Ухвала суду № 102739940, 25.01.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/83/22

Провадження № 1-в/545/44/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2022р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

прокурора Палій Р.П.,

представника адміністрації Білогай М.С.,

захисника, адвоката Лизун А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконгференції в залі Полтавського районного суду Полтавської області м. Полтава клопотання засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великодолинське, Овідіопольського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, працюючого директором СПД «Тедєєв», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (серія НОМЕР_1 виданий Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області від 03.09.2001 року), раніше не судимого,

про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання, -

в с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся засуджений ОСОБА_1 з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 81 КК України, обґрунтовуючи вимоги тим, що він відбув частину призначеного покарання і став на шлях виправлення.

У судовому засіданні засуджений його захисник, клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти умовно-дострокового звільнення засудженого, так як на даний час засуджений не досяг відповідного рівня виправлення, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення засуджено та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд проходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув частину строку призначеного покарання.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є засудженим – 20.02.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 286 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2021 року, вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.02.2019 року - змінено в частині зарахування строку попереднього ув`язнення в строк відбування покарання та доповнено резолютивну частину Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.02.2019 року наступним абзацом:

- на підставі ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону № 838-УІН від 26.11.2015 р.) зараховано засудженому в строк відбування покарання, строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме: з 20.02.2019 року по 02.07.2020 року та з 17.11.2020 року по 15.06.2021 року.

Також зараховано засудженому на підставі положень ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання, строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі: з 02.07.2020 року по 17.11.2020 року.

Початок строку відбування покарання - 20.02.2019 року, кінець строку - 09.03.2023 року.

При вирішенні питання можливості умовно-дострокового звільнення, суд має враховувати дані про особу засудженого протягом всього строку відбування покарання в цілому, що сприятиме найбільш повному та об`єктивному сприйняттю змін в поведінці засудженого, та дозволить встановити чи дійсно засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення чи тільки став на шлях виправлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» , звернено увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким», визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК ( 2341-14 ).

Згідно вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.02.2019 року, засуджений ОСОБА_1 , вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав.

Шкоду завдану кримінальним правопорушення потерпілим особам, засудженим не відшкодовано в повній мірі.

Кримінальне правопорушення вчинено при обтяжуючих обставинах, а саме: перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Із матеріалі особової справи також встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває у місцях позбавлення волі з 20.02.2019 р. у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де характеризувався негативно, так як мав одне стягнення, заохочень не мав, з 17.06.2019р. у ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

Судом також встановлено, що з 02.10.2020 р. засуджений ОСОБА_1 відбуває призначене за вироком суду покарання у ДУ КВК № 29 та за період відбування призначеного покарання, працює за власним бажанням у їдальні для засуджених установи.

Як вбачається із матеріалів особової справи засудженого, він має одне стягнення та три заохочення саме перед настання пільги для УДО, які були застосовані до засудженого в досить стислі строки, при відбування всього покарання.

Орган виконання покарань, володіючи такою інформацією на засудженого, із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення не звернувся, що ставить під сумнів виправлення засудженої особи.

Вказані факти як окремо кожний так і в сукупності свідчать про нестабільну поведінку засудженого і не дають підстав прийти до висновку, що він довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Відсутні також відомості про сумлінне ставлення до праці засудженого, оскільки згідно характеристик, засуджений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Сумлінне ставлення до праці полягає в добросовісному ставленні до виконання трудових обов`язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів, сплата податків та інших обов`язкових платежів. Особа повинна брати участь у суспільно корисній праці в одній із існуючих організаційно-правових форм (робота за наймом, участь у підприємництві, виконання роботи за цивільно-правовими договорами, індивідуальна праця).

Сам по собі факт відбуття певного строку покарання, не є виключними підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого.

При цьому суд вважає, що засуджений стає на шлях виправлення, адже після погашення останнього дисциплінарного стягнення він мав лише заохочення, проте вказане є недостатнім для переконання суду в необхідності застосування до нього положень ст.81 КК України.

Окрім цього суд бере до уваги, той факт, що не тільки три заохочення засудженому орган виконання покарань виносить в тислі строки, а саме: перед настання пільги для УДО, але й те, що засуджений маючи задоволені цивільні позови на суму більше 1 (одного мільйона) 000 000.00 грн., став їх погашати після розгляду справи в апеляційній інстанції, біле ніж після 2-х років після вироку.

За таких підстав суд приходитись до висновку, що матеріалами особової справи у повній мірі не доведено дотримання усіх умов передбачених законодавством, необхідних для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання особи, а тому у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , про його умовно-дострокове звільнення слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 КПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І.С. Кіндяк