ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3739/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гадірову Туралу Рафіг огли
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1) до Приватного підприємства "Бумеранг - 2" (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Лозовського, буд. 81-А) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Чуб Ірина Віталіївна ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 694190,00 грн. за участю
представників:
позивача - Урванцева Д.С.;
відповідача - Янко Д.Є.;
третьої особи - Ширяєва О. І.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області до Приватного підприємства "Бумеранг - 2" про стягнення збитків у розмірі 694190,00 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт "Скверу бійця за Незалежність України з елементами благоустрою про проспекту Перемоги, 28 у м. Лозова Харківської області" №381 від 27.08.2019 р.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 10412,85 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 26.10.2021 об 11:20.
23.10.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про відкладення розгляду справи (вх. №24847).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2021 задоволено заяву відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 09.11.2021 об 11:30.
04.11.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №25977), який досліджено та долучено до матеріалів справи.
04.11.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх. №25976), яку досліджено та долучено до матеріалів справи.
04.11.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про залучення третьої особи (вх.№25978).
09.11.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх. №26331), яку досліджено та долучено до матеріалів справи.
09.11.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання (вх. №26332), в якому просить суд продовжити процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву та відкласти підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2021 заяву Приватного підприємства "Бумеранг-2" про залучення третьої особи (вх. №25978 від 04.11.2021) задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця Чуб Ірину Віталіївну. Крім того, зазначеною ухвалою задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 09.12.2021 р. об 11:15.
01.12.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано пояснення третьої особи щодо позову (вх. №28427), які досліджено та долучено до матеріалів справи.
09.12.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано відповідь на пояснення третьої особи щодо позову (вх. №29060), яку досліджено та долучено до матеріалів справи.
09.12.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано письмові пояснення до позовної заяви (вх. №29061), які досліджено та долучено до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2021 продовжено строк підготовчого засідання до 21.12.2021 та оголошено перерву в судовому засіданні до 21.12.2021 об 11:30.
20.12.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення проти письмових пояснень до позовної заяви від 13.09.2021 вих. №814 (вх. №2990), які досліджено та долучено до матеріалів справи.
21.12.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від третьої особи зареєстровано заяву про долучення до матеріалів справи доказів (вх. №30057), яку досліджено та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2022 о 12:00.
10.01.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву (вх. №331), в якій відповідач просить суд визнати раніше подані відповідачем під час підготовчого судового засідання у справі №922/3739/21 відзив, реєстраційний індекс 82, дата документа 02.11.2021; заперечення, реєстраційний індекс 94, дата документа 22.11.2021; відповідь на пояснення третьої особи щодо позову, реєстраційний індекс 101, дата документа 08.12.2021; заперечення проти письмових пояснень до позовної заяви від 13.09.2021 вих. №814, реєстраційний індекс 103 від 15.12.2021 такими, що стосуються позовної заяви, яка міститься в матеріалах справи. Зазначена заява досліджена та долучена до матеріалів справи.
Позивач у судове засідання 11.01.2022 з`явився, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити.
Відповідач у судове засідання 11.01.2022 з`явився, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Третя особа у судове засідання 11.01.2022 з`явилася, надала пояснення по суті спору в яких заперечила проти позовних вимог.
З огляду на викладене, судом було створено належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, що є достатніми для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 11.01.2022 на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
27.08.2019 між Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (надалі - позивач, замовник) та Приватним підприємством "Бумеранг - 2" (надалі - відповідач, підрядник) було укладено договір на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт "Скверу бійцям за Незалежність України" з елементами благоустрою про проспекту Перемоги, 28 у м. Лозова Харківської області" №381 (надалі - договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до будівельних норм та правил, технічного завдання та проектно-кошторисної документації виконати роботи по об`єкту: Капітальний ремонт "Скверу бійцям за Незалежність України" з елементами благоустрою по проспекту Перемоги, 28 у м. Лозова Харківської області (ДК 021:2015 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) згідно з ДСТУ БД. 1.1.-1:2013 (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи за кошти місцевого бюджету.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що підрядник гарантує відповідність якості матеріалів, виконаних робіт і встановлених конструкцій вимогам державних стандартів, технічних умов і інших нормативних актів та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.
Умовами п. 3.1. Договору визначено, що ціна робіт (сума договору) розрахована на підставі проектно-кошторисної документації, відповідно до Договірної ціни №1, яка є додатком №1 до договору та становить: 2148389,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 0,00 грн. У 2019 році зобов`язання за договором мають бути виконані на загальну суму 979629,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 0,00 грн. У 2020 році зобов`язання за договором мають бути виконані на загальну суму 1168760,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 0,00 грн.
Пунктом 4.2., 4.3. Договору визначено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, на підставі підписаних сторонами та уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, актів виконаних робіт, актів виконаних робіт за формою КБ-2в (довідка за формою КБ-3) та наданого ним рахунку, але по мірі надходження бюджетних коштів на розрахункові рахунки замовника. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок підрядника.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в, які підписуються трьома сторонами: підрядником, представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, замовником, та довідки за формою КБ-3. Замовник, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня одержання акту виконаних робіт, підписаного уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, та погодженого балансоутримувачем, повертає підряднику підписаний акт виконаних робіт, або мотивовану відмову від приймання робіт.
Відповідно до п. 5.5. Договору підрядник відповідає за недоліки результатів робіт, включаючи недоліки, виявлені у процесі їх використання. У разі виявлення недоліків у результатах робіт підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити або здійснити необхідні додаткові роботи, а також відшкодувати завдані збитки. Якщо підрядник не бажає усунути виявлені недоліки, замовник має право попередньо повідомивши у письмові формі підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.
Умовами п. 8.4., п.п. 8.4.1., 8.4.2 Договору визначено, що підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором на визначені календарним графіком, та передати їх замовнику. Забезпечити виконання робіт за договором із дотриманням будівельних норм і правил, що діють на території України. Оформити згідно законодавства України виконавчу документацію, акти прихованих робіт, протоколи випробувань тощо, що входять до компетенції підрядника, необхідні для здачі об`єкту в експлуатацію.
Згідно з п. 8.4., п.п. 8.4.10, 8.4.12 Договору, підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає вимогам, встановленим умовах договору, технічному завданню, проектно-кошторисній документації, державним будівельним нормам і правилам. Передати замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та договором, закінчені роботи (об`єкт будівництва).
Додатками до договору №381 від 27.08.2019 сторони визначили договірну ціну, календарний графік виконання робіт (т.с. I, а.с. 59-65).
Додатковою угодою №1 від 09.09.2019 до договору №381 від 27.08.2019 відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII з метою своєчасного виконання робіт та ефективного використання коштів, передбачених на придбання матеріалів та устаткування на капітальний ремонт, сторони дійшли згоди доповнити розділ 3. Ціна Договору, пунктами 3.7 та 3.8 щодо порядку проведення розрахунків, місцезнаходження та банківських реквізитів сторін (т.с. I, а.с. 66-67).
Додатковою угодою №2 від 24.07.2020 до договору №381 від 27.08.2019 відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до Розділу 17, 18 щодо договірної документації, місцезнаходження та банківських реквізитів сторін (т.с. I, а.с. 68)
Додатковою угодою №3 від 04.08.2020 до договору №381 від 27.08.2019 відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII сторони дійшли згоди викласти п. 1.2. Розділу, п. 3.1. Розділу 3, п. 6.1. Розділу 6, п. 15.1. Розділу 15, п. 17.1. Розділу 17 у новій редакції (т.с. I, а.с. 69-70).
Додатковою угодою №4 від 30.10.2020 до договору №381 від 27.08.2019 відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII сторони в черговий раз дійшли згоди внести зміни до п. 3.1. Розділу, п. 17.1. Розділу 17 у новій редакції (т.с. I, а.с. 71).
Додатковою угодою №5 від 14.12.2020 до договору №381 від 27.08.2019 відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015, враховуючи фактичні обсяги та строки виконаних робіт, сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.2. Розділу 1, п. 3.1. Розділу 3, п. 6.1. Розділу 6, п. 15.1. Розділу 15, п. 17.1. Розділу 17 у новій редакції. (т.с. I, а.с. 72-73).
Разом з тим, із обставин справи вбачається, що 27.08.2019 між Фізичною особою-підприємцем Чуб Іриною Віталіївною (надалі - третя особа, продавець) та Приватним підприємством "Бумеранг-2" укладено договір купівлі-продажу №27082019, відповідно до умов п. 1.1. якого, продавець зобов`язується в порядку, та на умовах, визначених договором передати (поставити) покупцеві - Пам`ятний знак "Бійцям за Незалежність України" (надалі - товар), а покупець в порядку та на умовах, визначених договором прийняти і сплатити такий товар.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Назва товару, характеристика та його розміри зазначено у специфікації, що є невід`ємною частиною договору.
Умовами п. 2.1. договору визначено, що ціна на товар встановлюється за згодою сторін та становить 694190,00 грн.
Відповідно до п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору продавець зобов`язаний передати товар до 10.09.2019. Продавець гарантує якість товару на протязі всього гарантійного терміну, який становить 12 місяців з дня отримання товару покупцем. Під час прийняття товару покупець зобов`язаний його оглянути та заявити можливі претензії щодо наявних недоліків, про що складається акт про виявлені недоліки. У разі відсутності претензії під час приймання товару вважається, що товар не має недоліків (пошкоджень) і відповідає умовам договору.
Із змісту Специфікації як додатку №1 до договору №27082019 від 27.08.2019 вбачається найменування товару: пам`ятний знак "Бійцям за Незалежність України" у кількості 1 шт., вартістю 694190,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 02.09.2019 до договору №27082019 від 27.08.2019 сторони домовились змінити специфікацію та викласти її у наступній редакції: найменування товару: пам`ятний знак "Бійцям за незалежність України"; технічні характеристики: 1. Пам`ятний знак повинен бути встановлений у закладені деталі, що є основою пам`ятного знаку. 2. Пам`ятний знак повинен бути виготовлений: плити зі склофібробетону; герб, силует воїну, колоски та літери повинні бути із латуні. 3. Розміри та кількість елементів викладені у ескізах, які є додатками №1, №2, №3 та №4 до договору; кількість: 1 шт.; вартість: 694190,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 25.09.2019 до договору №27082019 від 27.08.2019 сторони домовились змінити пункт 3 розділу 2 договору та викласти його в наступній редакції: покупець сплачує 369190,00 грн. до 05.10.2019. Остаточну суму у розмірі 25000,00 грн. покупець сплачує до 31.12.2020. Крім того, сторони погодили внести зміни до пункту 1 розділу 6 договору та визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Додатковою угодою №3 від 28.08.2020 до договору №27082019 від 27.08.2019 сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору, визначеного в пункті 1 розділу 6 договору до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Окрім того, домовлено внести зміни до пункту 2 розділу 3, пункту 3 розділу 2 договору.
Відповідно до видаткової накладної №1-1109 від 11.09.2019 третя особа передала, а відповідач прийняв пам`ятний знак "Бійцям за Незалежність України" вартістю 694190,00 грн. (т.с. II, а.с. 77).
За результатами виконання умов договору №381 від 27.08.2019 між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області та Приватного підприємства "Бумеранг - 2" було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.10.2019 за серпень 2019 на загальну вартість 979629,00 грн. (т.с. I, а.с. 74-77).
Із матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено відповідачу за договором №381 від 27.08.2019 вартість виконаних робіт у розмірі 979629,00 грн., про що свідчить копії банківських виписок по рахунку відповідача (т.с. II, а.с. 78-79).
Умовами пункту 14.1. договору №381 від 27.08.2019 передбачено, що сторони зобов`язуються докладати зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, у тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення експертів, продовження строків врегулювання розбіжностей, внесення змін до договору.
Обставини справи свідчать, що в подальшому між позивачем, відповідачем та третьою особою мало місце численне листування у зв`язку із виконанням умов договору №381 від 27.08.2019 та №27082019 від 27.08.2019 в частині недоліків пам`ятного знаку.
Зокрема, 22.06.2021 відповідач отримав від позивача лист-претензію за вих. №522 від 22.06.2021 щодо усунення виявлених недоліків у вигляді тріщин на стелах пам`ятного знаку. В доповнення до листа-претензії за вих. 522 від 22.06.2021 відповідач отримав від позивача вимогу про демонтаж пам`ятного знаку до 19.07.2021.
З цього приводу відповідач направив на адресу позивача відповідь вих. №46 від 16.07.2021 щодо неможливості демонтувати пам`ятний знак без спеціального технічного проекту та окремо укладеного договору, оскільки договором №381 від 27.08.2019 не передбачено право вимагати демонтажу об`єкта будівництва, якщо недоліки можуть бути усунені.
02.07.2021 відповідачем направлено відповідну претензію ФОП Чуб І.В. та в подальшому погоджено строки усунення виявлених недоліків.
Відповідно до Акту виконаних реставраційних робіт, підписаного між ФОП Чуб І.В. та ПП "Бумеранг-2" станом на 12.10.2021 реставраційні роботи пам`ятного знаку виконані у повному обсязі (т.с. I, а.с. 160).
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що у 2019 р. відповідачем було встановлено пам`ятний знак "Бійцям за незалежність України". Після встановлення зазначеного пам`ятного знаку були виявлені недоліки, які полягають, зокрема у тому, що на силуеті бійця очевидним є непропорційне співвідношення абрисів ніг (взуття) до тулуба, оскільки вони виглядають карикатурно. Абриси пшеничних колосків вирізано неякісно і неправдоподібно. Фібробетон, з якого виготовлений ансамбль дав тріщини на всіх стелах ансамблю приблизно на одній висоті. Щодо каркасу жорсткості (міцності) для силуету бійця - сварені шви на ньому точечно приварені, незагрунтовані. Антикорозійна обробка металу відсутня. Із представником позивача, представником відповідача, представником технічного нагляду ТОВ "Лозова-Інжиніринг" в особі представника виробника пам`ятного знаку проводилися неодноразові засідання робочої групи щодо виявлених недоліків, невідповідності технічним вимогам, будівельним нормам та проектно-кошторисної документації на об`єкті будівництва, про що складалися відповідні протоколи робочої групи, але ніяких дій з боку відповідача вчинено не було.
Таким чином, на думку позивача, відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України та р. 7.1. договору на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт "Скверу бійцям за Незалежність України" з елементами благоустрою про проспекту Перемоги, 28 у м. Лозова Харківської області" №381 від 27.08.2019, що завдало позивачу збитків в розмірі 694190,00 грн. право на відшкодування яких позивач має відповідно до частини 1, 2 статті 22, пункту 4 частини 1 статті 611, ст. 623 ЦК України.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що договір на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт "Скверу бійцям за Незалежність України" з елементами благоустрою про проспекту Перемоги, 28 у м. Лозова Харківської області" №381 від 27.08.2019 було укладено за результатами процедури публічної закупівлі. Одним із елементів благоустрою був пам`ятний знак "Бійцям за Незалежність України". Відповідно до проектно-кошторисної та тендерної документації зазначений пам`ятний знак повинен бути розроблений відповідно до проєкту ескізів, плану, розміру та кількості елементів, які були визначені у складі тендерної документації до публічної закупівлі. У додатку 3 до тендерної документації "Технічне завдання" зазначено, що дизайнерський проект - пам`ятний знак повинен бути придбаний та встановлений у закладні деталі, що є основою пам`ятного знаку та викладені у відомостях обсягів робіт. Пам`ятний знак повинен бути виготовлений таким чином: плити зі склофібробетону; герб, силует воїну, колоски та літери повинні бути із латуні. Ескізи та розміри герба, силуета воїна, колосків та літер містяться у додатку 8.3. Тендерної документації. Зауважено, що стели пам`ятного знаку, ФОП Чуб І.В. було виготовлено зі склофібробетону, а герб, силует воїну, колоски та літери - із латуні, як і було зазначено у тендерній документації.
Окрім того, відповідачем вказано, що 24.10.2019 між позивачем та відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень було підписано Акт приймання виконаних робіт до договору №381 від 27.08.2019, в тому числі не було зазначено про недоліки пам`ятного знаку. Наголошено, що питання про недоліки у вигляді тріщин на стелах пам`ятного знаку виникали, однак всі недоліки усувалися ФОП Чуб І.В. у встановлені у пунктах 9.2. та 9.3. договору №381 від 27.08.2019 порядку та строки, тобто вчасно, без залучення додаткових коштів позивача, а тому протиправність з боку відповідача та ФОП Чуб І.В. відсутня. Позивачем не надано жодних доказів, що пам`ятний знак не може використовуватися за призначенням саме внаслідок протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача або ФОП Чуб І.В. Пам`ятний знак не знищено та не зруйновано, усі виявлені недоліки ФОП Чуб усунені, а тому жодних збитків позивач не зазнав. Щодо відсутності вини підрядника відповідачем зауважено, що пам`ятний знак було виготовлено ФОП Чуб І.В. відповідно до проєкту та ескізів замовника, викладених у тендерній документації. У розробці проєкту пам`ятного знаку відповідач та третя особа участі не брали. Крім того, відповідачем звернуто увагу, що пам`ятний знак розташований у сквері "Бійцям за незалежність України", тобто є у вільному доступі та може зазнавати пошкоджень внаслідок будь-яких неправомірних посягань та хуліганських дій з боку сторонніх осіб, а тому позивачем достеменно не доведено, що будь-які недоліки (дефекти) на пам`ятному знаці виникли саме з вини відповідача або третьої особи.
Таким чином, за твердженням відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, протиправність поведінки відповідача та третьої особи під час виготовлення та встановлення пам`ятного знаку відсутня, підтвердження як факту спричинення, так і розміру збитків у позові відсутнє, так само як і відсутня вина відповідача та третьої особи у появі недоліків у конструкції пам`ятного знаку.
Заперечуючи проти позовних вимог третя особа у своїх письмових поясненнях вказує, що пам`ятний знак було виготовлено та поставлено у відповідності з технічними характеристиками, які були надані відповідачем у ескізах, як додатках до договору купівлі-продажу №27082019 від 27.08.2019. Ескізи (візуалізація, опис) з технічними характеристиками пам`ятного знаку відповідач отримав від позивача.
На думку третьої особи, причинами утворення недоліків пам`ятного знаку можуть слугувати конструктивні недоліки ескізних проєктів, згідно яких виготовлявся пам`ятний знак. Не було враховано парусності пам`ятного знаку, а тому при впливі повітряного потоку на пам`ятний знак його стели розхитуються, що приводить до появи тріщин. Третьою особою наголошено, що ФОП Чуб І.В. та відповідачем було виконано всі необхідні роботи по усуненню недоліків пам`ятного знаку та укріплення його конструкції, про що посилається на наявне в матеріалах справи листування між сторонами та акти виконаних реставраційних робіт. Окрім того, вказано, що на замовлення третьої особи 22.11.2021 ТОВ "Інститут градпроект" було виконано візуальне обстеження з фотофіксацією стану поверхні пам`ятного знаку та складено висновок №375/21 про можливість його експлуатації за призначенням. Разом з тим зазначено, що пам`ятний знак знаходиться у публічному місці без будь-яких засобів охорони та у вільному доступі для громадян. Тому, будь-яка особа має можливість спричинити пам`ятному знаку пошкодження. Наголошено, що пам`ятний знак використовується з вересня 2019 року відповідно до умов договору №381 від 27.08.2019 та його мети.
Отже, на переконання третьої особи, факт знищення або пошкодження пам`ятного знаку з вини відповідача або третьої особи позивачем не доведено. Наявність будь-яких збитків у зв`язку з недоліками пам`ятного знаку позивачем також не доведено, а тому заперечує проти задоволення позовних вимог.
Наведені вище обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як зазначено в статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін. Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.
Таким чином, закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.
Щодо правової природи укладеного між Фізичною особою-підприємцем Чуб Іриною Віталіївною та Приватним підприємством "Бумеранг-2" договору №27082019 від 27.08.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з статтею 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Положеннями частини 1 статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Щодо правових підстав та умов відшкодування збитків суд зазначає, що такі визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Розділу І "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" ГК України.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.
У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини першої статті 144 ГК України майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За приписами частини першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.
Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина друга статті 217 ГК України).
Відповідно до частини третьої статті 147 ГК України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За положенням статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.
Отже, приписи статті 853 ЦК України ставлять виникнення права у замовника посилатися на недоліки виконаної роботи у залежність від встановлення замовником під час прийняття виконаних робіт факту виявлення відступу виконавця від умов договору підряду або інших недоліків.
Умовами п. 8.2., п.п. 8.2.2. договору №381 від 27.08.2019 передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти в установленому договором та чинним законодавством України порядку виконані роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, у тому числі достроково відповідно до пункту 6.6. договору та оплатити виконані роботи, на умовах договору.
За встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, факт підписання позивачем, як замовником, акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24.10.2019 за серпень 2019 відповідно до умов договору №381 від 27.08.2019 без будь-яких заперечень та зауважень, що також не заперечувалося позивачем під час розгляду справи, а також здійснення на користь відповідача повної оплати за виконані роботи свідчить про згоду позивача з обсягом, вартістю та якістю виконаних робіт, а також про повне та фактичне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором.
Разом з тим, судом враховано, що відповідно до статті 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Частина 3 статті 858 ЦК України передбачає, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
До предмета доказування з підстав, передбачених частиною 3 статті 858 ЦК України входять обставини, зокрема, щодо відповідності виконаних підрядником робіт умовами договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, при цьому виявлені недоліки є істотними, якщо результат роботи є непридатним для використання. Наведений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.
Умовами п. 9., п. 9.2 договору №381 від 27.08.2019 передбачено, що у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об`єкті будівництва) недоліків (дефектів) замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів після їх виявлення зобов`язан повідомити про це підрядника і запросити його та представника спеціалізованої організації, що здійснював технічний нагляд за виконання робіт, для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
Відповідно до п. 9 п. 9.7 договору №381 від 27.08.2019 у разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти), замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків та завдані збитки.
У даному разі суд констатує, що позивачем жодним чином не доведено, що недоліки пам`ятного знаку, про які вказує позивач, є істотними, виникли з вини відповідача та які, тим не менш, добросовісно, сумлінно, своєчасно та самостійно усувалися відповідачем та третьою особою без залучення додаткових коштів позивача, а тому протиправність поведінки з боку відповідача як елемент складу цивільного правопорушення також відсутній. Окрім того, позивачем не доведено, що пам`ятний знак не може використовуватися за призначенням саме внаслідок протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, так само як і не доведено, що пам`ятний знак знищено або зруйновано, що унеможливлює його подальше використання за призначенням.
Водночас судом встановлено, а позивачем протилежного не доведено, що пам`ятний знак було виготовлено відповідно до проєкту та ескізів замовника, викладених у тендерній документації, що наявна в матеріалах справи (т.с. II , а.с. 9-54). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у розробці проєкту пам`ятного знаку відповідач та третя особа участі не брали. Додатково судом взято до уваги, що пам`ятний знак розташований у вільному доступі та може зазнавати пошкоджень внаслідок будь-яких неправомірних посягань та хуліганських дій з боку сторонніх осіб, а тому позивачем також достеменно не доведено, що будь-які недоліки (дефекти) на пам`ятному знаці виникли саме з вини відповідача або третьої особи.
Таким чином, позивачем не доведено жодними належними, допустимими та вірогідними доказами наявність за встановлених обставин справи сукупності тих умов складу цивільного правопорушення, за наявності яких настають відповідні правові наслідки у формі відшкодування збитків. Відповідним чином, позивачем не доведено наявності правових та фактичних підстав для відшкодування заявлених до стягнення збитків.
За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України.
Частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Разом з тим, з`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Окрім того, суд зауважує, що зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Тобто, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в обґрунтування наявності правових та фактичних підстав для задоволення позову позивачем суду не надано.
Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні доводи сторін, а також всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Наявні в матеріалах справи докази були ретельно та у повному обсязі досліджені судом і наведених вище висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовують.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "20" січня 2022 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Судове рішення № 102734234, Господарський суд Харківської області було прийнято 11.01.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3739/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: