
Справа № 355/497/22
Провадження № 1-кп/359/335/2022
У Х В А Л А
про обрання запобіжного заходу
20 січня 2022 року м.Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Левченка А.В., при секретарі Макаренко Я.В.,
за участю прокурора Шиленко Я.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Саламатової А.Г.,
під час підготовчого судового засідання з технічною фіксацією кримінального провадження № 12021111100001489, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не зареєстрованого, раніше судимого:
- 19.10.2007 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі, звільненого 13.11.2015 по відбуттю строку покарання;
- 15.05.2020 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;
- 05.08.2020 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу 850 грн.;
- 07.08.2020 щодо ОСОБА_1 скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12020250230000236 за ч. 3 ст. 187 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.357, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
в с т а н о в и в:
18.01.2022 року до канцелярії суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.357, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021 продовжено підозрюваному ОСОБА_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.01.2022.
20.01.2022 в підготовчому судовому засіданні прокурором було подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного питання в суді не припинили існувати, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його процесуальну поведінку.
Захисник обвинуваченого адвокат Саламатова А.Г. проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практика ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Зі змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.357, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України. В обвинувальному акті викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані йому злочини.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжкого злочину, неодноразово судимий та переховувався від органів досудового розслідування та суду, в зв`язку із чим його було оголошено в розшук ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.06.2021 у провадженні № 703/2661/20 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.187 КК України.
Крім того, ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15.07.2021 у справі № 703/1975/21 надано дозвіл на затримання з метою приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а тому будучи обізнаним про тяжкість та відбування призначеного покарання, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений далі буде переховуватися від органу досудового розслідування, суду.
Також встановлено, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може незаконно впливати на свідка ОСОБА_2 та потерпілу ОСОБА_3 , так як йому відоме їх місце проживання, а відтак без застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може впливати на свідків, щоб останні змінили
ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв`язків, не одноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, не має постійного місця проживання, в тому числі на території м. Бориспіль та Бориспільського району.
Таким чином, вказане вище повністю підтверджує ризик продовження вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків.
Про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру.
Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
З огляду на вказане слід обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.3 ч.5 ст.182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжкого злочину, а тому йому належить визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави на обвинуваченого слід покласти обов`язки: прибувати до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою в даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 314, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 20 березня 2022 року.
Утримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Встановити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860,00 грн.
У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою в даному кримінальному провадженні.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119; Банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661). Документ про внесення застави повинен бути наданий прокурору.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 24 січня 2022 року о 17 год. 20 хв.
Суддя А.В. Левченко
Судове рішення № 102739169, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 20.01.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/497/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: