Рішення № 102729169, 18.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2022Справа № 910/15427/21

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" (Україна, 01010, м. Київ, вул. Левандовська, буд. 3-Б; ідентифікаційний код: 04012615)

до Приватного акціонерного товариства Фірми "Фундамент" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 01416332)

про стягнення 304 144,34 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Фірми "Фундамент" (далі - відповідач) про стягнення 304 144,34 грн, з яких 238 936,55 грн заборгованості, 43 772,16 грн інфляційних втрат та 21 435,63 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором підряду № 8 на виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем загальнообмінної вентиляції, протидимного захисту та їх ізоляції на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом на просп. Космонавта Комарова, 1 на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок. Секція 1-3." від 20.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 27.09.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

Згідно з інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення №0105478455581 разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.09.2021 було вручено відповідачу 07.11.2021.

Крім того, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.09.2021 було надіслано на електронну пошту відповідача, зазначену в позовній заяві (вказана адреса електронної пошти також зазначена в укладеному сторонами договорі) - ІНФОРМАЦІЯ_1

Відтак, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 між Приватним акціонерним товариством Фірмою "Фундамент" (далі - генпідрядник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Київспецмонтаж" (далі - підрядник, позивач) було укладено Договір підряду № 8 на виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем загальнообмінної вентиляції, протидимного захисту та їх ізоляції на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом на просп. Космонавта Комарова, 1 на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок. Секція 1-3." (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого генпідрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов Договору виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем загальнообмінної вентиляції, протидимного захисту та їх ізоляції (далі - роботи) на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом на просп. Космонавта Комарова, 1 на розі просп. Відрадного та вул. Гарматної у Солом`янському районі м. Києва. Житловий будинок. Секція 1-3.", а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити якісно виконані роботи відповідно до умов Договору.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору сторони погодили Договірну ціну виконуваних робіт - 2 988 714,50 грн, в тому числі ПДВ (20 %) - 498 119,08 грн, з яких 2 895 383,24 грн з ПДВ вартість будівельно-монтажних робіт та обладнання, а 93 331,26 грн з ПДВ - вартість пусконалагоджувальних робіт систем вентиляції та встановили, що договірна ціна є динамічною.

Відповідно до п. 5.1 Договору генпідрядник приймає виконані належним чином підрядником роботи щомісячно шляхом підписання Акту виконаних робіт (далі - Акт ф. №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати (далі - Довідка ф. №КБ-3).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що генпідрядник зобов`язується розрахуватися з підрядником за виконані роботи, згідно з підписаними представниками сторін Актом ф. №КБ-2в та Довідкою ф. №КБ-3 за відповідний період шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання.

За умовами пункту 5.4 Договору підрядник щомісяця по окремих розрахунках робить відрахування генпідряднику у відсотках від вартості виконаних робіт в Договірних цінах з урахуванням ПДВ за послуги генпідряду 2,5 % без врахування вартості матеріалів поставки генпідрядника (замовника).

Згідно з п. 10.3 Договору строк його дії - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Як зазначає позивач, ним було виконано роботи за Договором загальною вартістю 3 956 816,10 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими їхніми печатками Актами ф. № КБ-2в та Довідками ф. № КБ-3, а саме:

- № 106/2070 за липень 2016 на суму 178 964,14 грн;

- № 106/2070 за серпень 2016 на суму 138 186,64 грн;

- № 103/2070 за вересень 2016 на суму 109 317,74 грн;

- № 103,803/2070 за квітень 2017 на суму 214 763,58 грн;

- № 104/2070 за травень 2017 на суму 466 734,66 грн;

- № 104/2070 за червень 2017 на суму 164 118,07 грн;

- № 103/2070 за липень 2017 на суму 99 857,82 грн;

- № 101,801/2070 за серпень 2017 на суму 78 902,77 грн;

- № 102/2070 за вересень 2017 на суму 196 832,93 грн;

- № 103/2070 за листопад 2017 на суму 62 383,84 грн;

- № 101/2070 за грудень 2017 на суму 133 549,66 грн;

- № 102/2070 за січень 2018 на суму 52 310,34 грн;

- № 104/2070 за лютий 2018 на суму 63 951,71 грн;

- № 1005/2070 за березень 2018 на суму 18 558,78 грн;

- № 102/2070 за квітень 2018 на суму 417 411,26 грн;

- № 102/2070 за липень 2018 на суму 301 519,52 грн;

- № 108,109,110/2070 за серпень 2018 на суму 135 436,46 грн;

- № 106/2070;1009,1010/1896 за вересень 2018 на суму 427 915,43 грн;

- № 104,103/2070;1008/1896 за жовтень 2018 на суму 313 784,00 грн;

- № 105/2070;1004/1896 за листопад 2018 на суму 243 821,70 грн;

- № 109/2070;1008/1896 за грудень 2018 на суму 94 568,34 грн;

- № 107,108/2070 за січень 2019 на суму 43 926,71 грн.

