Рішення № 102736996, 21.01.2022, Селидівський міський суд Донецької області

235/3706/21/21

2а/242/9/22

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Селидове 21 січня 2022 року

Селидівський міський суд Донецької області, діючий як адміністративний суд, в складі: головуючий - суддя Черков В.Г., при секретарі судового засідання Уварові М.В., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крайній Олександр Вікторович, до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою серії БАА № 901580 від 17.05.2021 р. поліцейським ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ст.сержанта поліції Федорова О.О. його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO FSO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 17.05.2021 р. о 16.00 годині в м.Покровську по вул..Захисників України,1, не користуючись ременями безпеки та без проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, що працює в режимі «таксі». Проте, жодних порушень ПДР України він не порушував, транспортний засіб не підпадає під перелік обов`язкового технічного огляду, оскільки будь-яку діяльність щодо перевезення пасажирів він не здійснює.

Просив визнати дії поліцейського протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач надав заяву, в якій повідомив, що надати відеозапис та копію постанови по справі не вбачається можливим, оскільки згідно пп 2 п.3 розділу VІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026, відеозаписи з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик зберігаються 30 діб, а постанова направлена до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

З оскаржуваної постанови вбачається, що посадова особа, яка її винесла, вважає, що водієм було порушено п.23в та 31.3 б ПДР України, що виразилося у керуванні транспортним засобом без використання пасків безпеки та без проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, що працює в режимі «Таксі», у зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства України, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки відповідачем доказів допущення порушення, про яке зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Так, у постанові зазначено про порушення п.23 ПДР відповідно до якого передбачена відповідальність за буксирування та експлуатацію транспортних составів.

Згідно п.31.3 б ПДР України передбачено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 40 ЗУ «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як вбачається з п.7 Постанови серії БАА № 901580, до постанови доказів таких як фото- і відео фіксація правопорушення не додано.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під час судового розгляду справи не встановлено доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП, відповідач не дотримався процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та не довів його складу, а саме того, що під час руху водій не користувався паском безпеки та транспортний засіб використовується позивачем для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а отже постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАА № 901580 від 17.05.2021 р., підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право :

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин позовну заяву слід задовольнити частково, відмовивши у задоволенні позову в частині визнання дії поліцейського протиправними.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крайній Олександр Вікторович, до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 901580 від 17.05.2021 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ч.3 статті 121 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області в доход держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя