Ухвала суду № 102742343, 14.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/850/22 1-кс/760/622/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Свербиуса О.О., захисника Куненка С.П. (свідоцтво № 21/1397 від 05.04.2018р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер та договір про надання правової допомоги), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Стельмаха С.М., погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Дяченко О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з неповною середньою освітою, одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022100090000068 від 12.01.2022р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12022100090000068 від 12.01.2022р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підозрюваний доставлений під вартою до суду.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що 12.01.2022р. приблизно о 12:10 годин, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, зайшов до першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 де, піднявшись на 16-й поверх, підійшов до вхідних дверей квартири НОМЕР_1 , вирішив незаконно проникнути до вказаної квартири, звідки викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , переконавшись у відсутності мешканців у вказаній квартирі та у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні кримінального правопорушення, за допомогою відмичок та інших предметів, які він мав при собі та взяв з цією метою, пошкодив один нижній замок вхідних дверей та через вказані двері проник до квартири АДРЕСА_5 , звідки таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: гроші в сумі 7000 гривень та 200 доларів США (що відповідно до курсу валют Національного банку України станом на 12.01.2022 становить 5501 гривня 86 копійок), ноутбук марки «Asus» вартістю 12000 гривень, золоті прикраси, а саме: золоту обручку вартістю 7000 гривень, золоте кільце з діамантом вартістю 14000 гривень, один золотий браслет вартістю 8000 гривень, 1 пару золотих сережок вартістю 6000 гривень, срібний ланцюжок вартістю 2500 гривень, срібний ланцюжок вартістю 2000 гривень, пару срібних сережок вартістю 2000 гривень, пару срібних сережок вартістю 4000 гривень, срібне кільце вартістю 500 гривень, срібне кільце вартістю 900 гривень, срібне кільце вартістю 1300 гривень, срібне кільце вартістю 900 гривень, срібне кільце вартістю 900 гривень, чоловічий годинник вартістю 500 гривень, чоловічий годинник вартістю 500 гривень, чоловічий костюм марки «Рuma» чорного кольору вартістю 2500 гривень, чоловічий костюм марки «Gap» чорного кольору вартістю 2000 гривень, спортивну сумку чорного кольору вартістю 500 гривень, жіночі туфлі кольору «пітон» вартістю 2000 гривень, жіночі кросівки білого кольору марки «Vico», вартістю 1500 гривень, твердий чоловічий дезодорант «Old Spice», вартістю 60 гривень, шапка чоловіча коричневого кольору, вартістю 100 гривень.

В цей час ОСОБА_1 , утримуючи при собі таємно викрадене вищевказане чуже майно та перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_5 був помічений потерпілою ОСОБА_2 , яка в цей час повернулась до вищевказаної квартири. ОСОБА_1 , розуміючи, що його злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, викриті потерпілою, не відмовляючись від продовження своїх намірів, з метою подальшого заволодіння та утримання при собі вищевказаного викраденого чужого майна, а також подальшого обернення його на свою користь, діючи умисно та відкрито, почав тікати утримуючи вищевказане викрадене ним чуже майно при собі та в подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 84161 гривня 86 копійок.

13.01.2022 року 12.12год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

14.01.2022р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 186 КК України у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у житло.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину , за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілу та свідків..

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Куненко С.П. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у житло.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, заява потерпілої ОСОБА_2 від 12.01.2022 про вчинення кримінального правопорушення; протокол огляду місця події від 12.01.2022, по місцю вчинення кримінального правопорушення, квартири АДРЕСА_5 , згідно якого виявлено пошкоджений замок в квартирі та порушення обстановки; протоколи допиту потерпілої ОСОБА_2 від 12.01.2022 та 14.01.2022; протокол пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 за фотознімками від 13.01.2022, відповідно до якого остання впізнала особу підозрюваного ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила відносно неї відкрите викрадення належного їй майна; протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протокол перегляду відеозапису від 13.01.2022; протокол затримання ОСОБА_1 , як підозрюваного у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КК України; протокол проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 та інші матеріали кримінального провадження.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний час. Вказані обставини можуть свідчити про той факт, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватися від органів слідства

Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, його майновий та сімейний стан, а також ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 , ніде не працює та не зайнятий суспільно-корисною працею, наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеному ризику.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів,

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 80 000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Стельмаха С.М. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 січня 2022 року 12.12год.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 12.12год. 13 березня 2022 року.

Розмір застави визначити у сумі 80 000грн. (вісімдесят тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 14.03.2022р., включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк