Рішення № 102730448, 21.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2022Справа № 910/15794/21За позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київіської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком»

до фізичної особи - підприємця Блищака Івана Васильовича

про стягнення 226 912,68 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця Блищака Івана Васильовича про стягнення заборгованості по оренді у розмірі 226 912,68 грн., з яких: 204 009,57 грн. основний борг, 16 735,94 грн. інфляційні збитки, 6 167,17 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором оренди нерухомого майна № 20-КМФ/20 від 25.02.2020 в тому числі в редакції додаткової угоди №1 до Договору № 20-КМФ/20 від 03.04.2020 в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03118, м. Київ, вул. Козацька, 97.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана ухвала отримана відповідачем 17.11.2021.

02.12.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, з огляду на те, що відповідач був обмежений у користуванні орендним майном та здійсненню підприємницької діяльності, з огляду на введення на території України карантинних обмежень, а відтак на думку відповідача він має бути звільнений від сплати орендних платежів.

01.12.2021 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти доводів відповідача, з огляду на зменшення позивачем орендної плати на 50 % на встановлений період у зв`язку з чим сторонами укладено додаткову угоду про врегулювання питання орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив та додані до них докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 Публічне акціонерне товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (Орендодавець) та фізична особа-підприємець Блищак Іван Васильович (Орендар) уклали договір оренди нерухомого майна №20-КМФ/20.

В подальшому, 22.04.2021 загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» прийнято рішення про зміну типу та назви Товариства, про що 27.04.2021 року були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також затверджено нову редакцію Статуту Товариства. На підставі прийнятих змін, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (ПАТ «Укртелеком») перейменоване на Акціонерне товариство «Укртелеком» (AT «Укртелеком»), тип Товариства змінено на приватне, Київська міська філія публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на Київську міську філію акціонерного товариства «Укртелеком».

Згідно з п.1.1 Договору Позивач передає, а Відповідач бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - Орендоване майно): нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, 2 - поверховий будинок № 1-в по вул. І Пулюя, (літ.А.) загальною площею 323,9 м2, приміщення для розміщення хостелу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п.2.1. Передача Орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.

Суду доведено та матеріалами справи підтверджено, що 29.02.2020 згідно з Актом приймання-передачі Позивач передав, а Відповідач прийняв вищезазначене майно згідно Договору.

Відповідно до п.11.1 Договір укладено на період з 29.02.2020 до 28.02.2021 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п.3.1. договору за користування Орендованим майном Відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу орендну плату, що складається з:

3.1.1 плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 99,00 (дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок) гривень за 1,00 м2, (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 38 479,32 (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 32 копійки) гривень за 323,9 м2 за місяць.

3.1.2. плати за надання Позивачем послуг з утримання Орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором).

Відповідно до п. 3.5 Договору Відповідач повинен відшкодовувати вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць.

Відповідно до п.3.8. Договору Орендна плата сплачується Відповідачем щомісяця за користування приміщеннями, шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Позивача у наступному порядку:

3.8.1.Орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання Орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа поточного місяця.

3.8.2. Плата за надання послуг з утримання Орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Поряд з цим, судом встановлено, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» про встановлення з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантину, а також відповідно до рішення Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Укртелеком» від 03.04.2020 Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було видано розпорядження № 24 від 07.04.2020 про встановлення орендної плати за квітень, травень 2020 р. на рівні 50% орендної плати за березень місяць, згідно з діючими договорами оренди нерухомого майна Товариства.

Далі, як вбачається з матеріалів справи, Позивач і Відповідач уклали Додаткову угоду № 1 від 03.04.2020 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору Сторони домовилися, що починаючи з 01.04.2020 і до 31.05.2020 застосовувати пункт 3.1.1. Договору у наступній редакції: « плата за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 49,50 гривень за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 19 239,66 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять дев`ять гривень 66 копійок) за 323,9 м2 за місяць». Додаткова угода вступає в силу з дати її підписання і діє до 31.05.2020.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди до Договору після закінчення строку дії Додаткової угоди пункт 3.1.1. Договору діятиме у редакції що діяла до дати укладення Додаткової угоди.

Тобто, позивачем надано відповідачу знижку в оплаті за користування нерухомим майном на період з 01.04.2020 по 31.05.2020 в розмірі 50% орендної плати, встановленого Договором.

Відповідно до п. 5.3.11 Договору зобов`язує Відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, своєчасно сплачені відповідачем два платежі згідно з виставленим Рахунками-актами: №82Е 100/20-2137 від 30.07.2020 р. на суму 10 677,12 грн.; №82Е100/20-2431 від 30.09.2020 р. на суму 38 673,66 грн.

Проте, як вказує позивач, відповідач порушуючи умови розділу 3 та п.5.3.11 Договору, не сплатив в повному обсязі або несвоєчасно у встановлені Договором строки наступні платежі згідно з виставленими Рахункам-Актами:

1) Рахунок-акт №82Е 100/20-1088 від 31.03.2020 р. на суму 55 37562 грн. Оплата 16896,30 грн., недоплата 38 479,32 грн.

2) Рахунок-акт №82Е100/20-935 від 30.04.2020 р. на суму 19 434,00 грн. Несвоєчасна оплата.

3) Рахунок-акт №82Е100/20-1371від 30.04.2020 р. на суму 18 120,23 грн. Несвоєчасна оплата.

4) Рахунок-акт №82Е100/20-1215 від 31.05.2020 р. на суму 19 434,00 грн. Несвоєчасна оплата 11 984,41 грн., недоплата 7 449,59 грн.

5) Рахунок-акт №82Е 100/20-1523 від 31.05.2020 р. на суму 11 984,41 грн. Несвоєчасна оплата.

6) Рахунок-акт №82Е100/20-1522 від 30.06.2020 р. на суму 38 673,66 грн. Несвоєчасна оплата 10 227,18 грн., недоплата 28 446,48 грн.

7) Рахунок-акт №82Е100/20-2055 від 30.06.2020 р. на суму 10 227,18 грн. Несвоєчасна оплата 10 000,00 грн., недоплата 227,18 грн.

8) Рахунок-акт №82Е100/20-1828 від 31.07.2020 р. на суму 38 673,66 грн. Несвоєчасна оплата 20 000,00 грн., недоплата 18673,66 грн.

9) Рахунок-акт №82Е100/20-2136 від 31.08.2020 р. на суму 38 673,66 грн. Несвоєчасна оплата 12 500,00 грн., недоплата 26 173,66 грн.

10) Рахунок-акт №82Е 100/20-2432 від 31.08.2020 р. на суму 4 613,51 грн. Несвоєчасна оплата.

11) рахунок-акт №82Е100/20-2732 від 30.09.2020 р. на суму 6 975,74 грн. Несвоєчасна оплата.

12) Рахунок-акт №82Е100/20-2731 від 31.10.2020 р. на суму 38 673,66 грн. несвоєчасна оплата 1 448,52 грн., недоплата 37 229,14 грн.

13) Рахунок-акт №82Е100/20-3145 від 31.10. 2020 р. на суму 6 975,74. Несплачено.

14) Рахунок-акт №82Е100/20-3274 від 30.11.2020 р. на суму 38 673,66 грн. Несплачено.

15) Рахунок-акт №82Е100/20-3556 від 30.11.2020 р. на суму 1 448,50 грн. Несвочасна оплата

16) Рахунок-акт №82Е100/20-3319 від 31.12.2020 р. 38 673,66 грн. Несплачено.

Всього відповідачу виставлено для оплати 18 Рахунків-актів на суму 435 093,43 грн., з яких своєчасно сплачено тільки 2 (два), а 16 Рахунків-актів сплачені несвоєчасно та не в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з виставленими позивачем рахунками-актами відповідачем не сплачено на користь позивача 204 009,57 грн. орендної плати.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач листом № 10 від 21.09.2021 звернувся до Позивача про призупинення дії договору з 15.10.2020, а заявою №1701 від 23.10.2020 Відповідач звернувся до Позивача з проханням достроково розірвати Договір з 01.11.2020, звільнивши від оплати орендних платежів з огляду на карантинні обмеження.

Згідно змісту листів відповідача, останній посилався на постанову Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої, в місті Києві введено обмежувальні заходи щодо діяльності об`єктів з тимчасового розміщення громадян, тому для нього виникли форс мажорні обставини і відповідач не має можливості сплати заборгованість.

Водночас, суд зауважує, що вказані листи не можуть нести юридичних наслідків для сторін, у такому вигляді як було інтерпретовано відповідачем, з огляду на те, що Сторонами при укладенні Договору оренди врегулювали питання відповідальності/звільнення від відповідальності сторін внаслідок певних обставин та порядок розірвання договору в односторонньому порядку.

Так, п.9.1 Договору встановлено, що сторони звільняються часткового або повного невиконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо), та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставини повинні мати об`єктивний та абсолютний характер, а їх дія повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим Договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу Сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання форс - мажорних обставин чи наявність Сертифікату ТПП України.

За таких обставин, слід дійти висновку, що форс - мажорних обставин не існувало.

Суд критично розцінює надану відповідачем копію наказу № 2 від 17.03.2020 про припинення роботи об`єкту по вул. І.Пулюя, 1 В, м. Київ з тимчасового розміщення з огляду на ненадання доказів реалізації такого наказу.

Також, суд зауважує, що питання дострокового припинення договору врегульовані пунктами 11.4.1-11.4.4. цього Договору, які відповідачем при направленні до позивача листів про призупинення та розірвання договору частково або повністю не були взяті до уваги та до виконання.

Так, Договір може бути достроково розірваний у таких випадках:

- За взаємною згодою Сторін з обов`язковим складанням письмового документу за підписами обох Сторін (п. 11.4.1);

- Орендодавцем або Орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій Стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 90 календарних днів до дати його розірвання (п.11.4.2);

- Орендарем в односторонньому порядку у разі незгоди зі зміною орендної плати за умови направлення Орендодавцю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 30 календарних днів до дати введення нового розміру орендної плати (п. 11.4.3);

- Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору у разі (п.11.4.4.):

- використання Орендарем Орендованого майна не за цільовим призначенням;

- навмисного або з необережності Орендаря погіршення технічного і санітарного стану Орендованого майна;

- порушення строків сплати Орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі;

- неналежного виконання Орендарем ремонтних робіт щодо Орендованого майна, що призвело до погіршення стану Орендованого майна;

- порушення строку сплати Орендарем грошової застави;

- не укладення з причин, що залежать від Орендаря у 10-денний строк з моменту отримання відповідної письмової вимоги від Орендодавця додаткової угоди (додаткового договору) про внесення до Договору змін, що вимагатимуться договором, за яким Орендоване майно передане в іпотеку.

- відмови отримати послугу доступу до мережі Інтернет за технологіями (ADSL, FTTx або/та GPON) шляхом відмови від підписання/розірвання укладеного з Орендодавцем відповідного договору про надання таких послуг.

Тобто, Відповідач з огляду на встановлення обставин одностороннього розірвання договору відповідач у відповідності до положень п.11.4.2 Договору, зобов`язаний був повідомити Позивача не менше ніж, за 90 календарних днів до дати розірвання, однак доказів такого повідомлення з огляду на положення договору відповідачем не надані, та відповідно матеріали справи не містять.

Більше того, після направлення вказаних листів Відповідач орендовані приміщення 22.12.2020 не звільнив, про що свідчить відсутність складання Акту приймання-передачі майна, з огляду на що слідує, що відповідач продовжував користуватися орендованими приміщеннями та провадив свою діяльність.

Далі, згідно наявних у справі доказів слідує, що 31.12.2020 Відповідач згідно з Актом приймання-передачі передав орендоване майно Позивачу.

Отже, Позивач і Відповідач достроково за взаємною згодою розірвали Договір з 01.01.2021, що підтверджується письмовим документом - Актом приймання-передачі майна, підписаного 31.12.2020 Позивачем і Відповідачем без будь - яких зауважень.

Вищезазначене підтверджує, що Відповідач користувався орендованим нерухомим майном Позивача з 01.03 2020 по 31.12.2020 включно, проте доказів повної оплати за користування орендованим майном відповідачем не надано.

Суду доведено, а матеріалами справи підтверджено, що всього за період дії Договору з 01.03.2020 по 31.12.2020 включно Відповідачу виставлено рахунків-актів на суму 435 093,43 грн., з яких Відповідачем проведено оплату на суму 231 083,86 грн.

За таких обставин, суду доведено, що у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем договірних зобов`язань за спірним договором у нього перед Позивачем станом на дату звернення до суду існує заборгованість в розмірі 204 009,57 грн.

Судом встановлено, що Листом №1/12 від 17.12.2020 Відповідач звернувся до Позивача з проханням надати знижку в оплаті за користування нерухомим майном на період липень, серпень, вересень, жовтень 2020 зменшивши її розмір на в розмірі 50% орендної плати, встановленого Договором.

Позивач прохання Відповідача залишив без задоволення, так як знижка в оплаті за користування нерухомим майном Товариства, надається виключно на підставі рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» і Розпорядження Публічного акціонерного товариства «Укртелеком».

Як вказує позивач, та іншого матеріали справи не містять, за вказаний Відповідачем період Наглядова рада Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» рішень щодо знижки орендарям в оплаті за користування нерухомим майном товариства, які мають заборгованість, не приймала, Розпоряджень про знижку орендарям, які мають заборгованість Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» не видавало.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору Позивач направив відповідачу Вимогу №14-10/129 від 10.06.2021 про сплату заборгованості згідно з договором оренди нерухомого майна в розмірі 204 009,57 грн.

Відповідач Вимогу Позивача розглянув, але борг не сплатив, пропозиції щодо строків та умов сплати боргу Позивачу не надав.

Далі, з метою стягнення боргу Позивач у липні 2021 року звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Відповідача 204 009,57 грн, заборгованості, яка виникла за Договором оренди нерухомого майна № 20-КМФ/20 від 25.02.2020.

Згідно відомостей КП «ДСС», 13.07.2021 Господарським судом міста Києва у справі 910/11161/21 видано судовий наказ про стягнення з Відповідача 204 009,57 грн, заборгованості, на користь Позивача заборгованості, яка виникла за Договором оренди нерухомого майна № 20-КМФ/20 від 25.02.2020.

Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 судовий наказ Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/11161/21 за заявою Відповідача скасований.

За таки обставин позивач звернувся до господарського суду в загальному порядку з даним позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

За своєю правовою природо укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до 4.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Суд доведено, що Позивач договірні зобов`язання виконав належним чином, нерухоме майно в тимчасове платне користування Відповідачу передав. У господарську діяльність Відповідача в період дії Договору не втручався, рахунки-акти на оплату виставляв вчасно та у встановленому договором оренди порядку. Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 5.3.11 Договору зобов`язує Відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суду доведено, що станом на час звернення до суду з даним позовом Відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 204 009,57 грн.

Доказів оплати вказаної суми на час прийняття рішення у справі матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи договір № 20-КМФ/20 від 25.02.2020 між сторонами розірваний.

Разом з тим, відповідно до п.11.1 Договір укладено на період з 29.02.2020 до 28.02.2021 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», останній листами просив відповідача звільнити від сплати орендних платежів, з огляду на таке.

По - перше, будь яких доказів, що вказана постанова розповсюджується на відповідача як визначеного суб`єкта господарювання матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано.

По - друге відповідно до визначених в ЄДР відомостей, основним видом діяльності КВЕД відповідача є діяльність у сфері права.

По - трете, доказів зупинення/не здійснення господарської діяльності відповідача матеріали справи не містять та відповідачем не надано. Надану копію наказу відповідача про зупинення діяльності судом оцінено вище та не прийнято як належний доказ та такий що впливає на рішення суду з огляду на відсутність доказів реалізації такого наказу.

Підстави для зміни договору визначені ст. 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд зауважує, будь - яких додаткових угод крім Додаткової угоди № 1 до договору оренди в частині зменшення орендної плати/звільнення від орендної плати сторонами не укладалось.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та такими що повністю підтверджені матеріалами справи, а також з огляду на те, що строк оплати є таким що настав, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором оренди у розмірі 204 009,57 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 16 735,94 грн інфляційних збитків та 6 167,17 грн 3% річних, суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цій частині підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача 16 735,94 грн інфляційних збитків та 6 167,17 грн 3% річних.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем доведено у спосіб встановлений ст. 74 цього ж Кодексу про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд знаходить всі законні підстави для задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача 204 009,57 грн. основного боргу, 16 735,94 грн інфляційних збитків та 6 167,17 грн 3% річних.

Відповідно до наявних у справі платіжних доручень № 8104 від 14.06.2021 на суму 227,00 грн та № 12132 від 08.09.2021 на суму 3 176,70 грн позивачем в загальному розмірі сплачено судовий збір у розмірі 3 403,70 грн

Відповідно до виписок про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України сума судового збору у розмірі 3 403,70 грн є зарахованою.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Блищака Івана Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м Київ, бул. Т. Шевченка, 18 код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40, код ЄДРПОУ 01189910) 204 009 (двісті чотири тисячі дев`ять) грн. 57 грн. основного боргу, 16 735 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 94 коп інфляційних втрат, 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн 17 коп. 3% річних та 3 403 (три тисячі чотириста три) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко