Рішення № 102730590, 05.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/4610/15 (913/558/21)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Київ

до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області

про відшкодування збитків

у межах провадження у справі №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)

У засіданні суду брали участь:

представник позивача: Лавренюк І.Л. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, паспорт);

представник відповідача: не з`явився

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 18.08.2021 до Господарського суду Луганської області звернулось Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі – ДП «РЕМ», позивач) із позовною заявою №Д1-02/178 від 13.08.2021 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі – відповідач, АТ «Лисичанськвугілля») про стягнення з останнього збитків у розмірі 24 573 369,46грн. Крім того, ДП «РЕМ» просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 367 565,76грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 4, 47, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1.2.15, 3.1.9, 5.5.5, 6.2.7-6.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ), ст.ст. 16, 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст. 224 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та вказує на те, що відповідачем у порушення вимог чинного законодавства з 01.04.2019 не укладено договір на постачання електричної енергії із відповідним постачальником, у зв`язку із чим Держане підприємство «Енергоринок» поклав вартість відібраної та розподіленої ДП «РЕМ» електричної енергії АТ «Лисичанськвугілля» на позивача, яка, у свою чергу була стягнута рішенням суду від 08.02.2021 у справі №911/4610/15. Зазначене спричинило понесення позивачем збитків у розмірі 24 573 369,46грн, які ДП «РЕМ» просить стягнути з ПАТ «Лисичанськвугілля».

05.01.2022 під час судового засідання представник ДП «РЕМ» у вступному слові учасників справи підтримав свою позовну заяву та просив суд її задовольнити з підстав викладених у позові.

1.2. Відповідач правом, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався та відзив на позовну заяву не подав.

Представник АТ «Лисичанськвугілля» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був проінформований належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 135-137). Водночас, явка відповідача обов`язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст.ст. 42,165 ГПК України суд дійшов висновку про проведення судового засідання без участі представника АТ «Лисичанськвугілля» та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

2. Процесуальні дії суду

2.1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі – суд) перебуває справа №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» на стадії судової процедури – розпорядження майном боржника.

2.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.08.2021 на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс) вирішено передати справу №913/558/21 за підсудністю до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи про банкрутство боржника.

У свою чергу, 06.09.2021 судом отримано зазначений позов, що підтверджується вхідним штампом суду за №2623/20 від 06.09.2020, та відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.09.2020 його передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою від 10.09.2021 залишила відповідний позов без руху та надала позивачу час для усунення недоліків.

2.3. Ухвалою суду від 20.10.2021, після усунення ДП «РЕМ» недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду у межах провадження у справі №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» та призначено у справі підготовче засідання на 22.11.2021.

2.4. За результатами підготовчого засідання 22.11.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2021, про що постановлено відповідну ухвалу від 22.11.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2021, яка занесена до протоколу судового засідання від 20.12.2021, на підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 05.01.2022.

2.5. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 05.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. 15.01.2019 між ДП «РЕМ» (оператор системи) та ПАТ «Лисичанськвугілля» (споживач) укладено договір споживача про надання послу з розподілу електричної енергії №7 (далі – Договір) шляхом підписання споживачем заяви-приєднання, відповідно до п. 2.1 якого, зокрема, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії (т. 1 а.с. 45-56).

Відповідно до п. 3.4 Договору, зокрема, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць.

Згідно пп. 5 п. 7.1 оператор системи має право вимагати відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору, шляхом підписання «заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії», але не раніше ніж з 01.01.2019 і діє до кінця поточного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

На виконання умов Договору між сторонами підписано без зауважень та скріплено їх печатками акти про відбір електричної енергії із системи розподілу (т. 1 а.с. 57-59), а саме: від 06.05.2019 – обсяг відібраної електричної енергії у квітні 2019 року становить 4 004 568кВт*год.; від 31.05.2019 – обсяг відібраної електричної енергії у травні 2019 року становить 4 072 643кВт*год.; від 30.06.2019 – обсяг відібраної електричної енергії у червні 2019 року становить 3 699 179кВт*год.

3.2. Водночас, рішенням суду від 08.02.2021 у справі №911/4610/15, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021, стягнуто з ДП «РЕМ» на користь на користь Державного підприємство «Енергоринок» (далі – ДП «Енергоринок») 234 332 865,66грн – основного боргу (обсяги технологічних втрат електричної енергії); 2 337 229,36грн – пені; 27 373,12грн - інфляційних втрат; 2 128 477,23грн – 3% річних; 672 350,00грн – судового збору (т. 1 а.с. 24-44).

Із змісту рішення суду вбачається, що під час вирішення відповідного спору відповідач вказував на те, що останньому заборонено здійснення відключення електроживлення відповідних вугледобувних підприємств, у тому числі, АТ «Лисичанськвугілля», з метою уникнення техногенної, екологічної та соціальної катастроф, у зв`язку з чим, у задоволені позовних вимог у розмірі 224 337 621,94грн заперечував.

3.3. 30.06.2021 між ДП «РЕМ» та АТ «Лисичанськвугілля» відповідно до рішення суду від 08.02.2021 у справі №911/4610/15 підписано акт відшкодуванням витрат, із змісту якого вбачається, що відповідач відшкодовує позивачу витрати, пов`язані з відбором електричної енергії із мереж ДП «РЕМ» без укладання договорів з електропостачальником про постачання електричної енергії, відповідно до п. 7.1 Договору, згідно з актами про відбір електричної енергії, у тому числі: основний борг – 7 821 423,59грн (за квітень 2019 року), 8 500 958,71грн (за травень 2019 року), 7 720 995,86грн (за червень 2019 року); пеня – 239 809,97; інфляція – 2 808,58грн; 3% річних – 218 389,27грн; судовий збір – 68 985,48грн (т. 1 а.с. 60).

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу завдані збитки, останній звернувся із відповідним позовом до суду.

5. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

У свою чергу, загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

При цьому суд зазначає, що обов`язок доведення факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №915/1456/15).

5.2. Так, у рішенні суду від 08.02.2021 у справі №911/4610/15 встановлено, що ДП «РЕМ» отримав від ДП «Енергоринок» електричну енергію для розподілу її електричними мережами ДП «РЕМ», у тому числі, вугледобувним підприємствам, яким, у свою чергу також є ПАТ «Лисичанськвугілля», у таких розмірах: 46 460,622тис.кВт.год (квітень 2019 року); 33 507,046.кВт.год (травень 2019 року); 30 496,978тис.кВт.год (червень 2019 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Отже, обставини отримання позивачем від ДП «Енергоринок» електричної енергії у відповідних розмірах встановлено судовим рішення та не потребують додаткового доказування.

Як зазначає ДП «РЕМ» у своєму позові, та вказане не заперечується АТ «Лисичанськвугілля», підставою для покладення відповідних витрат на позивача є порушення відповідачем вимог ст.ст. 56, 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 6.2.7 ПРРЕЕ, а саме, після завершення 90-денного строку, тобто з 01.04.2019, не укладено із відповідним постачальником договір на постачання електричної енергії.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем без достатніх правових підстав було відібрано із мереж позивача електричну енергію у таких розмірах: 4 004 568кВт*год. (квітень 2019 року); 4 072 643кВт*год. (травень 2019 року); 3 699 179кВт*год (червень 2019 року), що, у свою чергу, підтверджується актами про відбір електричної енергії.

З наведеного слідує, що обсяг відібраної електричної енергії АТ «Лисичанськвугілля» у ДП «РЕМ» включений до об`єму електричної енергії, вартість за який покладено ДП «Енергоринок» на ДП «РЕМ».

5.3. Як зазначалось вище, згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність протиправної поведінки відповідача, яка виразилась у його бездіяльності в частині неукладення відповідного договору, завданням ДП «РЕМ» шкоди, оскільки на позивача було покладено вартість відібраної АТ «Лисичанськвугілля» електричної енергії із його мереж, яка підтверджена вищезазначеним рішенням суду, та як наслідок причинного зв`язку між вказаними діями (бездіяльністю) та шкодою.

5.4. Щодо розміру заявлених до стягнення збитків, то суд зазначає наступне.

Як вказано вище, рішенням суду від 08.02.2021 у справі №911/4610/15 стягнуто з ДП «РЕМ» на користь ДП «Енергоринок» 234 332 865,66грн – основного боргу; 2 337 229,36грн – пені; 27 373,12грн - інфляційних втрат; 2 128 477,23грн – 3% річних; 672 350,00грн – судового збору.

У свою чергу, позивач просить стягнути з відповідача збитки у загальній сумі 24 573 369,46грн, що становить 10,26% від загальної стягнутої суми за вищевказаним судовим рішенням.

Як встановлено судом, 30.06.2021 між ДП «РЕМ» та АТ «Лисичанськвугілля» на підставі зазначеного судового рішення підписано акт відшкодуванням витрат, в якому відображено суму завданих позивачу АТ «Лисичанськвугілля» збитків.

Ураховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДП «РЕМ» у повному обсязі, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 129-130, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1, ідентифікаційний код 32359108) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870) збитки у розмірі 24 573 369,46грн (двадцять чотири мільйони п`ятсот сімдесят три тисячі триста шістдесят дев`ять грн 46 коп.) та 367 565,76грн (триста шістдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять грн 76 коп.) – судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.01.2022.

Станом на 14.01.2022 рішення законної сили не набрало.