Рішення № 102730335, 24.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2022 Справа № 910/18127/21Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд"

до Квартирно-експлуатаційної частини (місто Київ)

про стягнення 9 325,65 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Квартирно-експлуатаційної частини (місто Київ) (далі-відповідач) про стягнення 9 325,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за договором постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевого бюджетів) від 26.02.2020 № 252329/Т/20, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 9 325,65 грн з яких: 7 876,51 грн основної заборгованості, 757,01 грн пені, 219,54 грн 3% річних і 472,59 грн втрат від інфляції.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 9 325,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/18127/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Так, ухвала суду від 12.11.2021 була отримана позивачем 18.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475337669.

Ухвала суду від 12.11.2021 також була отримана відповідачем 17.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475337677.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.12.2021 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що всупереч пунктам 4.9, 4.10, 4.11 Розділу 3 договору, якими визначено, що може укладатися графік погашення заборгованості, який оформлюється додатковою угодою до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача за цим договором або припинити чи обмежити постачання газу споживачеві до повного погашення заборгованості, позивач відмовився від мирного врегулювання спору та погашення заборгованості; у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити.

16.12.2021 до суду надійшла подана позивачем відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що заперечення відповідача не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються належними та допустимими доказами, які подані позивачем до позовної заяви; позов підтримав у повному обсязі.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційною частиною (місто Київ) (споживач) був укладений договір постачання природного газу № 252329/Т/20 (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання передбачені цим договором, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору постачальник в установленому договором порядку та періодах зобов`язується передати природний газ у власність споживачу, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи (пункти призначення). Споживач підтверджує, що оператор ГРМ, з якими споживач уклав договір розподілу природного газу - Акціонерне товариство «Київгаз».

Складання та підписання сторонами актів приймання-передачі газу відбувається в наступному порядку: споживач, до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику засвідчену копію акту наданих послуг розподілу газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані оператора ГРМ про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутись до оператора ГРМ для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для споживача протягом розрахункового місяця (п. 3.7.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що на момент укладання договору ціна природного газу, що поставляється в межах добових об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2 цього договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до пункту 3.10 договору) (з урахуванням тарифу за розподіл потужності оператора ГТС) становить 5 624,160 гривень за 1000 (одну тисячу) куб.м., крім того ПДВ 20% - 1 124,832 гривень, разом з ПДВ 6 748,9920 гривень (шість тисяч сімсот сорок вісім грн. 99,2 коп.) за 1000 (одну тисячу) куб.м. При цьому, тариф за розподіл потужності оператора ГТС становить 124,160 гривень, крім того ПДВ 20% - 24,832 гривень. Ціна природного газу за цим договором, змінюється у разі ринкового коливання цін на природний газ, зміни вартості (ціни) послуг газотранспортного підприємства, змін у податковому законодавстві та інших чинників, що впливають на формування ціни природного газу. Сторони домовились, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну природного газу та дату початку її застосування.

Згідно з п. 4.5 договору у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 15 (п`ятнадцятого) числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим за даними про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.9 договору у разі виникнення у споживача заборгованості за договором, за домовленістю сторін може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатковою угодою до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну та повну оплату вартості природного газу та виконувати інші грошові зобов`язання згідно з умовами цього договору (п. 5.2 договору).

Пунктами 11.1-11.2 договору сторони погодили, що останній набуває чинності з дати його укладання та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2020, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2020 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України). Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до пункту 2.1 договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк. Якщо сторони не внесуть такі зміни щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк до початку його перебігу, вважається що сторони автоматично погодили/встановили на продовжений строк зобов`язання щодо поставки (передачі) постачальником та прийняття споживачем середньодобових та місячних планових об`ємів постачання газу, встановлених у пункті 2.2 цього договору у відповідних календарних місяцях.

Як зазначає позивач, на виконання укладеного сторонами договору позивач передав, а відповідач за період з січня 2020 року по грудень 2020 року прийняв природний газ вартістю 207 311,25 грн.

Позивачем долучені до матеріалів справи акти прийому-передачі природного газу підписані та скріплені печатками сторін: від 31.01.2020 № ОТБИ-000318 на суму 20 921,88 грн, від 31.03.2020 № ОТБИ-002416 на суму 7 838,82 грн, від 29.02.2020 № ОТБИ-001362 на суму 14 716,76 грн, від 30.04.2020 № ОТБИ-003804 на суму 2 074,76 грн, від 31.05.2020 № ОТБИ-004404 на суму 73,18 грн, від 30.11.2020 № ОТБИ-008140 на суму 7 790,45 грн, від 31.12.2020 № ОТБИ-009007 на суму 153 895,40 грн.

Відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, природний газ, поставлений позивачем оплатив частково на суму 199 434,74 грн.

Таким чином, залишився не оплаченим природний газ на суму 7 876,51 грн.

Також позивач зазначає, що станом на 01.01.2020 відповідач мав переплату за спожитий природний газ у розмірі 11 935,16 грн.

Відповідно до договору про переведення боргу від 23.10.2020 № 06/КГТ, укладеного позивачем, відповідачем та ДП «Київгазенерджи» на суму 2500,42 грн, позивач перерахував ДП «Київгазенерджи» грошові кошти в розмірі 2 500,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27.01.2020 № 62. Вказана сума була вирахована позивачем при здійсненні розрахунку суми основного боргу.

Так, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за природний газ, поставлений на виконання договору постачання природного газу № 252329/Т/20 від 26.02.2020, в розмірі 7 876,51 грн.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Так, за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Матеріалами справи встановлено та жодним з учасників справи не заперечується факт поставки позивачем природного газу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем повної його оплати.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання ним оплати поставленого природного газу в розмірі 7 876,51 грн, всупереч умовам договору.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 757,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не сплатив в повному обсязі поставлений газ, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.7. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі визначеному позивачем, а саме 757,01 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 472,59 грн та 3% річних в розмірі 219,54 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової боргу і 3% річних суд встановив, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати та 3% річних у розмірі визначеному позивачем, а саме інфляційні втрати в розмірі 472,59 грн та 3% річних в розмірі 219,54 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому заперечення відповідача, наведені ним у відзиві, не беруться судом до уваги з огляду на те, що за приписами ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційної частини (місто Київ) (04176, м. Київ, вул. Електриків, 33, ідентифікаційний код 24974770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 5, ідентифікаційний код 42394311) заборгованість у розмірі 7 876,51 грн (сім тисяч вісімсот сімдесят шість грн 51 коп.), пеню у розмірі 757,01 грн (сімсот п`ятдесят сім грн 01 коп.), інфляційні втрати в розмірі 472,59 грн (чотириста сімдесят дві грн 59 коп.), 3% річних у розмірі 219,54 грн (двісті дев`ятнадцять грн 54 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 24.01.2022.

Суддя О.Г. Удалова