Рішення № 102740130, 18.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16489/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 5449,95 грн за кредитним договором № б/н від 24 жовтня 2011 року та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 23 червня 2017 року. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України. Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "Приватбанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Свідченням приєднання позичальника до угоди та дії договору факт користування позичальником кортковим рахунком та використання кредитних коштів. АТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про свою відмову від неї. Виходячи з наведеного, спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття спадщини або про відмову від спадщини у строк з 18 вересня 2019 року по 18 березня 2020 року. Спадкоємцем, який псотійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в яккості адреси реєстрації зазначено АДРЕСА_1 . На виконання вимог ст.1281 ЦК України позивачем 26 серпня 2020 року була направдлена претензія кредитора до Другої рівненської державної нотаріальної контори. Відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.23 ст.1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 23 квітня 2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 23 червня 2017 року становить 7226,30 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредита.

Ухвалою від 17 вересня 2021 року позовну заяву АВТ КБ "Приватбанк" суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 2 грудня 2021 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

У поданій до суду заяві від 18 січня 2022 року представник позивача просить проводити слухання справи без її участі, позов підтримує, проти заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 23 червня 2017 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

8 липня 2017 року ОСОБА_2 АТ КБ "Приватбанк" видано кредитну картку НОМЕР_1 , на яку 19 жовтня 2017 року встановлений кредитний ліміт в розмірі 500 грн, надалі збільшений 23 червня 2018 року до 7000 грн, про що свідчить довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 .

Використання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку за договором № б/н станом на 8 липня 2021 року.

Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості за договором № б/н від 23 червня 2017 року заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед АТ КБ «Приватбанк» становить 7226,30 грн. та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 19 вересня 2019 року.

22 липня 2020 року АТ КБ "Приватбанк" направив до Другої рівненської державної нотаріальної контори претензію кредитора вих.№ SAMDNWFC00038243050 з проханням включити кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 7226,30 грн, повідомити чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, повідомити відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, повідомити відомості про видані свідоцтва про право на спадщину та про осіб, які такі свідоцтва отримали (за наявності).

На претензію кредитора вих.№ SAMDNWFC00038243050 від 22 липня 2020 року Друга рівненська державна нотаріальна контора листом від 2 вересня 2020 року повідомила, що спадкова справа до майна гр. ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

8 квітня 2021 року позивач направив відповідачу лист-претензію № SAMDNWFC00038243050 з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № б/н, укладеним 19 жовтня 2017 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , в розмірі 7226,30 грн.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Правовідносини, що виникли між банком та боржником, який помер, після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку визначеному ст.1282 ЦК України.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто, у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі ст.1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, АТ КБ "Приватбанк" як позивач зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 та прийняв після нього спадщину. При цьому, обсяг та вартість спадкового майна повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підтвердження цієї обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , де зазначено одну й ту ж адресу їх місця проживання.

Однак, сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідач є спадкоємцем та прийняв спадщину після померлого.

Відповідно до інформації Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради № 7499/01-14 від 4 січня 2022 року, станом на 28 грудня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 (дата реєстрації 19 липня 2016 року), ОСОБА_1 (дата реєстрації 7 листопада 2008 року), ОСОБА_4 (дата реєстрації 12 квітня 2005 року), ОСОБА_5 (дата реєстрації 17 травня 2000 року), ОСОБА_2 (дата реєстрації 17 травня 2000 року, дата зняття з реєстрації місця проживання 23 вересня 2019 року).

В анкеті-заяві позичальника ОСОБА_2 від 23 червня 2017 року містяться відомості про дружину останнього ОСОБА_5 , яка згідно з інформацією УЗНАП РМР також зареєстрована за місцем проживання спадкодавця на час його смерті та відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, енприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у томц числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, є спадкоємцями четвертої черги за законом (ст.1264 ЦК України).

За положеннями ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього кодексу.

Згідно з відомостями, наданими Другою рівненською державної нотаріальною конторою 28 грудня 2021 року на ухвалу суду, в Спадковому реєстрі спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину відсутня інформація про спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 .

Доказів, що відповідач є спадкоємцем першої черги після смерті позичальника чи що дружина померлого, як спадкоємець першої черги за законом, усунена від права на спадкування, не прийняла спадщину чи відмовилася від її прийняття, суду не надано.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вступив у спадщину та отримав спадкове майно після смерті позичальника ОСОБА_2 та, відповідно, набув обов`язок задовольнити вимоги кредитора, відсутні підстави вважати його спадкоємцем, а тому позов до задоволення не підлягає.

За правилами ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в позові Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони у справі:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського 1Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 24 січня 2022 року.

Суддя