Рішення № 102730485, 24.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2022Справа № 910/18806/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИТАЛ МАРКЕТИНГ ГРУП"

про стягнення 50000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИТАЛ МАРКЕТИНГ ГРУП" про стягнення 50000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на комплекс послуг та розробку сайту №194-02/2021 від 12.02.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.12.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18806/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

23.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості відповідача.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 01.12.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 01.12.2021 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку 13.12.2021 з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИТАЛ МАРКЕТИНГ ГРУП" (виконавець, відповідач) укладений договір №194-02/2021 на комплекс послуг та розробку сайту (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати комплекс з послуг і робіт (далі - роботи), який включає: створення сайту за технічним завданням замовника (пп.1.1.1.) та СЕО - оптимізація сайту (пп.1.1.2.).

Даний договір вступає в законну силу з моменту його підписання та затвердження сторонами додатку №1 та діє до 12 червня 2021 року (п.2.1. договору).

Виконавець приступає до виконання робіт з моменту отримання часткової передплати після підписання даного договору та додатку №1 згідно із пункту 1.2. цього договору (п.2.2. договору).

Датою виконання зобов`язання за договором в цілому вважається дата підписання акту здачі-прийомки роботи (п.2.3. договору).

Згідно із п.2.4. договору строк надання послуг за договором складає 5 місяців з моменту підписання договору та може бути продовжений за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснити розробку сайту за технічним завданням замовника (пп.3.1.1.); кожні 7 днів надавати письмовий звіт по кожній з послуг вказаних у даному договорі, здійснювати аналіз і коригування маркетингової стратегії з метою отримання максимальної конверсії (пп.3.1.4.).

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що загальна вартість виконаних виконавцем робіт складає 90000,00 грн без ПДВ.

Згідно із п.4.2. договору в загальну вартість входять: створення дизайну - 40000,00 грн (пп.4.2.1.); верстка та програмування - 50000,00 грн (пп.4.2.2.).

У пункті 4.3. договору сторонами погоджені строки виконання роботи та оплата. Так, згідно із п.4.3.1. Перший місяць. Замовник здійснює передплату за перший етап в розмірі 20000,00 грн 23.02.2021; другий місяць - 30000,00 грн 25.03.2021; третій місяць - 20000,00 грн 26.04.2021; четвертий місяць - 20000,00 грн 27.05.2021.

Згідно із п.5.1. договору роботи вважаються виконаними виконавцем, а обов`язки сторін по договору виконаними в повному об`ємі після затвердження загального звіту по договору та підписання Акту здачі-прийому виконаних робіт замовником та виконавцем.

У додатку № 1 до договору сторонами погоджено опис проєкту та технічне завдання. Відповідно до додатку №1 до договору повний строк виконання робіт з тестуванням всіх елементів складає - 4 місяці. Етапи розробки: створення сайту - 7 тижнів; створення особистого кабінету - 16 тижнів; мобільна версія робиться паралельно з наповненням сайту та особистого кабінету.

На виконання вимог договору позивач перерахував відповідачу передоплату у загальній сумі 50000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №573 від 23.02.2021 на суму 20000,00 грн та № 598 від 25.03.2021 на суму 30000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 23.02.2021 та 25.03.2021 здійснив перерахування попередньої оплати за договором у загальному розмірі 50000,00 грн, однак відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань за договором роботи у строки встановлені договором не виконав.

Позивач направив на адресу відповідача претензії вих.№1-09-21 від 10.09.2021, №1-10-21 від 06.10.2021 у яких, посилаючись на ч.2 ст.849 ЦК України вимагав повернути протягом 5 банківських днів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД" грошові кошти у сумі 50000,00 грн.

Оскільки відповідач на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув, позивач звернувся до суду із стягненням з відповідача грошових коштів у сумі 50000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, права та обов`язки сторін у даній справи виникли на підставі договору на комплекс послуг та розробку сайту №194-02/2021 від 12.02.2021.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов п.4.3. договору, перерахував на користь відповідача попередню оплату у сумі 50000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №573 від 23.02.2021 на суму 20000,00 грн та № 598 від 25.03.2021 на суму 30000,00 грн.

Стаття 846 Цивільного кодексу України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У додатку № 1 до договору сторони вирішили, що повний строк виконання робіт з тестуванням всіх елементів складає - 4 місяці. Етапи розробки: створення сайту - 7 тижнів; створення особистого кабінету - 16 тижнів; мобільна версія робиться паралельно з наповненням сайту та особистого кабінету.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що строк надання послуг за договором складає 5 місяців з моменту підписання договору та може бути продовжений за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст.599 ЦК України), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

У відповідності до договору сторонами погоджено, що роботи вважаються виконаними відповідачем, а обов`язки сторін по договору виконаними в повному об`ємі після затвердження загального звіту по договору та підписання акту здачі-прийому виконаних робіт.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належних і допустимих доказів виконання відповідачем робіт за договором та у погоджений сторонами строк матеріали справи не містять і відповідач таких доказів суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Сторони погодили, що договір діє до 12 червня 2021 року (п.2.1. договору).

Оскільки, відповідач не приступив до виконання робіт та не виконав роботи у строк, визначений умовами договору, позивач направив на адресу відповідача претензії вих.№1-09-21 від 10.09.2021, №1-10-21 від 06.10.2021 у яких, посилаючись на ч.2 ст.849 ЦК України вимагав повернути протягом 5 банківських днів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД" грошові кошти у сумі 50000,00 грн.

Згідно із ч.2 ст.598 ЦК України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що станом на час направлення зазначених претензій договір на комплекс послуг та розробку сайту №194-02/2021 від 12.02.2021 припинив свою дію; строк виконання зобов`язання з виконання робіт, згідно із п.2.4. договору, закінчився 12.07.2021

Суд, вважає за можливе врахувати правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена в постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, за якою з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Так, частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною другою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду у постановах від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена.

Тобто, в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Оскільки дія договору припинена, строк виконання зобов`язання з виконання робіт закінчився, у встановлені договором строки відповідач не виконав погоджені сторонами роботи, з огляду на направлені позивачем на адресу відповідача претензії від 10.09.2021, від 06.10.2021 (після припинення дії договору) про повернення грошових коштів у сумі 50000,00 грн, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти позивача у сумі 50000,00 грн та відповідно зобов`язаний повернути сплачену позивачем суму грошових коштів.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання з повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати суду не надано.

Ураховуючи, що відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання робіт або повернення сплаченої суми не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов про обґрунтованість доводів позивача щодо існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 50000,00 грн, сплачених за роботи, які відповідач фактично не виконав.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИТАЛ МАРКЕТИНГ ГРУП" про стягнення 50000,00 грн про стягнення 50000,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИТАЛ МАРКЕТИНГ ГРУП" (01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА БОЙЧУКА, будинок 5, офіс 2, ідентифікаційний код 42147308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛЬД" (03179, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІРПІНСЬКА, будинок 69-Б, квартира 33, ідентифікаційний код 32854025) грошові кошти у сумі 50000,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.01.2022.

Суддя С. О. Турчин