Рішення № 102726329, 14.01.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2022р. Справа №905/2024/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, ідентифікаційний код 35871504); поштова адреса: 69106, м. Запоріжжя, поштове відділення №106, а/с ТОВ "Баядера Логістик"; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Новицької Тетяни Олегівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; електронна пошта: відомості не зазначено)

предмет позову: про стягнення заборгованості у розмірі 3 749,04 грн, з яких:

3 414,00 грн - сума основного боргу;

43,68 грн - розмір пені;

238,98 грн - розмір штрафу;

52,38 грн - розмір 20% річних

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Новицької Тетяни Олегівни про стягнення заборгованості в розмірі 3 749,04 грн, з яких: 3414,00 грн - сума основного боргу; 43,68 грн - розмір пені; 238,98 грн - розмір штрафу та 52,38 грн - розмір 20% річних за поставлений товар за договором поставки №А1908 від 17.06.2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки № А1908 від 17.06.2021 в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 29.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" залишено без руху.

08.11.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій виявлені судом недоліки були усунуті.

Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Донецької області «Про припинення прийняття документів для відправки за межі суду» від 30.09.2021 №33-р., ухвала від 15.11.2021 була направлена позивачу на електронну адресу 16.11.2021 та отримана останнім - 16.11.2021 за вихідним №04-19/7176, що підтверджується відповідною відміткою на даній ухвалі.

Відповідача було повідомлено шляхом публікації повідомлення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області.

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Донецької області «Про відновлення відправлень вихідної кореспонденції» від 15.11.2021 №46-р., ухвала від 15.11.2021 була направлена відповідачу на його юридичну адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до інформації, яка розміщена на сайті АТ «Укрпошта», відповідачем ухвала отримана - 28.12.2021 за довіреністю.

Відповідач, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

За змістом ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Виходячи з того, що відповідач був обізнаний з фактом розгляду справи, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, встановив наступне.

17 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Новицькою Тетяною Олегівною (Покупець, відповідач) було укладено договір поставки №А1908 (далі за текстом «договір»).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар. Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в іншій формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку (п.п. 3.1, 3.3 договору).

Відповідно до умов п.3.4 договору, при прийманні Товару Покупець в присутності представника Постачальника повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору, відповідність фактичної кількості товару, кількість, зазначеній в накладних, термін зберігання.

При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, Покупець зобов`язаний у присутності представника Постачальника, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства. Підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та за якістю. Претензії покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються постачальником в окремому порядку, який визначається постачальником в кожному випадку окремо.

Згідно з п.3.6. договору Покупець зобов`язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток/штампів (за наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою/штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/штампів наданих Покупцем постачальнику у Довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені Покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.4.1 договору).

Ціна на товар визначена у Прайс - листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (п.п.5.1,5.2,5.3 договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати. Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника.

У випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальникам товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу (п.7.1. договору).

Відповідно до п. 9.2 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Згідно з п. 9.7 договору, даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

На виконання умов п.3.4. договору, довіреністю від 17.06.2021 відповідач Фізична особа - підприємець Новицька Т.О. надала повноваження особі Панченко на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Баядера Логістик» в рамках договору поставки № А1908 від 17.06.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив товар відповідачу за видатковою накладною №21825/20047 від 17.08.2021, а саме алкогольні напої на загальну суму з ПДВ 3 414,00 грн. Відповідачем даний товар прийнятий без зауважень, що підтверджується підписом уповноваженої особи Панченко.

На підставі п.6.1. договору, відповідач був зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару в сумі 3 414,00 грн протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, тобто до 31.08.2021 включно, проте кошти за отриманий товар сплачені не були.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем належними доказами підтверджено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 3414,00 грн, в той час як відповідачем не подано ані заперечень, ані доказів оплати отриманого товару.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3414,00 грн заборгованості за поставлений товар та задовольняє в повному обсязі.

На підставі п.7.1. договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 43,68 грн, штраф у розмірі 7% від суми боргу, що становить 238,98 грн. Крім того, на підставі п.9.2. договору, просить стягнути 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами у розмір 52,38 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.9.2 договору сторони визначили, зокрема, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Виходячи із положень ст. 625ЦКУ, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати за поставлений позивачем товар, а тому, перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою ІПС "Ліга:Закон", суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 20% річних в розмірі 52,38 грн за період з 01.09.2021 по 28.09.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У відповідності до п. 7.1. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальникам товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату за поставлений товар, розрахунок якої наведено у позовній заяві.

Дослідивши та перевіривши за допомогою ІПС "Ліга:Закон" здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату за договором, який становить 43,68 грн за період (з 01.09.2021 - 28.09.2021), встановлено, що він є вірним та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування штрафу на підставі п.7.1. договору у розмірі 7% від суми боргу (3414,00 грн), що становить 238,98 грн, суд зазначає, що вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, оскільки є законними та обгрунтованими.

Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, відповідно до ст.129 Господарського кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи - підприємця Новицької Тетяни Олегівни про стягнення заборгованості в розмірі 3 749,04 грн, задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Новицької Тетяни Олегівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, ідентифікаційний код 35871504) 3 749,04 грн, з яких: 3414,00 грн - сума основного боргу; 43,68 грн - розмір пені; 238,98 грн - розмір штрафу та 52,38 грн - розмір 20% річних; 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2022.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.С. Зельман