Ухвала суду № 102739634, 25.01.2022, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/177/22

Провадження №1-кс/430/34/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року смт. Станиця Луганська

Слідчий суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали скарги адвоката Сухиніна Андрія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 року адвокат Сухинін А.О. звернувся до суду з цією скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просив зобов`язати уповноважених осіб ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області розглянути та задовольнити клопотання адвоката Сухиніна А.О., діючого в інтересах ОСОБА_1 , від 08.01.2022 року та видати витяг з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою адвоката від 15.11.2021 року.

Так, зі змісту скарги вбачається, що адвокатом Сухиніним А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області в порядку ст. 214 КПК України, 15.11.2021 року подано заяву про вчинення групою осіб кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, внесення відомостей про вказані кримінальні правопорушення та видачу витягу з ЄРДР. Ухвалою слідчого судді Станично-Луганського районного суду Луганської області від 25.11.2021 року зобов`язано посадових осіб ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області внести відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення на підставі заяви адвоката Сухиніна А.О., поданої в інтересах ОСОБА_1 від 15.11.2021 року у відповідності до ст. 214 КПК України. Станом на 08.01.2022 року адвокату Сухиніну А.О. не видано витяг з ЄРДР, що на його думку, може свідчити про невиконання судового рішення та суперечить п. 11 ч. 2 ст. 60 КПК України. Оскільки захисник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, що передбачено ч. 4 ст. 46, ч. 4 ст. 58 КПК України, у тому числі правом на подання клопотань у кримінальному провадженні, адвокат Сухинін А.О. 08.01.2022 року на офіційну електронну пошту ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області подав клопотання про видачу заявнику витягу з ЄРДР. Адвокат Сухинін А.О. зауважив, що згідно ст. 220 КПК України клопотання потерпілого і його представника повинно бути розглянуто в строк не більше трьох днів з моменту подання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявляла клопотання. Таким чином, на думку адвоката Сухиніна А.О. фактичний розгляд його клопотання не відбувся. У зв`язку з вищенаведеним адвокат Сухинін А.О. в інтересах ОСОБА_1 й звернувся з вказаною скаргою до суду.

Представник скаржниці, звертаючись до суду зі вказаною скаргою на бездіяльність слідчого, посилався на ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачений Параграфом 1 Глави 26 Кримінального Процесуального Кодексу України (статті 303-308).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Мельник проти України» - право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Статтею 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Так, відповідно до ст. 303 ч. 1 п. 1 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії, передбачено ч. 1 ст. 304 КПК України.

Відповідно до ст. 214 КПК України - слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України - бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у ненаданні заявнику витягу з ЄРДР, означає ненадання заявнику витягу з ЄРДР протягом 24 годин з моменту внесення таких відомостей до Реєстру.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою надання заявнику витягу з ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин з моменту внесення відомостей до реєстру, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності слідчого починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для надання витягу заявнику.

Слідчим суддею було встановлено, що представник скаржниці спрямував до суду вказану скаргу 23.01.2022 року, яка надійшла до суду наступного дня, тобто 24.01.2022 року. Як зазначає сам представник скаржниці, адвокат Сухинін А.О., ухвалою слідчого судді від 25.11.2021 року було зобов`язано посадових осіб ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області внести відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення згідно заяви адвоката Сухиніна А.О., поданої в інтересах ОСОБА_1 від 15.11.2021 року відповідно до вимог ст. 214 КПК України.

При цьому представник ОСОБА_1 – адвокат Сухинін А.О., звертаючись до суду з даною скаргою не порушує питання про поновлення строку на звернення до суду з такого роду скаргою.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що предметом аналізованого виду оскарження є бездіяльність, а не конкретна дія чи рішення, які вчиняються конкретним суб`єктом.

Як зазначає адвокат (при цьому не додає до скарги належним чином завірену копію судового рішення) ухвалою слідчого судді, датованою 25.11.2021 року зобов`язано внести відомості до ЄРДР. Отже, враховуючи положення закону, десятиденний строк на оскарження до суду бездіяльності, яка полягає у ненаданні заявнику витягу з ЄРДР, у даному випадку, починає відраховуватися через 24 години з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру. Скарга подана до суду тільки наприкінці січня 2022 року, майже через 2 місяці, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Законодавець виникнення права на оскарження бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора пов`язує з моментом вчинення відповідної бездіяльності, а не з моментом, коли особа дізналась про таку бездіяльність, так як ненадання заявнику витягу з ЄРДР впродовж 24 годин з моменту внесення таких відомостей до Реєстру не оформлюється окремим рішенням (постановою). Тобто, звернувшись до ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, або до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, заявник має реагувати на відсутність витягу з ЄРДР протягом 10-ти днів з моменту подання заяви, чи винесення ухвали слідчим суддею, якою задоволено скаргу.

Відповідно до ст. 117 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.

Відповідно до положень ст. 116 КПК України - закон вимагає від учасників кримінального провадження обов`язку дотримання встановлених КПК процесуальних строків, зазначене положення є визначальним і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, а також дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.

Звертаючись до суду адвокат Сухинін А.О. не порушує питання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, яка полягає у ненаданні витягу з ЄРДР.

Статтею 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо, зокрема подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку.

При цьому повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим кодексом.

Таким чином зі змісту вказаної статті слідує, що у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об`єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального процесу, передбачених ст. 7 КПК України та наведених вище положень ст. ст. 115, 116, 117, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що дану скаргу подано після закінчення встановленого законом строку, тобто після закінчення 10-ти денного строку, який починається після спливу 24 годин з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Питання про поновлення строку на звернення до суду з цією скаргою ОСОБА_2 не порушує, а відтак, скарга підлягає поверненню.

За таких обставин скаргу слід повернути відповідно до ст. 304 ч. 2 п. 3 КПК України, роз`яснивши, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст.7, 115, 116, 117, 214, 303, 304, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката Сухиніна Андрія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого - повернути представнику скаржниці.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати представнику скаржниці разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити скаржниці та її представнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя