Рішення № 102740314, 25.01.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20086/21

Провадження № 2-а/643/50/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Семененка Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2021 року серії ЕАО №4986762, винесену інспектором ,УПП в Харківській області Семененко Дмитром Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення адмінітсративного стягнення у виді штрафу 1700, 00 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог, позивач ОСОБА_1 зазначив, що 04.11.2021року інспектором УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції було винесено постанову серії ЕАО №4986762 в справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2021 р. та притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, згідно якої порушено вимоги п.12.4 ПДР України, а саме: перевищено дозволену швидкість руху транспортного засобу в межах населеного пункту, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00грн. Вважає, що вказана постанова винесена безпідставно та з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Так, після зупинки його автомобіля старшим інспектором лейтенантом поліції Семененко Д.О. повідомлено про те, що він рухався зі швидкістю 101 км/год. яка була зафіксована поліцейським на вимірювач TruCam LTI 20/20 ТС00709, проте з даним твердженням він не погодився, оскільки швидкість його автомобіля була меншою, ніж 70 км/год. Він впевнений що їхав нешвидко, бо саме в четвер вранці був сильний туман, та природні умови впливають на правильність вимірювання. У п.5 постанови зазначено, що місцем скоєння правопорушення є населений пункт Травневе, проте вулиця, на якій проводився замір швидкості не вказана. В п.2 місцем розгляду є селище Травневе, Траса М-03. Замір проводився за селищем. Також вимірювання швидкості відповідачем здійснено не в автоматичному, а в ручному режимі. Його не було ознайомлено з відеозаписом з приладу, яким підтверджується вчинення правопорушення, не надано на його вимогу жодного відповідного сертифікату чи свідоцтва щодо позитивного результату випробувань технічного приладу та документів з приводу результату випробувань технічного приладу. Крім того, вважає, що винесення оскаржуваної постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцем знаходження відповідного органу, та без надання часу для реалізації відповідних прав, що є порушенням його прав. Також, відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення, що не надало йому можливості висловити свою незгоду із правопорушенням. Окрім того, під час винесення постанови відповідачем не дотримано вимог ст.ст.245, 278, 279, 280 КУпАП.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2021року, позов залишено без руху.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.12.2021року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача надано відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 04.11.2021 року о 08:17, на автодорозі М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 448 км. 531м. в селищі Травневе, Харківської області за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI № ТС 000709 виявлений рух транспортного засобу, DaciaLogan д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 101 км/год, що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 51 км/год з порушенням пункту 12.4 Правил дорожнього руху. Зазначений автомобіль був зупинений на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор продемонстрував позивачеві відеозапис, здійснений лазерним вимірювачем швидкості TruCam. Позивачеві, на місці зупинки, в повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, в процесі розгляду справи з невідомих причин позивач не скористався правами які йому роз`яснили. Клопотання, заяви позивач не заявляв про що свідчить п. 7 оскаржуваної постанови. За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. При винесені цієї постанови, Семененко Д.О. керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з вищевказаним, заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того зазначає, що відповідно до географічної прив`язки автодорога М-03 «Київ - Харків - Довжанський» проходить через населений пункт селище Травневе в Харківській області, а саме з 448 км + 090 м по 448 км + 983 м., що підтверджується листом Служби автомобільних доріг у Харківській області. Виміри швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача відбулися на 448 кілометрі 531 метра автодороги М-03, тобто чітко в межах селища Травневе. Таким чином, позивач 04.11.2021 керуючи зазначеним автомобілем рухався по автодорозі М-03 «Київ - Харків - Довжанський» зі сторони міста Харкова в бік міста Києва, повинен був виконувати вимоги дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» (Травневе), який розташований за адресною прив`язкою з 448 км + 090 м. Цей знак встановлений на прямій ділянці автодороги М-03 «Київ - Харків - Довжанський» та добре видний всім учасникам дорожнього руху та відповідає вимогам ДСТУ.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2021 року Інспектором 6 роти 4 батальйону УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Семененко Д.О. винесено постанову серії ЕАО № 4986762, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Згідно вказаної постанови 04.11.2021року о 08 год. 17 хв. у п. Травневе траса М-03 448 км. 531М, водій ОСОБА_1 керував ТЗ в населеному пункті Травневе зі швидкістю 101 км/год, перевищив встановлену швидкість в населених пунктах на 51 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, доказами є такі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, зафіксоване відповідачем на лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 ТС 000709 на Трасі М03 338 км 531М с. Травневе Харківського району Харківської області.

За інформацією Служби автомобільних доріг у Харківській області, викладеною у листі від 25.05.2021, встановлені три дорожні знаки 5.70 «Фото- відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» на автодорозі М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 448 км + 508 - 449 км +498 .

Відповідно до ПДР знак 5.70 "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху" інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Отже, судовим розглядом встановлено здійснення працівниками поліції фото- та відеофіксації в зоні дії знаку 5.70. "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", який дозволяє проведення фіксації адміністративних правопорушень, у тому числі передбачених ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Так, на підтвердження зазначених обставин надано відеозапис, відповідно до якого транспортний засіб Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 101 км/год в населеному пункті при дозволеній швидкості руху в населеному пункті 50 км/год.

Крім того, вказана обставина підтверджується фотознімком, здійсненим сертифікованим приладом TruCam серійний номер 000709, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 101 км/год при максимально дозволеній швидкості 50 км/год. Вимірювання здійснено з відстані 231,2м.

Із дослідженої у судовому засіданні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності встановлено, що остання містить посилання на відповідний технічних засіб, а саме вказано, що вимір проводився приладом TruCAM № 000709.

Отже, керування позивачем 04.11.2021 транспортним засобом зі швидкістю 101 км/год. та, як наслідок, порушення ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами.

Стосовно доводів позивача щодо того, що дані з приладу TruCam не можна вважати належними доказами, оскільки прилад виключений з державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки є не чинним, суд зазначає наступне.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12, затверджений сертифікатом № UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012 року.

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.

В подальшому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 № 1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Згідно з наказом Мінекономрозвитку від 13.07.2016 № 1161 «Деякі питання ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 03.08.2016 № 1081/29211, ДП «Укрметртестстандарт» уповноважено на ведення Реєстру затверджених типів ЗВТ, який розміщується на веб-сайті підприємства www.ukrcsm.kiev.ua. До цього реєстру, зокрема, занесено тип ЗВТ - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM ІІ виробництва Laser Technology Inc., США та видано сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 241-18, який діє до 26.12.2028.

Відповідно до експертного висновку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, наданого 07.09.2021, з терміном дії до 07.09.2024, в лазерному вимірювачі швидкості LTI20/20 TruCAM правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015. Об`єкт експертизи забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. Дія вказаного експертного висновку поширюється на зразки об`єкта із заводським номером ТС 000709.

Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21368, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 16.02.2021 з терміном дії до 16.02.2022, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20 № ТС000709» відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Отже, прилад TruCam LTI 20/20 № ТС000709 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої було визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України.

Доводи позивача стосовно невірного вимірювання працівниками поліції швидкості руху його транспортного засобу, з огляду на те, що пристрій не був закріплений стаціонарно, а тримався інспектором у руках, судом не приймаються з огляду на наступне.

Листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року 22-38/49 роз`яснено, що лазерний вимірювач TruCам відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM LTI 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів у автоматичному режимі.

Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки, як в ручному, так і в автоматичному режимі + - 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 ком/год, + - 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.

Нахил приладу - не викликає більшу похибку, що передбачено свідоцтвом про повірку та технічною характеристикою приладу. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Отже, слід вказати, щодо при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача TruCAM LTI 20/20 експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках.

Отже, твердження позивача, що використання лазерного вимірювача ТruCam в ручному режимі впливає на точність вимірювання швидкості руху ТЗ спростовується дослідженими доказами по справі.

При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум + - 2 км/год.

Таким чином, враховуючи, що зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху позивачем становить 51 км/год., що значно перевищує визначений рівень похибки та не могло бути обумовлене нею, суд вважає безпідставними посилання позивача на некоректне вимірювання працівниками поліції швидкості руху транспортного засобу, що здійснене із застосуванням пристрою, що не був закріплений стаціонарно.

Щодо доводів позивача про те, що контроль швидкості повинен відбуватися лише у місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відео фіксації, то суд зазначає, що навіть відсутність такого попередження не може бути підставою для скасування постанови відповідача, оскільки нормами законодавства обмежено швидкість руху в населеному пункті.

Суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.

Доводи позивача про порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності в частині винесення спірної постанови на місці зупинки автомобіля позивача, а не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати таку справу, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, статтею 258 КУпАП визначено перелік правопорушень для фіксації яких не складається протокол, а справи, відносно вказаних правопорушень, розглядаються на місці вчинення правопорушення.

Частиною 2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

За приписами частини 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Розділ ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.1 розділу).

Пункт 2 Розділу ІІІ Інструкції конкретизує, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1-3, 5 статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, інспектором патрульної поліції правомірно винесено спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.

Що стосується твердження позивача про те, що відповідачем не було складено протоколу, що позбавило його можливості висловити свою незгоду з правопорушенням, то суд зазначає наступне.

Згідно ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, забезпечення безпеки осіб та забезпечення безпеки дорожнього руху може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах фото і відеотехніку, у зв`язку з чим відповідачем використовувалася нагрудна відеокамеру, що була розміщена на форменому одязі.

Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП. Частина друга ст.258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до Національної поліції. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. частина 4 ст.122 КУпАП). Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо встановленого порушення.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимогст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.4 ст.122 КУпАП.

Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Отже, суд приходить до переконливого висновку про те, що дійсно 04.11.2021року о 08 год. 17 хв., позивач ОСОБА_1 , керуючи ТЗ DaciaLogan д.н.з. НОМЕР_1 , п. Травневе траса М-03 448 км. 531М, зі швидкістю 101 км/год, перевищив встановлену швидкість в населених пунктах на 51 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювалася приладом - лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000709.

На підставі наведеного, відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4986762 від 04.11.2021року за формою відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,8,11,94,99,159,160-163,171-2,246 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до інспектора 4 батальйону 6 роти УПП в Харківській області старшого лейтенанта Семененка Дмитра Олександровича /м.Харків, вул. Шевченка, 315А/ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.01.2022 року.

Суддя - Т.М.Довготько