Рішення № 102731066, 04.01.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 рокуСправа № 912/2587/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2587/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В

до відповідача Фермерського господарства "Діана", 26552, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Липовеньке

про стягнення 606 352,23 грн

за участю представників:

від позивача - Колісник Б.О., довіреність № 3 від 03.05.21 в режимі відеоконференції;

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Фермерського господарства "Діана" про стягнення суми інфляційної складової (втрат) у розмірі 41 197,32 грн, 3% річних у розмірі 190 429,69 грн, суми пені у розмірі 142 822,27 грн, штрафу у розмірі 231 902,95 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №190418-1239 від 19.04.2018 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 07.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2587/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.09.2021 на 11:30 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 28.09.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №912/2587/21 до 19.10.2021 на 11:00 год.

Ухвалою від 19.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі №912/2587/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2021 о 11:30 год.

Проте, судове засідання, призначене на 11.11.2021, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебуває дана справа з 25.10.2021 по 12.11.2021 включно була тимчасово непрацездатна.

Ухвалою від 15.11.2021 призначено судове засідання на 08.12.2021 на 16:00 год.

06.12.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання від 05.12.2021 про відкладення дати судового засідання, у зв`язку з тим, що між сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору шляхом підписання мирової угоди.

Ухвалою від 08.12.2021 задоволено клопотання позивача від 05.12.2021 про відклвадення дати судового розгляду та відкладено судове засідання на 04.01.2022 о 16:00 год.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 04.01.2022 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 11.11.2021 за відсутності представника відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.01.2022 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

19.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Постачальник) та Фермерським господарством "Діана" (Покупець) укладено Договір поставки №190418-1239 (далі - Договір) (а.с. 17-20), відповідно до якого в терміни, визначені договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За даним Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору).

Згідно п 2.2. Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного Договору.

Строк поставки Товару визначається у відповідних Додатках до цього Договору (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього Договору.

Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 7.1.1. Договору крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець, зокрема, за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.7 Договору в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8 Договору).

У пункті 7.9. Договору Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 11.2. Договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов Договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" та Фермерським господарством "Діана" підписані наступні Додатку до Договору поставки №190418-1239 від 19.04.2018:

- №1 від 19.04.2018 (а.с. 21), відповідно до якого погоджено поставку Товарів на загальну суму 655 376,88 грн, що еквівалентно 20 226,00 Євро;

- №2 від 19.04.2018 (а.с. 25), відповідно до якого погоджено поставку Товарів на загальну суму 253 806,00 грн, що еквівалентно 9 700,21 доларів США;

- №3 від 25.04.2018 (а.с. 28), яким погоджено поставку Товару на загальну суму 9 706,50 грн, що еквівалентно 370,62 доларів США;

- №4 від 27.04.2018 (а.с. 31), яким погоджено поставку Товару на загальну суму 8 054,76 грн, що еквівалентно 397,32 доларів США;

- №5 від 27.04.2018 (а.с. 34), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 74 658,60 грн, що еквівалентно 2 310,00 Євро;

- №6 від 04.05.2018 (а.с. 36), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 6 364,80 грн, що еквівалентно 242,65 доларів США;

- №7 від 07.05.2018 (а.с. 39), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 11 346,90 грн, що еквівалентно 360,00 Євро;

- №12 від 18.05.2018 (а.с. 50), яким погоджено поставку Товару на загальну суму 22 219,44 грн, що еквівалентно 720,00 Євро;

- №13 від 21.05.2018 (а.с. 52-53), яким погоджено поставку Товару на загальну суму 65 872,80 грн, що еквівалентно 2 520,00 доларів США;

- №14 від 31.05.2018 (а.с. 55-56), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 12 185,04 грн, що еквівалентно 466,32 доларів США;

- №15 від 04.06.2018 (а.с. 58-59), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 9 109,20 грн, що еквівалентно 348,48 доларів США;

- №16 від 07.06.2018 (а.с. 61-62), відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 18 182,52 грн, що еквівалентно 694,92 доларів США.

Згідно п. 3 Додатків №1-7, №12-16 плата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 15.10.2018 року.

11.05.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №8 до Договору поставки №190418-1239 від 19.04.2018, яким погоджено поставку Товару загальною вартістю 16 793,17 грн, що еквівалентно 641,21 доларів США (а.с. 42).

10.05.2018 між сторонами підписано Додаток № 9, відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 8 415,79 грн, що еквівалентно 320,60 доларів США (а.с. 44).

Згідно п. 3 Додатків №8-9 плата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 18.05.2018 року.

Крім того, 10.05.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №10, відповідно до якого поставці підлягає Товар загальною вартістю 10 269,00 грн, що еквівалентно 329,77 Євро.

Згідно п. 3 Додатку №10 плата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 21.05.2018 року.

16.05.2018 між Сторонами підписано Додаток №11, відповідно до якого погоджено поставку Товару на загальну суму 16 799,35 грн, що еквівалентно 641,20 доларів США.

Згідно п. 3 Додатку №11 плата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 25.05.2018 року.

Також, 14.09.2018 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №18, відповідно до якого поставці підлягає Товар загальною вартістю 12 631,32 грн, що еквівалентно 448,48 доларів США.

Згідно п. 3 Додатку №18 плата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 21.09.2018 року.

Транспортування Товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця (п. 5 Додатків №1-16, 18).

Склад передачі Товару знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 133А (п. 6 Додатків №1-16, 18).

Додатки підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

На виконання умов Договору та Додатків №1-16, 18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" поставило відповідачу Товар на загальну суму 1 211 792,07 грн, що підтверджується видатковими накладними №2589 від 19.04.2018 на суму 529 395,31 грн та №3173 від 25.04.2018 на суму 125 981,57 грн (а.с. 22-23), №2596 від 19.04.2018 на суму 253 806,00 грн (а.с. 27), №3210 від 25.04.2018 на суму 9 706,50 грн (а.с. 30), №3360 від 27.04.2018 на суму 8 054,76 грн (а.с. 33), №3363 від 27.04.2018 на суму 74 658,60 грн (а.с. 35), №3908 від 04.05.2018 на суму 6 364,80 грн (а.с. 38), №4062 від 07.05.2018 на суму 11 346,90 грн (а.с. 41), №4398 від 11.05.2018 на суму 16 793,17(а.с. 43), №4402 від 11.05.2018 на суму 8 415,79 грн (а.с. 45), №4404 від 11.05.2018 на суму 10 269,00 грн (а.с. 47), №4640 від 16.05.2018 на суму 16 799,35 грн (а.с. 49), №4770 від 18.05.2018 на суму 22 219,44 грн (а.с. 51), №4843 від 21.05.2018 на суму 65 872,80 грн (а.с. 54), №5299 від 31.05.2018 на суму 12 185,04 грн (а.с. 57), №5425 від 04.06.2018 на суму 9 109,20 грн (а.с. 60), №5651 від 07.06.2018 на суму 18 182,52 грн (а.с. 63), №8278 від 14.09.2018 на суму 12 631,32 грн (а.с. 65).

Отже, відповідач повинен був сплатити позивачу кошти у розмірі 1 211 792,07 грн, в т.ч. ПДВ, в наступні терміни:

- до 18.05.2018 вартість Товарів на суму 25 208,96 грн (по Додатках №8, 9);

- до 21.05.2018 вартість Товарів на суму 10 269,00 грн (по Додатку №10);

- до 25.05.2018р вартість Товарів на суму 16 799,35 грн (по Додатку №11);

- до 21.09.2018 вартість Товарів на суму 12 631,32 грн (по Додатку №18);

- до 15.10.2018 вартість Товарів на суму 1 146 883,44 грн (по Додатках 1-7, 12-16).

Виконуючи умови Договору та Додатків до нього, відповідач вчасно сплатив вартість отриманого Товару за Додатками №8-11 у розмірі 52 277,31 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Заборгованість за Договором у розмірі 1 159 514,76 грн сплачена відповідачем з порушенням строків, встановлених у п. 3 Додатків до Договору поставки №190418-1239 від 19.04.2018, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції, передбачені п.7.1.1. та п. 7.8 Договору, 48% річних згідно п. 7.8 Договору та інфляційні втрати.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу Товар на загальну суму 1 211 792,07 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що отриманий Товар за Додатками №8 від 11.05.2018, №9 від 10.05.2018, №10 від 10.05.2018 та №11 від 16.05.2018 у розмірі 52 277,31 грн відповідачем оплачено в строк встановлений Договором.

Товар отриманий Фермерським господарством "Діана" відповідно до Додатків 1-7, 12-16 та 18 на загальну суму 1 159 514,76 грн оплачено відповідачем несвоєчасно з порушенням строків, встановлених у п. 3 зазначених Додатків до Договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1.1. Договору крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець, зокрема, за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8 Договору).

У пункті 7.9. Договору Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років.

Відповідно до розрахунку позивача, наведеному у позовні заяві останній просить стягнути з відповідача 142 822,27 грн пені, а саме:

- за Додатком №18 від 14.05.2018 на суму заборгованості 12 631,32 грн за період з 22.09.2018 по 04.10.2018 у розмірі 161,96 грн;

- за Додатками №1 від 19.04.2018, №2 від 19.04.2018, №3 від 25.04.2018, №4 від 27.04.2018, №5 від 27.04.2018, №6 від 04.05.2018, №7 від 07.05.2018, №12 від 18.05.2018, №13 від 21.05.2018, №14 від 31.05.2018, №15 від 04.06.2018 та №16 від 07.06.2018 у розмірі 142 660,31 грн, а саме:

- на суму боргу 1 146 883,44 грн за період з 16.10.2018 по 13.12.2018 у розмірі 66 739,19 грн;

- на суму боргу 1 046 368,68 грн за період з 14.12.2018 по 20.12.2018 у розмірі 7 224,24 грн;

- на суму боргу 927 000,00 грн за період 21.12.2018 по 17.01.2019 у розмірі 25 600,44 грн;

- на суму боргу 827 000,00 грн за період з 18.01.2019 по 22.01.2019 у розмірі 4 078,36 грн;

- на суму боргу 760 000,00 грн за період з 23.01.2019 по 23.01.2019 у розмірі 749,59 грн;

- на суму боргу 600 000,00 грн за період з 24.01.2019 по 12.03.2019 у розмірі 28 405,48 грн;

- на суму боргу 500 000,00 грн за період з 13.03.2019 по 01.04.2019 у розмірі 9 863,01 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що позивачем неправильно визначено періоди нарахування пені та не враховано дати оплат відповідача.

У зв`язку з чим господарським судом здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 141 678,64 грн пені, а саме:

- за Додатком №18 від 14.05.2018 на суму заборгованості 12 631,32 грн за період з 22.09.2018 по 03.10.2018 (04.10.2018 оплата у розмірі 12631,32 грн) у розмірі 149,50 грн;

- за Додатками №1 від 19.04.2018, №2 від 19.04.2018, №3 від 25.04.2018, №4 від 27.04.2018, №5 від 27.04.2018, №6 від 04.05.2018, №7 від 07.05.2018, №12 від 18.05.2018, №13 від 21.05.2018, №14 від 31.05.2018, №15 від 04.06.2018 та №16 від 07.06.2018 у розмірі 141 529,14 грн, а саме:

- на суму боргу 1 146 883,44 грн за період з 16.10.2018 по 12.12.2018 (13.12.2018 оплата у розмірі 100 514,76 грн) - 65 608,02 грн;

- на суму боргу 1 046 368,68 грн за період з 13.12.2018 по 19.12.2018 (20.12.2018 оплата у розмірі 119 368,66 грн) - 7 224,24 грн;

- на суму боргу 927 000,00 грн за період 20.12.2018 по 16.01.2019 (17.01.2019 оплата у розмірі 100 000,00 грн) - 25 600,44 грн;

- на суму боргу 827 000,00 грн за період з 17.01.2019 по 21.01.2019 (22.01.2019 оплата у у розмірі 67 000,00 грн) - 4 078,36 грн;

- на суму боргу 760 000,00 грн за період з 22.01.2019 по 22.01.2019 (23.01.2019 оплата у розмірі 160 000,00 грн) - 749,59 грн;

- на суму боргу 600 000,00 грн за період з 23.01.2019 по 11.03.2019 (12.03.2019 оплата у розмірі 100 000,00 грн) - 28 405,48 грн;

- на суму боргу 500 000,00 грн за період з 12.03.2019 по 31.03.2019 (01.04.2019 оплата у розмірі 500 000,00 грн) - 9 863,01 грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 231 902,95 грн, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

Оскільки сторонами погоджено у п. 7.8 Договору можливість стягнення штрафу в розмірі 20 % від суми несвоєчасно сплаченого Товару, суд вважає, що 231 902,95 грн штрафу заявлено позивачем до стягнення правомірно.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приймає рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, з власної ініціативи, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафних санкцій. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Окрім того, згідно позиції Верховного Суду, отримання кредитором, зокрема, процентів річних за ст. 625 Цивільного кодексу України, оцінюється судами як сума, яка поряд з штрафними санкціями, компенсує кредитору шкоду, завдану порушенням боржника (постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 02.12.2020 у справі № 913/698/19).

Відповідно, присудження кредитору процентів річних дозволяє суду зменшити розмір штрафних санкцій.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 211 792,07 грн, який був оплачений відповідачем з порушенням строку у повному обсязі. Разом тим, нараховані позивачем штрафні санкції складають 374 725,22 грн (142 822,27 грн пеня та 231 902,95 грн штраф). Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 48% річних у розмірі 190 429,69 грн та 41 197,32 грн інфляційних втрат. Всього 606 352,23 грн, тобто, більше 50% від вартості поставленого та оплаченого товару, що на думку суду не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем будь-яких збитків від невиконання відповідачем умов договору.

На підставі викладеного суд вважає наявними обставини, згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, для зменшення штрафних санкцій (пені і штрафу).

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини та приймаючи до уваги поведінку відповідача щодо повної оплати отриманого товару, а також інтереси позивача, дотримуючись принципу справедливості, пропорційності, збалансованості інтересів обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій, які заявлено позивачем до стягнення, на 50%.

Відповідно до вказаного зменшення, розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, становлять: 70 839,34 грн пені та 115 951,48 грн штрафу.

Позивач також просить стягнути з відповідача 190 429,69 грн 48% річних та 41 197,32 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Положеннями п. 7.7 Договору в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відповідно до розрахунку позивача, наведеному у позовні заяві останній просить стягнути з відповідача 190 429,69 грн 48% річних, а саме:

- за Додатком №18 від 14.05.2018 на суму заборгованості 12 631,32 грн за період з 22.09.2018 по 04.10.2018 у розмірі 215,94 грн;

- за Додатками №1 від 19.04.2018, №2 від 19.04.2018, №3 від 25.04.2018, №4 від 27.04.2018, №5 від 27.04.2018, №6 від 04.05.2018, №7 від 07.05.2018, №12 від 18.05.2018, №13 від 21.05.2018, №14 від 31.05.2018, №15 від 04.06.2018 та №16 від 07.06.2018 у розмірі 190 213,75 грн, а саме:

- на суму боргу 1 146 883,44 грн за період з 16.10.2018 по 13.12.2018 у розмірі 88 985,59 грн;

- на суму боргу 1 046 368,68 грн за період з 14.12.2018 по 20.12.2018 у розмірі 9 632,33 грн;

- на суму боргу 927 000,00 грн за період 21.12.2018 по 17.01.2019 у розмірі 34 133,92 грн;

- на суму боргу 827 000,00 грн за період з 18.01.2019 по 22.01.2019 у розмірі 5 437,81 грн;

- на суму боргу 760 000,00 грн за період з 23.01.2019 по 23.01.2019 у розмірі 999,45 грн;

- на суму боргу 600 000,00 грн за період з 24.01.2019 по 12.03.2019 у розмірі 37 873,97 грн;

- на суму боргу 500 000,00 грн за період з 13.03.2019 по 01.04.2019 у розмірі 13 150,68 грн.

Перевіривши розрахунок 48% річних, господарський суд встановив, що позивачем неправильно визначено періоди нарахування останніх, у зв`язку з неврахуванням дат оплат, здійснених відповідачем. У зв`язку з чим господарським судом здійснено власний розрахунок 48% річних, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 188 904,85 грн, а саме:

- за Додатком №18 від 14.05.2018 на суму заборгованості 12 631,32 грн за період з 22.09.2018 по 03.10.2018 (04.10.2018 оплата у розмірі 12 631,32 грн) у розмірі 199,33 грн;

- за Додатками №1 від 19.04.2018, №2 від 19.04.2018, №3 від 25.04.2018, №4 від 27.04.2018, №5 від 27.04.2018, №6 від 04.05.2018, №7 від 07.05.2018, №12 від 18.05.2018, №13 від 21.05.2018, №14 від 31.05.2018, №15 від 04.06.2018 та №16 від 07.06.2018 у розмірі _188 705,52 грн, а саме:

- на суму боргу 1 146 883,44 грн за період з 16.10.2018 по 12.12.2018 (13.12.2018 оплата у розмірі 100 514,76 грн) - 87 477,36 грн;

- на суму боргу 1 046 368,68 грн за період з 13.12.2018 по 19.12.2018 (20.12.2018 оплата у розмірі 119 368,66 грн) - 9 632,33 грн;

- на суму боргу 927 000,00 грн за період 20.12.2018 по 16.01.2019 (17.01.2019 оплата у розмірі 100 000,00 грн) - 34 133,92 грн;

- на суму боргу 827 000,00 грн за період з 17.01.2019 по 21.01.2019 (22.01.2019 оплата у у розмірі 67 000,00 грн) - 5 437,81 грн;

- на суму боргу 760 000,00 грн за період з 22.01.2019 по 22.01.2019 (23.01.2019 оплата у розмірі 160 000,00 грн) - 999,45 грн;

- на суму боргу 600 000,00 грн за період з 23.01.2019 по 11.03.2019 (12.03.2019 оплата у розмірі 100 000,00 грн) - 37 873,97 грн;

- на суму боргу 500 000,00 грн за період з 12.03.2019 по 31.03.2019 (01.04.2019 оплата у розмірі 500 000,00 грн) - 13 150,68 грн.

В іншій частині стягнення 48% річних господарський суд відмовляє, у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, господарський суд встановив, що він є арифметично правильним, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 41 197,32 грн інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Фермерського господарства "Діана" підлягають задоволенню частково.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, судовий збір за зменшеним судом розміром штрафних санкцій покладається на Фермерське господарство "Діана", без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Діана" (26552, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Липовеньке, ідентифікаційний код 22227170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В, ідентифікаційний код 30048570) 41 197,32 грн інфляційних втрат, 188 904,85 грн 48% річних, 70 839,34 грн пені, 115 951,48 грн штрафу, а також 9 055,26 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В та на електронну пошту адвоката Колісник Б.О.: ІНФОРМАЦІЯ_1), Фермерському господарству "Діана" (26552, Кіровоградська область, Голованівський райрн, с. Липовеньке).

Повне рішення складено 14.01.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук