Рішення № 102729873, 21.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2022Справа № 910/15461/21

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (Україна, 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород; ідентифікаційний код: 20588716)

до Державного підприємства "Гарантований покупець" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код: 43068454)

про стягнення 14 283,98 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 14 283,98 грн, з яких 1 860,14 грн пені за Договором № 03-ГП/21/688/01/21 купівлі-продажу електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів від 19.02.2021 та 12 423,84 грн пені за Договором № 04-ГП/21/1270/01/21 купівлі-продажу електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів від 29.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вищевказаними договорами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15461/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

20.10.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про залишення позову без розгляду та про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

25.10.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, клопотання про зменшення розміру неустойки та відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 було відмовлено у задоволенні заяв відповідача про залишення позову без розгляду та про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості за вищевказаними договорами купівлі-продажу електричної енергії, на яку ним було нараховано пеню, не зазначено причин неподання таких доказів та не підтверджено вжиття заходів для їх отримання. Крім того, відповідач посилається на відсутність своєї вини у неотриманні позивачем своєчасної оплати за електричну енергію, а також вжиття ним всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов`язань перед позивачем.

02.11.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та зазначає, що при поданні позовної заяви до суду ним було надано всі необхідні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Крім того, позивач посилається на безпідставність доводів відповідача щодо звільнення його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії.

10.11.2021 (у строк для подання відзиву) до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ДП "Гарантований покупець" до ПрАТ "Укргідроенерго" про визнання недійсними пунктів договорів та заперечення щодо відповіді на відзив.

У запереченні щодо відповіді на відзив відповідач повторно наголошує на відсутності в матеріалах справи доказів, якими обґрунтовується розмір заборгованості, на яку позивачем було нараховано пеню, а також на відсутності своєї вини у неналежному виконанні зобов`язань перед позивачем за договорами купівлі-продажу електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 зустрічну позовну заяву ДП "Гарантований покупець" до ПрАТ "Укргідроенерго" про визнання недійсними пунктів договорів разом з доданими до неї документами було повернуто позивачу за зустрічним позовом.

21.12.2021 на електронну пошту Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 910/15461/21, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на ухвалу суду від 10.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 було зупинено провадження у справі № 910/15461/21 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 в порядку апеляційного провадження, матеріали справи № 910/15461/21 передано до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на ухвалу суду від 10.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/15461/21 з доданими до неї матеріалами повернуто без розгляду.

18.01.2022 матеріали справи № 910/15461/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 було поновлено провадження у справі № 910/15461/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 між Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (далі - продавець, позивач) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець, відповідач) було укладено Договір № 03-ГП/21/688/01/21 купівлі-продажу електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів (далі - Договір-1), згідно з п. 2.1 якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію Гарантованому покупцю, а Гарантований покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.

За умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору-1 періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год. першого календарного дня по 24:00 год. останнього календарного дня такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону. Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у Періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.

У пункті 3.7 Договору-1 сторони погодили, що право власності та ризик втрати електричної енергії переходить від продавця до Гарантованого покупця у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж продавця.

Згідно з пунктами 2 - 5 Додаткової угоди № 1/689/01/21 від 19.02.2021 до Договору-1 Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 01.03.2021 по 24:00 годин 31.03.2021. Обсяг електричної енергії, що купується та продається у Періоді постачання, становить 80 244 МВт*год. Ціна електричної енергії становить 12,00 грн за 1 МВт*год. разом з ПДВ. Вартість електричної енергії становить 962 928,00 грн разом з ПДВ.

За змістом пунктів 2 - 5 Додаткової угоди № 2/690/01/21 від 19.02.2021 до Договору-1 Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 01.03.2021 по 24:00 годин 31.03.2021. Обсяг електричної енергії, що купується та продається у Періоді постачання, становить 59 458 МВт*год. Ціна електричної енергії становить 12,00 грн за 1 МВт*год. разом з ПДВ. Вартість електричної енергії становить 713 496,00 грн разом з ПДВ.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору-1, ним було продано, а відповідачем куплено електричну енергію загальною вартістю 1 676 424,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією підписаного обома сторонами Акту № 03 купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2021.

Пунктом 4.3 Договору-1 передбачено, що Гарантований покупець здійснює оплату продавцю за електричну енергію, купівля-продаж якої здійснена у розрахунковому місяці, наступним чином: не пізніше 01 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, - у розмірі 30 % вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена в такому розрахунковому місяці; не пізніше 11 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, - у розмірі 40 % вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена в такому розрахунковому місяці; не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, - остаточний платіж у розмірі 30 % вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснена в такому розрахунковому місяці.

За твердженнями позивача, останнім днем оплати електричної енергії за Договором-1 було 20.04.2021, проте станом на вказану дату за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 502 927,20 грн, яка була погашена 30.04.2021, про що свідчить реєстр платежів за Договором-1.

Відповідно до пункту 6.2 Договору-1 у випадку не забезпечення Гарантованим покупцем повної оплати за електричну енергію до 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, Гарантований покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діє на день прострочення) від простроченої суми платежу, без урахування дня фактичної оплати.

Згідно з п. 11.1 Договір-1 вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 20.04.2021, а в частині виконання фінансових зобов`язань Договір-1 діє до їх повного виконання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором-1, позивач направив відповідачу вимогу № 20/2179 від 04.06.2021 про сплату пені в розмірі 1 860,14 грн.

У відповіді на вимогу № 15/2864 від 29.06.2021 відповідач зазначив, що ним було повністю виконано перед позивачем взяті на себе зобов`язання за Договором-1 щодо оплати вартості електричної енергії, купленої у березні 2021 року, та повідомив позивача про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про сплату пені.

29.03.2021 між позивачем (продавець) та відповідачем (Гарантований покупець) було укладено Договір № 04-ГП/21/1270/01/21 купівлі-продажу електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів (далі - Договір-2), предмет, порядок купівлі-продажу та оплати електричної енергії, а також відповідальність сторін (пункти 2.1, 3.1, 3.2, 4.3, 6.2 Договору-2) якого є ідентичними з умовами Договору-1.

За змістом пунктів 2 - 5 Додаткової угоди № 1/1271/01/21 від 29.03.2021 до Договору-2 Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин 01.04.2021 по 24:00 годин 30.04.2021. Обсяг електричної енергії, що купується та продається у Періоді постачання, становить 148 320 МВт*год. Ціна електричної енергії становить 12,00 грн за 1 МВт*год. разом з ПДВ. Вартість електричної енергії становить 1 779 840,00 грн разом з ПДВ.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору-2, ним було продано, а відповідачем куплено електричну енергію загальною вартістю 1 779 840,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією підписаного обома сторонами Акту № 04 купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2021.

За твердженнями позивача, останнім днем оплати електричної енергії за Договором-2 було 20.05.2021, проте станом на вказану дату за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 1 334 880,00 грн, яка була погашена 16.06.2021, про що свідчить реєстр платежів за Договором-2.

Згідно з п. 11.1 Договір-2 вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 20.05.2021, а в частині виконання фінансових зобов`язань Договір-2 діє до їх повного виконання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором-2, позивач направив відповідачу вимогу № 20/2635 від 07.07.2021 про сплату пені в розмірі 12 423,84 грн.

У відповіді на вимогу № 15/3231 від 23.07.2021 відповідач зазначив, що ним було повністю виконано перед позивачем взяті на себе зобов`язання за Договором-2 щодо оплати вартості електричної енергії, купленої у квітні 2021 року, та повідомив позивача про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про сплату пені.

З огляду на несвоєчасну оплату відповідачем вартості електричної енергії за Договорами 1, 2, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за Договором-1 за період з 21.04.2021 по 29.04.2021 в розмірі 1 860,14 грн та пеню за Договором-2 за період з 21.05.2021 по 15.06.2021 в розмірі 12 423,84 грн, що разом становить 14 283,98 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладені між сторонами Договори 1, 2, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належними підставами, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договорами енергопостачання, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами частин 1, 4 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач продав, а відповідач купив електричну енергію у березні 2021 року за Договором-1 загальною вартістю 1 676 424,00 грн та у квітні 2021 року за Договором-2 загальною вартістю 1 779 840,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах підписані обома сторонами Акти купівлі-продажу електричної енергії № 03 від 31.03.2021 та № 04 від 30.04.2021.

Згідно з частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 4.3 Договорів 1, 2, остаточний розрахунок за електричну енергію мав бути проведений відповідачем не пізніше 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, тобто за Договором-1 - до 20.04.2021, а за Договором-2 - до 20.05.2021.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що станом на 20.04.2021 за відповідачем обліковувалась заборгованість за Договором-1 у загальному розмірі 502 927,20 грн, яка була повністю погашена 30.04.2021, а станом на 20.05.2021 за відповідачем обліковувалась заборгованість за Договором-2 у загальному розмірі 1 334 880,00 грн, яка була також повністю ним погашена 16.06.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи Реєстрами платежів за 01.01.2021 - 31.08.2021 ДП "Гарантований покупець" за Договорами 1, 2.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ту обставину, що відповідач оплатив вартість електричної енергії з порушенням передбаченого Договорами 1, 2 строку, позивач обґрунтовано, на підставі пункту 6.2 Договорів 1, 2, нарахував та заявив до стягнення з відповідача договірну неустойку (пеню) за період з 21.04.2021 по 29.04.2021 (за Договором-1) та за період з 21.05.2021 по 15.06.2021 (за Договором-2).

Судом перевірено наведені в позовній заяві розрахунки пені за Договорами 1, 2 та встановлено, що вони відповідають вищевказаним положенням законодавства, а також умовам укладених сторонами Договорів 1, 2 та є арифметично вірними.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача, на яку позивачем було нараховано пеню, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки матеріалами справи підтверджується протилежне.

Суд звертає увагу, що саме відповідач здійснював оплату вартості проданої позивачем електричної енергії за Договорами 1, 2.

Вартість електричної енергії підтверджується укладеними сторонами додатковими угодами до Договорів 1, 2, а також підписаними сторонами Актами купівлі-продажу електричної енергії № 03 від 31.03.2021 та № 04 від 30.04.2021.

Розмір заборгованості відповідача за Договорами 1, 2 підтверджується наявними в матеріалах справи Реєстрами платежів за 01.01.2021 - 31.08.2021 ДП "Гарантований покупець" за вказаними договорами і відповідачем, як платником грошових коштів, не надано суду первинних банківських документів щодо сплати вказаної заборгованості в іншому порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошових зобов`язань за Договорами 1, 2 сталося не з його вини, а також на вжиття ним всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов`язань перед позивачем не може бути підставою для звільнення відповідача від передбаченої вказаними договорами відповідальності.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Зі змісту вищенаведених норм законодавства вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан, невиконання його контрагентами своїх зобов`язань не можуть бути достатньою підставою для зменшення розміру неустойки, оскільки, відповідно до вимог законодавства, зобов`язання мають бути виконані належним чином.

Крім цього, суд наголошує, що зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені до 1,00 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в загальному розмірі 14 283,98 грн, з яких 1 860,14 грн за Договором-1 та 12 423,84 грн за Договором-2.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4 540,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код: 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (Україна, 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород; ідентифікаційний код: 20588716) пеню в розмірі 14 283 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.01.2022

Суддя О.В. Нечай