверджено письмовим повідомленням від заставодержателя заставодавцю (яке не повинно бути необгрунтовано притриманим або затриманим після надання заставодавцем заставодержателю законного письмового запиту надати таке повідомлення).

Відповідно до пункту 3.2 договору застави строком виконання забезпечених зобов`язань є 28 червня 2025 року якщо такий строк не продовжений або не скорочений відповідно до кредитного договору або будь-яких інших фінансових документів.

З огляду на вищевказаний пункт договору сторони передбачили можливість зміни строку виконання забезпечених зобов`язань відповідно до кредитного договору або будь-яких інших фінансових документів.

Доказів зміни такого строку сторонами не надано. Оспорюваний договір також не містить інформації про зміну строку виконання забезпечених зобов`язань.

Крім того, матеріали справи також не містять доказів того, що відповідачем 1 на адресу позивача та відповідача 3 направлялись вимоги щодо дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором. Натомість строк виконання зобов`язання (сплати кредиту) станом на 08.11.2019 не настав.

Суд зауважує, що звернення стягнення на предмет застави до настання строку виконання основного зобов`язання не узгоджується з самою правовою природою інституту забезпечення зобов`язання.

Предметом договору застави є частка у статутному капіталі відповідача 2, яка належала позивачу та відповідачу 3.

У статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено особливості звернення стягнення на частку учасника товариства.

Відповідно до змісту вказаної статті Закону, звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку (частина 1-4 статті 22 Закону)

Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону (частина 5 статті 22 Закону).

Тобто, положення статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначають особливий порядок звернення стягнення на частку учасника товариства, який має бути дотриманий.

Стаття 22 цього закону передбачає вичерпний перелік випадків, в яких може бути звернено стягнення на частку в статутному капіталі товариства, і цей перелік, не включає позасудове звернення стягнення на підставі договору про задоволення вимог заставодержателя.

Суд констатує, що спірний договір укладено сторонами в порушення статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Позивач також вказує на недотримання при укладенні спірного договору вимог статті 19 Закону України «Про заставу».

Суд погоджується з цим, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Спірний договор договір не містить відомостей, про те, на погашення яких саме вимог по кредитному договору (основного зобов`язання, відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій за невиконання кредитних зобов`язання) звертається стягнення на предмет застави; в якому розмірі погашаються невиконані зобов`язання, шляхом позасудового звернення стягнення на предмет застави; на підставі чого встановлювалась вказана вартість часток.

Відтак спірний договір суперечить статті 19 Закону України "Про заставу".

В абзаці 2 пункту 9.3 договору застави в розділі "Позасудове Врегулювання" передбачено, якщо протягом строку, встановленого для виконання зобов`язань, порушення яких призвело до настання випадку невиконання зобов`язання, що триває, яке направлене заставодержателем заставодавцю (значною мірою у формі Додаток 2 до цього Договору) і, що не може бути коротший ніж 30 (тридцять) днів з моменту отримання заставодавцем повідомлення про випадок невиконання зобов`язань (окрім випадків передбачених законодавством або цим договором), такі зобов`язання залишаються невиконаними або порушеними, або у випадку повідомлення (в тому числі шляхом підписання між сторонами двосторонньої угоди) заставодавцем заставодержателя про неможливість виконання забезпеченого зобов`язання, обов`язок виконання, якого настав у заставодавця у зв`язку з існуванням в момент укладення цього договору випадків невиконання, що було визнано сторонами в п.11.12 договору, іншим чином окрім як за рахунок предмета застави, заставодержатель має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: передача права власності на предмет застави заставодержателю в рахунок виконання забезпечених зобов`язань; продаж заставодержателем предмета застави третій особі; або укладення договору про задоволення вимог заставодержателя; будь-який інший позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, передбачений законодавством України.

Сторонами не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження направлення повідомлення ТОВ Агрофірми "Олімпекс-Агро" про випадок невиконання зобов`язань, що надало б їм право на власний розсуд обрати один з позасудових способів звернення стягнення на предмет застави.

Щодо доводів позивача з приводу недотримання порядку визначення вартості частки суд зазначає таке.

Також позивач посилається на те, що порушено, що передаються за оспорюваним договором.

Згідно з пункту 4.3 договору застави, сторони погоджуються, що вартість предмета застави на дату цього договору складає 312 269,76 грн сторони цього договору прямо погоджуються, що незважаючи на вищенаведене, забезпечені зобов`язання погашаються як встановлено в статті 9.7 (розмір погашених забезпечених зобов`язань) нижче.

Відповідно до пункту 9.7 договору застави сторони прямо погоджуються, що у випадку реалізації предмета застави та/або примусового виконання прав заставодержателя на предмет застави згідно з порядком, визначеним вище у цій статті 9 (Звернення стягнення), забезпечені зобов`язання вважатимуться задоволеними і погашеними лише у розмірі суми та у валюті відповідного забезпеченого зобов`язання, фактично і остаточно отриманої заставодержателем в результаті реалізації/примусового виконання за обмінним курсом, встановленим заставодержателем на дату такої реалізації, а у випадку передачі права власності на предмет застави заставодержателю, у розмірі вартості, визначеної заставодержателем на момент такої передачі на підставі оцінки предмета застави, підготовленої суб`єктом оціночної діяльності.

Матеріали справи доказів дотримання сторонами договору вимог пункту 9.7 договору застави не містять, при цьому відповідач 1 не заперечує, що перед укладенням спірного договору оцінка частки не проводилась.

Відтак, на момент укладення договору про задоволення вимог заставодержателя не визначено у встановленому договором застави порядку розмір вартості предмета застави, що є порушенням вимог договору застави частки.

З огляду на викладене вище, суд доходит висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки договір про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" є недійсним у відповідності статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС-АГРО", оскільки останній не є стороною договору задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" від 08.11.2019 року.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 270,00 грн слід покласти на відповідача-1, 3 по 50%, а саме на кожного по 1 135,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" до TNA Corporate Solutions LLC та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена Хвиля" задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" від 08.11.2019 року укладений між Компанією TNA Corporate Solutions LLC та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УПРАВЛІНСЬКЕ ТОВАРИСТВО УЛФ", ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 6151.

Стягнути з TNA Corporate Solutions LLC (610 W. Broadway, Suite 201, Jackson, Wyoming 83001; реєстраційний номер: 2017-000737609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121, корпус В; ідентифікаційний код 35428975) судовий збір у розмірі 1 135,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена Хвиля" (11101, Житомирська область, Овруцький район, с. Рабчиці, вул. Шевченка, 39; ідентифікаційний код 34911556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121, корпус В; ідентифікаційний код 35428975) судовий збір у розмірі 1 135,00 грн.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінське товариство "УЛФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС-АГРО" (51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10; ідентифікаційний код 30195842) відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.01.2022

Суддя Я.С. Золотарьова