
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2
УХВАЛА
м. Київ
24.01.2022Справа № 910/654/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКАДА ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН БЕРНАРДІНО» про стягнення 3 089 091, 83 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРКАДА ФІНАНС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН БЕРНАРДІНО» про стягнення 3 089 091, 83 грн.
Розглянувши матеріали позову суд дійшов висновку, що він підлягає направленню до господарського суду за виключною підсудністю.
Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла до висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів (орендної плати, вартості експлуатаційних, маркетингових та комунальних послуг) внаслідок невиконання останнім зобов`язань за договором оренди об`єкта нерухомості від 04.04.2019, предметом якого є нерухоме майно (нежитлові приміщення загальною площею 1 000, 00 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Кюрі Марії, буд. 5.
З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, до спору у даній справі застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).
Таким чином, оскільки нерухоме майно в спірному випадку розташоване в місті Дніпрі, то позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКАДА ФІНАНС» підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 31, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКАДА ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН БЕРНАРДІНО» про стягнення 3 089 091, 83 грн передати за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, що передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова
Судове рішення № 102730455, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.01.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/654/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: