Ухвала суду № 102738473, 17.01.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6154/20

Провадження № 1-кп/202/77/2022

УХВАЛА

17 січня 2022 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Весненка І.Р.,

прокурора Мирошниченко О.С.,

представника потерпілого Дудник Н.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Гризи О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12016040650004142 від 28 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2020 року до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040650004142 від 28 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.367 КК України.

Ухвалою від 15 жовтня 2020 року було призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Представник потерпілого підтримала думку прокурора щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду. Також підтримала цивільний позов.

Обвинувачений та його захисник заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з причин його невідповідності нормам КПК України. В обґрунтування клопотання зазначили, щоу вищезазначеному кримінальному провадженні 28 червня 2020 року закінчився строк досудового розслідування, яки продовжений не був. Отже, слідчий та прокурор продовжили здійснювати процесуальні дії пов`язані із досудовим розслідуванням, а саме надання доступу до матеріалів кримінальної справи, затвердження обвинувального акта, поза строками досудового розслідування, що підтверджує факт невідповідності обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України. Крім того зазначають, що матеріали обвинувального акта не відповідають вимогам ст.293 КПК України, оскільки в них відсутня розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову або належних доказів щодо відмови обвинуваченого від їх отримання, що порушує права ОСОБА_1 на захист. Також вказує на те, що прокурор не вжив заходів щодо вручення обвинувального акта, натомість відразу направив його до суду. Також, обвинувальний акт підписаний особою, яка не наділена повноваженнями, оскільки в матеріалах справи відсутнє доручення керівника органу досудового розслідування територіального управління ДБР у м.Полтава слідчому Монич Н.І. про здійснення досудового розслідування а також відсутня постанова про визначення у вказаному кримінальному провадженні слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування. На підставі викладеного слідчий не мав повноважень проводити слідчі дії, повідомляти про підозру, складати клопотання про продовження строків досудового розслідування, підписувати обвинувальний акт та інше. Крім того прокурор, який затверджував обвинувальний акт, мав зовсім іншу посаду, а ніж ту, що визначено у постанові. Також, обвинувальний акт складено та закріплено печаткою органу, якого вже не існувало, оскільки відповідно до наказу №410 Офісу Генерального прокурора від 03.09.2020 юридична особа «Прокуратура Дніпропетровської області» перейменована у «Дніпропетровська обласна прокуратура». Відповідно до наказу №414 від 08.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратури є 11 вересня 2020 року. Так відповідно до обвинувального акта, який був погоджений та затверджений від 09 вересня 2020 року, здійснювалось начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві прокуратури Дніпропетровської області Федоровим Д.М., а тому направлення вказаного обвинувального акту 12 жовтня 2020 року до Індустріального районного судум.Дніпропетровська здійснювався не уповноваженими на те особами. Крім того наполягають на тому, що обвинувальний акт має бути повернутий прокурору, у тому числі, у зв`язку із не затвердженням його прокурором, оскільки обвинувальний акт затверджений підписом прокурора Федорова Д.М., однак не скріплений печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Також, численні категоричні твердження в обвинувальному акті про злочинний умисел ОСОБА_1 без доведення факту скоєння злочину вироком суду, є неприпустимим та свідчить про порушення ст.62 Конституції України, а саме презумпції невинуватості, а також позицій ЄСПЛ із цього приводу. В обвинувальному акті викладено лише зміст підозри, а також частину фактичних обставин, у вчиненні яких підозрювалась невстановлена особа, та правову кваліфікацію. Обвинувальний акт містить також дії невстановлених осіб, який не стосується кваліфікації діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1 . Крім того, обвинувальний акт не містить анкетні відомості кожного потерпілого (дату та місце народження, місце проживання, громадянство), а має лише прізвище, ім`я, по батькові представників потерпілого.

Прокурор у задоволені клопотання про повернення обвинувального акта просив відмовити, зазначивши, що воно не ґрунтується на вимогах закону та надав свої письмові заперечення, у яких зазначив, що в провадженні слідчого Другого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві Монич Н.І. знаходилось кримінальне провадження №12016040650004142 від 28.09.2016, у якому ОСОБА_1 04.05.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області від 28.04.2020, за результатами розгляду клопотання слідчого Монич Н.І. від 10.04.2020 року щодо продовження строків досудового розслідування, строк досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні був провадженний до 4 місяців, тобто до 28.06.2020. За результатами досудового розслідування, 19 травня 2020 року слідчим Монич Н.І., за погодженням прокурора, повідомлено ОСОБА_1 та його захисника Гризу О.В. про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Таким чином, зважаючи на те, що 19 травня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040650004142 було завершено, розпочалась стадія надання сторонам доступу до матеріалів досудового розслідування. Доводи сторони захисту щодо включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до строків досудового розслідування, які діяли з 19.05.2020 до 06.08.2020 року, в період ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами досудового розслідування, не відповідають вимогам ч.1 ст.5, ч.3 ст.219 КПК України.

В ході досудового розслідування ОСОБА_1 направлено повістки по виклик для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження на певні дати, під час яких ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Гриза О.В. періодично прибували на ознайомлення та ознайомилися з матеріалами справи лише частково, потім ОСОБА_1 та його захисник для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування не з`являлись. Ухвалою слідчого судді від 02.09.2020 року стороні захисту було встановлено строки для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Крім того, 04.09.2020 прокурором, за адресою мешкання ОСОБА_1 , яке він вказав під час досудового розслідування, направлено повістки про виклик до Дніпропетровської обласної прокуратури на 10.09.2020 року та 11.09.2020 року для вручення обвинувального акту, які відповідно до штампу відділення зв`язку від 07.10.2020 року були повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання, хоча у зазначених поштових відправленнях зазначено телефон ОСОБА_1 . Зважаючи на повернення повісток про виклик ОСОБА_1 для вручення обвинувального акта у зв`язку із їх неотриманням, враховуючи попередні неодноразові неявки ОСОБА_1 до слідчого та прокурора під час досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, 25.09.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120160409650004142 від 28.09.2016 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України направлено ОСОБА_1 поштовими відправленнями № 4900084222424 за місцем його мешкання ( АДРЕСА_1 ), яке не було отримано та повернулось у зв`язку із закінченням терміну зберігання, та №4900084222432 за місцем роботи ОСОБА_1 – до Головного слідчого управління Національно поліції України (вул.Академіка Богомольця, 10, м.Київ), яке відповідно до трекінгу відправлення було отримано 01.10.2020 року. Таким чином, зважаючи на викладене зазначає, що обвинувальний акт було отримано ОСОБА_1 відповідно до положень ст.135,136,291 КПК України.

Також, в матеріалах кримінального провадження наявна постанова начальника Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, про доручення досудового розслідування групі слідчих, у тому числі слідчій Моніч Н.І. Вимоги до обвинувального акта викладено у ст.291 КПК України, якою не передбачено затвердження обвинувального акта печаткою.

Стосовно не зазначення анкетних відомостей про потерпілого (дату та місце народження, місце проживання, громадянства, тощо) зазначив, що потерпілим у кримінальному провадженні є юридична особа, повні дані якої зазначено в обвинувальному акті. Представник потерпілого – не є потерпілим, і відповідна до його статусу у кримінальному провадженні, зазначаються його дані, необхідні для участі у кримінальному провадженні (підстави представництва, ПІБ, телефон), як і захисника у кримінальному провадженні.

В порядку ч.2 ст.303 КПК України захисником обвинуваченого було також подано скаргу на рішення, дії та бездіяльність прокурора, в яких просив визнати незаконними та скасувати слідчі дії та процесуальні рішення, а саме: доручення заступника прокурора Дніпропетровської області – начальника слідчого управління Токаря Р.М. від 09 листопада 2016 року заступнику начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Помазану М.С. про проведення досудового розслідування, у зв`язку із порушенням ч.5 ст.36, ч.5 ст.216 КПК України; Постанову заступника прокурора Дніпропетровської області - начальника слідчого управління Токаря Р.М. від 10 листопада 2016 року про визначення групи прокурорів, у зв`язку з порушенням ч.5 ст.36, ч.5 ст.216 КПК України; Постанову заступника прокурора Дніпропетровської області - начальника слідчого управління Токар Р.М. від 18 квітня 2019 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12016040650004142 за територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у м.Полтава, у зв`язку із порушенням ч. 5 ст. 36, ч.5 ст. 216 КПК України; Постанови про призначення експертиз у кримінальному провадженні № 12016040650004142, призначених слідчим Помазаном М.С., так як він є не уповноваженою особою; повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28 лютого 2020 року за ч.2 ст. 364 КК України, що полягає у неналежному врученні вказаного повідомлення особисто ОСОБА_1 в день його складання та вручення його не уповноваженою особою; Постанову заступника прокурора Дніпропетровської області Біжко С.В. від 28 квітня 2020 року про продовження строку досудового розслідування, так як він є не уповноваженою на те особою; Постанова слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві Монич Н.І. про перекваліфікацію від 04 травня 2020 року; Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 04 травня 2020 року за ч.2 ст. 367 КК України що полягає у неналежному врученні вказаного повідомлення особисто ОСОБА_1 в день його складання та вручення його не уповноваженою особою; повідомлення слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР розташованого у м.Полтава Монич Н.І. про завершення досудового розслідування від 19 травня 2020 року, оскільки останній не надано відповідного доручення; всі проведенні слідчі дії та прийняті процесуальні рішення до 04 травня 2020 року які здійснювались не уповноваженим нате органом.

Прокурор просив у задоволенні скарги відмовити, зазначивши, що вона є необґрунтованою.

Представник потерпілого підтримала позицію прокурора.

Заслухавши позиції сторін, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого та його захисника про повернення обвинувального акта прокурору, суд виходить з наступного.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недодержання яких є підставою для повернення його прокурору.

Так, відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297 -1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Щодо доводів обвинуваченого та його захисника про те, що викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення є неконкретним, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому суд зазначає, що при складенні обвинувального акта прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту в зазначеному кримінальному провадженні, при викладені фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_1 , прокурором зазначено ті обставини вчинення злочину, які він вважає встановленими, дана відповідна правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на норми закону про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті зазначені всі елементи складу злочину, у тому числі: дата, час, місце, спосіб вчинення злочину, обставини вчинення.

Щодо недотримання строків досудового розслідування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

При цьому відповідно до частини третьої вищезазначеної статті, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040650004142 було розпочато 28 вересня 2016 року.

Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області Біжко С.В. від 28 квітня 2020 року досудове розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню було продовжено до 28 червня 2020 року.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 19 травня 2020 року було повідомлення про завершення досудового розслідування.

Також з реєстру вбачається, що після повідомлення про завершення досудового розслідування слідчі дії не проводилися.

Отже, саме з цього часу наступає строк на ознайомлення з матеріалами, який не включається у строки досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді від 02 вересня 2020 року стороні захисту було встановлено строки для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, який становив п`ять робочих днів з моменту постановлення ухвали, тобто до 08 вересня включно.

09 вересня 2020 року був складений і затверджений обвинувальний акт, який 12 жовтня 2020 року направлений до суду, що є послідовними і завершальними діями досудового розслідування.

Враховуючи те, що повідомлення про завершення досудового розслідування було винесено до 28 червня 2020 року, а строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення строк досудового розслідування порушений не був.

Твердження обвинуваченого та його захисника про те, що слідчий та прокурор під час проведення досудового розслідування повинні були керуватися редакцією КПК України, яка діяла на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, згідно якої строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження включається у строк досудового розслідування є хибним, оскільки норми процесуального закону застосовуються у редакції, яка діє на момент проведення процесуальної дій, оскільки будь-які застереження з цього приводу у законі, який вносив ці зміни до ст.219 КПК України відсутні.

Щодо тверджень сторони захисту невідповідності матеріалів обвинувального акта вимогам п.3 ч.4 ст.291, ч.1 ст.293 КПК України, оскільки в них відсутня розписка ОСОБА_1 про отримання обвинувального акта та додатку до нього, суд зазначає наступне.

Так, згідно вимог ч.3 п.4 ст.291 КПК України до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст.136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відповідно до наданих прокурором заперечень, 04 вересня 2020 року на адресу мешкання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , направлялися повістки про виклик до Дніпропетровської обласної прокуратури на 10 та 11 вересня 2020 року для вручення обвинувального акта, які відповідно до штампу відділення зв`язку від 07 жовтня 2020 були повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Також, відповідно до супровідного листа та накладної №4900084222424 від 25 вересня 2020 року обвинувальний акт разом із реєстром досудового розслідування та цивільним позовом був відправлений за місцем мешкання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , яке не було отримано та повернулось у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Крім того, відповідно до супровідного листа та накладної №4900084222432 від 25 вересня 2020 року обвинувальний акт разом із реєстром досудового розслідування та цивільним позовом був відправлений за місцем роботи ОСОБА_1 , а саме до Головного слідчого управління Національно поліції України за адресою: вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ, який був отриманий 01 жовтня 2020 року.

Суд також враховує той факт, що під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 повністю володіє обвинуваченням, викладеного в обвинувальному акті, що також підтверджує факт вручення обвинувального акта обвинуваченому.

Отже, твердження обвинуваченого та його захисника щодо неотримання обвинувального акта та додатків до нього суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо повернення обвинувального акта з підстав його невідповідності ч.1 ст.291 КПК України, оскільки він не засвідчений печаткою, суд керується наступним.

Відповідно до п. 9.5.7 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України передбачає наявність грифу затвердження, в якому зазначаються: слово "ЗАТВЕРДЖУЮ", найменування посади, підпис, ініціали та прізвище особи яка затвердила документ та дата затвердження. При цьому, п.18.2.4 Інструкції містить посилання на перелік документів, які посвідчуються гербовою печаткою, зокрема, визначених у додатку 57 Інструкції, яким не передбачено застосування гербової печатки щодо затвердження обвинувального акта.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений та затверджений у відповідності до вимог ст.291 КПК України за своєю формою та змістом, разом із долученими до нього додатками, підписаний слідчим та прокурором, належним чином затверджений прокурором, відтиску печатки не потребує, оскільки чинний КПК України має вичерпний перелік відомостей, які повинні міститись у обвинувальному акті, до яких не входить його обов`язкове посвідчення печаткою.

Щодо тверджень обвинуваченого та його захисника про відсутність в обвинувальному акті анкетних відомостей кожного потерпілого (дату та місце народження, місце проживання, громадянство), суд зазначає наступне.

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12016040650004142 від 28 вересня 2016 року вказано потерпілими юридичну особу ПАТ «Комерційний Бак «АКСІОМА» та зазначені наступні відомості щодо неї: код ЄДРПОУ 33972230, дата державної реєстрації 01.09.2008, юридична адреса: 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.11, прим.25, місцезнаходження реєстраційної справи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, дата припинення 03.09.2019, а також юридичну особу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із зазначеннях наступних відомостей: код ЄДРПОУ 21708016, юридична адреса: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17.

Тобто, в обвинувальному акті зазначені повні назви юридичних осіб, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також про їх юридична адреса, що у свою чергу дозволяє здійснити її ідентифікацію та надає суду можливість належним чином сповістити потерпілу сторону про судові засідання.

З приводу тверджень обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не наділена повноваженнями, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови начальника Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, групі слідчих, у тому числі і слідчому Моніч Н.І. було доручено досудового розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню.

Згідно наказу генерального прокурора №410 від 03 вересня 2020 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» прокуратуру Дніпропетровської області було перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи було перейменовано у Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Таким чином підписання обвинувального акту відбулось уповноваженими на те особами, у зв`язку із чим вимоги про повернення обвинувального акту з цих підстав також є необґрунтованим.

Крім того, зазначена обставина, відповідно до положень ст.291 КПК України, не може бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

Отже, на думку суду, обставини, які обвинувачений та його захисник зазначили як підставу для повернення обвинувального акта не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону, доводи щодо порушення процесуального характеру також не є обставинами, які тягнуть за собою повернення обвинувального акта для усунення недоліків, оскільки можуть бути предметом розгляду і оцінки під час судового розгляду, а не на стадії підготовчого засідання При цьому твердження прокурора про вчинення обвинуваченим злочину викладено в контексті лише підозри, про що вказано у вступній частині обвинувального акту, тому презумпція невинуватості обвинуваченого не порушена.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вищевказаний обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а клопотання захисників обвинувачених про повернення обвинувального акта задоволенню не підлягає.

Підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України – не існує; угоди про визнання винуватості до суду у порядку, передбаченому КПК України не надійшло; підстав для закриття проваджень згідно ст. 284 КПК України не вбачається; підстав для повернення провадження прокурору для продовження досудового розслідування не має; підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Клопотань про його обрання не надходило.

З приводу поданої скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі по питаннях, поставлених у скарзі, оскільки відповідно до ст. 314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.

З огляду на те, що сторона захисту у скаргах та у наданих суду поясненнях просить зазначені нею порушення норм кримінального процесуального закону органом досудового розглянути саме під час вирішення питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд вважає за необхідне визнати такі скарги передчасними, у зв`язку з чим відмовити у їх задоволенні.

При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені п.п.5 та 6 частини першої цієї статті, а це п.5 рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, та п.6 рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Положеннями статей 314-316 КПК України передбачено, які рішення має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні, а також положеннями статті 315 КПК України визначено, які питання повинен вирішити суд пов`язані з підготовкою до судового засідання. При цьому, розгляд судом під час підготовчого судового засідання скарги на бездіяльність прокурора або слідчого, про які у свої скарзі зазначає обвинувачений, нормами ст.ст. 314-316 КПК України не передбачено.

Таким чином, суд, розглянувши дану скаргу приходить до висновку, що оскільки подана скарга заявлена захисником на стадії підготовчого судового засідання і доводи, викладені у скарзі повно, всебічно та об`єктивно можуть бути досліджені судом тільки під час безпосереднього судового розгляду, дана скарга та доводи у ній заявлені передчасно, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Одночасно, суд роз`яснює захиснику та обвинуваченому, що доводи викладені у скарзі можуть бути зазначені суду на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів.

Також в матеріалах справи мається цивільний позов представника потерпілого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, у зв`язку із чим суд приймає до розгляду цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314-316 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Гризи Олександра Вікторовича про повернення обвинувального акта прокурору - залишити без задоволення.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК Українина підставі обвинувального акта до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська на 16 годину 00 хвилин 25 лютого 2022 року.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

У задоволені скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, поданої в порядку ст.303 КПК України про визнання незаконними та скасування слідчих дій та процесуальних рішень відмовити.

Прийняти до розгляду цивільний позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування матеріальної шкоди.

Визнати ОСОБА_1 та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області цивільними відповідачами.

Повний текст ухвали буде проголошений 20 січня 2022 року о 17 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Волошин Є.В.