За твердженнями позивача, при передачі виконаних робіт відповідачу ніяких відхилень від проекту або неякісних робіт, дефектів виявлено не було і виконані ним роботи були прийняті відповідачем без жодних зауважень, проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, розрахувався з позивачем частково в сумі 3 717 879,55 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача за період з вересня 2016 року по грудень 2019 року, Актами надання послуг (генпідряду на об`єкті) №410 від 29.07.2016, №507 від 31.08.2016, №554 від 30.09.2016, №460 від 28.04.2017, №550 від 31.05.2017, №685 від 30.06.2017, №956 від 31.07.2017, №1028 від 31.08.2017, №1061 від 30.09.2017, №1144 від 30.11.2017, №1210 від 29.12.2017, №26 від 31.01.2018, №96 від 28.02.2018, №281 від 27.04.2018, №602 від 31.07.2018, №683 від 31.08.2018, №781 від 28.09.2018, №1109 від 28.12.2018, №5 від 31.01.2019 та Протоколами взаємозаліку від 30.09.2016, від 30.04.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.08.2017, від 29.12.2017, від 30.04.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 30.09.2018, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором у розмірі 238 936,55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 139 від 09.06.2021, в якому позивач просив відповідача, зокрема, розрахуватися за виконані ним роботи за Договором в сумі 238 936,55 грн, проте вказаний лист позивача був залишений відповідачем без задоволення.

З огляду на те, що відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за виконані за Договором роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 238 936,55 грн заборгованості, 43 772,16 грн інфляційних втрат та 21 435,63 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з частинами 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Суд встановив, що, на виконання умов Договору, позивачем було виконано роботи загальною вартістю 3 956 816,10 грн, про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками Акти ф. № КБ-2в та Довідки ф. № КБ-3, про які було зазначено вище.

Вищевказані Акти ф. № КБ-2в та Довідки ф. № КБ-3 відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає зазначені акти виконаних будівельних робіт і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати як належні докази на підтвердження виконання позивачем обумовлених Договором робіт і прийняття виконаних робіт відповідачем.

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 5.3 Договору, зобов`язання відповідача щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт мало бути виконано шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту двостороннього підписання Актів ф. №КБ-2в та Довідок ф. №КБ-3 за відповідний період.

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що відповідачем було частково оплачено вартість виконаних позивачем робіт за Договором у сумі 3 717 879,55 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписки по рахунку позивача за період з вересня 2016 року по грудень 2019 року, а також вищевказані Акти надання послуг (генпідряду на об`єкті) та Протоколи взаємозаліку.

Отже, документально обґрунтованою є заборгованість відповідача за Договором у розмірі 238 936,55 грн (3 956 816,10 грн (загальна вартість виконаних позивачем робіт) - 3 717 879,55 грн (часткова оплата вартості робіт відповідачем, а також надання послуг генпідряду та взаємозалік зустрічних однорідних вимог).

Заборгованість у відповідача за Договором в розмірі 238 936,55 грн також підтверджується наявним у матеріалах справи підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатками Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020.

Враховуючи ту обставину, що інформація, яка відображена у вказаному акті звірки, підтверджена первинними документами і акт звірки містить підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін, суд приймає Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 як належний доказ на підтвердження визнання відповідачем заборгованості за Договором.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати суми боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 238 936,55 грн визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 та від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період та встановлено, що він не відповідає вищевказаним положенням законодавства, оскільки позивачем було нараховано інфляційні втрати лише за ті місяці, в які індекси інфляції становили більше одиниці, натоміть за місяці, коли мала місце дефляція інфляційні втрати не нараховувались, крім того, розраховані позивачем розміри інфляційних втрат є завищеними, відтак наявні підстави для здійснення їх перерахунку.

За розрахунком суду, на суму заборгованості - 358 936,55 грн за період з березня по вересень 2019 обґрунтованими є інфляційні втрати в загальному розмірі 6 821,41 грн; на суму заборгованості - 338 936,55 грн за період з жовтня по листопад 2019 за розрахунком позивача інфляційні втрати становлять 2 711,48 грн, що не перевищує розміру інфляційних нарахувань за розрахунком суду; на суму заборгованості - 238 936,55 грн за період з грудня 2019 по серпень 2021 обґрунтованими є інфляційні втрати в загальному розмірі 27 070,86 грн, що разом становить 36 603,75 грн.

У свою чергу, розрахунок 3 % річних за заявлених позивачем період є арифметично вірним.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 238 936,55 грн заборгованості, 36 603,75 грн інфляційних втрат та 21 435,63 грн 3 % річних.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4 454,64 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, а решта витрат позивача зі сплати судового збору, у зв`язку з необхідністю часткової відмови у задоволенні позову - на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Фірми "Фундамент" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 01416332) на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" (Україна, 01010, м. Київ, вул. Левандовська, буд. 3-Б; ідентифікаційний код: 04012615) 238 936 (двісті тридцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн 55 коп. заборгованості, 36 603 (тридцять шість тисяч шістсот три) грн 75 коп. інфляційних втрат, 21 435 (двадцять одну тисячу чотириста тридцять п`ять) грн 63 коп. 3 % річних та 4 454 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 107,53 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.01.2022

Суддя О.В. Нечай