Ухвала суду № 102730937, 19.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/202/22

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву від 14.01.2022 р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Войтовське» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 11.11.2021 р. № 627 XIX-VIII, № 628 XIX-VIII.

17.01.2022 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 14.01.2022 р., в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки у кількості 75 шт. з кадастровими номерами, зазначеними в заяві, заборонити Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області укладати договори оренди щодо зазначених земельних ділянок у кількості 75 шт. та заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації договорів оренди щодо земельних ділянок у кількості 75 шт.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Станом на час розгляду заяви від 14.01.2022 р. про забезпечення позову провадження у справі № 911/202/22 не відкрито судом.

Згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заявником не дотримано вказаних вимог.

Заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, вказує учасників справи (позивача, відповідача та третіх осіб) без урахування того, що визначені заявником фізичні та юридичні особи ще не набули вказаних статусів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Заявником не дотримано вказаних вимог. Заявником не обґрунтовано необхідність та доцільність вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки у кількості 75 шт.

Частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 р. становить 2481,00 грн.

Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

Проте, заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція), яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Пунктом 3.7 Інструкції встановлено, що реквізит “Призначення платежу” платіжного документа заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Отже, враховуючи викладене, розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір” зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу” в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до господарського суду Київської області заявником до заяви додано платіжне доручення № 2099 від 13.01.2022 р., в графі призначення платежу якого зазначено: “*;101;30839560; Судовий збір за позовом СТОВ «Войтовське», Господарський суд Київської області”.

Отже, зазначене платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання СТОВ «Войтовське» до господарського суду саме позову, а не за подання до господарського суду Київської області СТОВ «Войтовське» заяви про забезпечення позову.

Таким чином, платіжне доручення № 2099 від 13.01.2022 р. про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви від 14.01.2022 р. про забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ч. 1, ч.ч. 2, 4, 5 ст. 139, ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву від 14.01.2022 р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева