Рішення № 102736512, 20.01.2022, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи 225/5455/21

Номер провадження 2/225/71/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2022 м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,

за участю

секретар Федорцової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, про реєстрацію дітей за місцем фактичного проживання без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, про реєстрацію дітей за місцем фактичного проживання без згоди батька.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона та ОСОБА_2 09.01.1997 уклали шлюб. Під час шлюбу з відповідачем у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18.03.2011 шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 почав вести аморальний спосіб життя, систематично вживати алкогольні напої. Після розірвання шлюбу малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишилися проживати разом з позивачем. Саме вона приділяє належну увагу дітям, відвідує батьківські збори. При цьому батько у вихованні дітей участі не приймає. Станом на сьогодні вона має зареєструвати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за місцем їх фактичного проживання у будинку, який належить позивачу на праві приватної власності. Проте, у досудовому порядку, це питання вирішити не можливо, оскільки ОСОБА_2 вів аморальний спосіб життя та їй не відомо де він наразі є, йому байдуже життя його дітей.

У 17.06.2021 вона подала до відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області заяву про реєстрацію місця проживання її синів за адресою: АДРЕСА_1 , однак їй було відмовлено у реєстрації місця проживання дітей через те, що батьки дитини мають різні адреси місця реєстрації та батько не дав письмової згоди на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.

Провадження у справі відкрито 04.10.2021 та призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 30.11.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 20.01.2022 закрито провадження в частині позовних вимог про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом надіслання судових повісток, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не інформував.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, проти позову не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками в свідоцтві про народження записані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с. 10)

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками в свідоцтві про народження записані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с. 11)

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області віл 18.03.2011 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний. (а.с. 16)

17.06.2021 позивач подала до відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області заяви про реєстрацію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: с. Дружба Бахмутський район, Донецька область, однак їй було відмовлено у реєстрації місця проживання дітей через те, що батьки дитини мають різні адреси місця реєстрації та батько не дав письмової згоди на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері. (а.с. 13-14).

Згідно акту про фактичне проживання (не проживання) особи від 24.06.2021, засвідченого начальником відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, за адресою: м. Торецьк, вул. Гагаріна, 38, з квітня 2009 фактично не проживає ОСОБА_2 , діти мешкають разом з матір`ю, з батьком спільного майна не має. (а.с. 16)

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб станом на 24.06.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , (дочка), ОСОБА_10 (онука). (а.с. 15)

Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно ч. 1 ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За вимогами ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ( в редакції чинній на час спірних правовідносин) визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Так, правила здійснення реєстрації місця проживання закріплені у постанові КМУ № 207 від 02.03.2016 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» (далі - Правила). Відповідно до п. 18 вказаних правил у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків. Також, у п. 26 вказаних Правил зазначено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання визначені ст. 9-1 Закону та п. 11 Правил. Так, орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію, у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними, для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

З огляду на ст. 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання серед іншого обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку.

Аналізом зазначених норм, встановлено, що будь-яка фізична особа, що досягла 14 річного віку вправі вільно вибирати місце проживання, у зв`язку із чим звертатися до органів реєстрації із заявами з даного приводу. Одночасно, місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, відповідно батьки звертаються до органів реєстрації із заявами про реєстрацію\зняття з реєстрації місця проживання дітей.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить їх інтересам та суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей без згоди батька підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,263,280 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою реєстрації матері ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини ОСОБА_2 .

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою реєстрації матері ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Є.В. Челюбєєв