Рішення № 102729067, 17.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2022Справа № 910/16757/21За позовом Приватного підприємства "Транс-Авто-Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс"

про стягнення 37 035, 22 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" про стягнення 37035,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 41137306 від 17.03.2020.

Ухвалою суду від 25.10.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.11.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 25.10.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/16757/21, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з поміткою "судова повістка", на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03110, м. Київ, вул. Пироговського Олександра, буд.19/3, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду, з долученою довідкою форми № 20 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 23.11.2021 про неможливість вручення поштового відправлення конверту з ухвалою суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, направленого на юридичну адресу відповідача, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у процесі розгляду справи відповідачем було зареєстровано нову адресу місцезнаходження даного підприємства: 34530, Рівненська область, Сарненський район, село Кричильськ, вулиця Шевченка, будинок 623. Вказані обставини підтверджуються відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 між Приватним підприємством "Транс-Авто-Д" (далі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" (далі - Замовник) було укладено договір № 41137306 про надання транспортних послуг по перевезенню ватажу (далі - договір).

Вищезазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.1 вказаної угоди передбачено, що Перевізник забезпечує виконання послуг по перевезенню, передбачених договором, в термін погоджений у відповідній заявці на перевезення вантажу.

Відповідно до п. 2.2. цього правочину назва та об`єм вантажу, а також дата та детальний маршрут перевезення по кожному окремому перевезенню визначаються відповідними заявками.

За змістом п. 2.3. договору заявка подається завчасно Замовником Перевізнику шляхом наручної передачі, поштовою відправкою, засобами факсимільного зв`язку чи електронної пошти до дати перевезення, але не пізніше, ніж за 24 (двадцять чотири) години до дати завантаження автотранспортних засобів Перевізника вантажем Замовника, а у випадку перевезення великогабаритного багажу заявка подається в термін, котрий надає змогу виготовити спецдозвіл на перевезення.

Крім цього, в п. 2.4. договору зазначено, що заява має бути заповнена повністю, з підписом уповноваженої особи Замовника та печаткою Замовника. Будь-які усні зміни в заявці не допускаються.

Згідно з п. 2.6. наведеної угоди Перевізник підтверджує прийняття заявки до виконання шляхом проставляння підпису уповноваженої особи Перевізника і печатки Перевізника. Надалі прийнята заявка відправляється засобами факсимільного зв`язку чи електронної пошти на адресу Замовника не пізніше, ніж через 5 (п`ять) годин з моменту отримання заявки. В разі відсутності у визначений вище термі повідомлення про прийняття Перевізником або повідомлення про неможливість виконання заявки, заявка вважається прийнятою Перевізником.

Відповідно до п. 4.1. договору об`єм перевезень та загальна вартість послуг за договором визначається в заявці і сплачується Замовником Перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, зазначений в даному договорі.

За змістом п. 4.2. цього правочину загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних Перевізником за цим договором, по кожній окремій заявці фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 4.3. наведеної угоди ціна договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх актах приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4. договору розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг (включаючи факсимільну копію акта приймання-передачі наданих послуг, яка буде прирівнюватись та мати силу оригіналу, до моменту отримання Замовником оригіналу) по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, якщо інше не зазначено в заявці. Можлива повна або часткова передоплата.

Крім цього в п. 5.1. договору зазначено, що приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін акту приймання-передачі наданих послуг, що надається Перевізником Замовнику та скріплюється їх печатками.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного проведення розрахунків (п. 10.1 договору).

До матеріалів справи додано заявку на перевезення вантажу № 1 від 28.05.2020 до договору №41137306 від 17.03.2020. Дата і місце завантаження: 29.05.2020, с. Біла Криниця, Рівненська обл. Місце розвантаження: м. Сарни, Рівненська обл. Вид вантажу: техніка. Умови оплати: по оригіналах документів. Сума заявки: 29 000,00 грн. з ПДВ, Понаднормовий простій: 2 000,00 грн. Платник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Активс». Номер автопоїзда: MAN TGX 26.440 BX3286 CA TAD CLASSIC 30-3 AA4901XK., водій: ОСОБА_1 .

Крім цього, позивачем виставлено відповідачу рахунки: № 513 від 17.03.2020 на суму 10 000,00 грн за перевезення вантажу з м. Сарни Рівненської обл. до с. Біла Криниця, Рівненська область та рахунок № 1449 від 01.06.2020 на суму 29 000, 00 грн за перевезення с/г техніки з с. Біла Криниця Рівненської обл. до м. Сарни Рівненської обл. Загальна сума виставлених рахунків становить 39 000,00 грн.

За результатами наданих позивачем відповідачу послуг було складено акти надання послуг: № 513 від 17.03.2020 на загальну суму 10 000,00 грн; № 1449 від 01.06.2020 на загальну суму 29 000,00 грн.

До матеріалів справи долучено платіжне доручення № 135 від 27.05.2020, відповідно до якого відповідач, згідно рахунку № 513 від 17.03.2020, перерахував на рахунок позивача 10 000,00 грн.

29.10.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 701 від 29.10.2020, в якій повідомив відповідача про його обов`язок з оплати послуг перевезення у сумі 29 000,00 грн на вказані реквізити в претензії, та просив виконати оплату в термін до 20.11.2020.

Дана претензія, за твердженням позивача, була направлена з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3120001213128.

Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, відповідь на відзив не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не подав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1, ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 307 Господарського кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем зобов`язань щодо перевезення вантажу за договором № 41137306 від 17.03.2020 (заявкою № 1 від 28.05.2020), також, додано рахунок на оплату № 1449 від 01.06.2020 та акт № 1449 від 01.06.2020 на загальну суму 29 000,00 грн. Дані документи є підставою для здійснення оплати наданих позивачем послуг, в розумінні договору № 41137306 від 17.03.2020 (заявки № 1 від 28.05.2020). Строк оплати відповідно до договору здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг (включаючи факсимільну копію акта приймання-передачі наданих послуг, яка буде прирівнюватись та мати силу оригіналу, до моменту отримання Замовником оригіналу) по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, якщо інше не зазначено в заявці. Можлива повна або часткова передоплата.

Доказів оплати відповідачем вартості наданих послуг у розмірі 29 000,00 грн. до матеріалів справи не додано.

Зважаючи на те, що строк оплати наданих за договором № 41137306 від 17.03.2020 (заявки № 1 від 28.05.2020) настав, жодних доказів оплати отриманих відповідачем послуг у повному обсязі до матеріалів справи не додано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі. Заперечення відповідача, викладені у відзиві спростовані матеріалами справи та умовами, укладеного між сторонами договору.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 29 000,00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 775,60 грн інфляційних втрат та 5 259,62 грн пені, нарахованих на суму основного богу у розмірі 29 000,00 грн за період з 01.06.2020 по 06.10.2021.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.3.1. договору встановлено, що за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Водночас, судом встановлено, що згідно з п.п. 7.1.7 договору, всі платежі, неустойка, пеня, штрафні санкції сплачуються у національній валюті та нараховуються з моменту невиконання або неналежного виконання стороною зобов`язань за договором, що фіксується згідно з датою вручення рекомендованого листа з письмовою претензією, до моменту його належного виконання або припинення.

Таким чином при зверненні до суду позивач мав надати докази отримання претензії № 701 від 29.10.2020 відповідачем, для нарахування штрафних санкцій та інфляційного збільшення.

Проте, всупереч вимогам п. 7.1.7 договору позивач не надав суду докази отримання претензії №701 від 29.10.2020. Долучені позивачем до позовної заяви докази направлення відповідачу вищевказаної претензії (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек від 29.10.2020 та накладна від 29.10.2020 № 3120001213128) не є доказами отримання відповідачем претензії від 29.10.2020 № 701 відповідно до п.п.7.1.7. договору.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та пені.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" (34530, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Кричильськ, вул. Шевченка, буд. 623, ідентифікаційний код 41137306) на користь Приватного підприємства "Транс-Авто-Д" (31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Волочиськ, вул.Запорізька, буд. 7; ідентифікаційний код 34412482) основний борг у розмірі 29 000 (двадцять дев`ять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 777 (одну тисячу сімсот сімдесят сім) грн. 50 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 2 775,60 грн інфляційних втрат та 5 259,62 грн пені - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко