Рішення № 102725492, 19.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022м. ДніпроСправа № 904/9283/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м. Дніпро

до Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 100 188, 69 грн. за договором розподілу природного газу.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки заборгованості за Типовим договором № 42АВ491-6217-20 від 31.12.2020 в розмірі 100 188, 69 грн., яка складається з: 94 134, 53 грн. - основного боргу, 3 910, 94 грн. - пені, 709, 50 грн. - 3 % річних, 1 433, 72 грн. - інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 02.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

19.01.2022 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

31.12.2020 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної мережі "Дніпрогаз" (оператор ГРМ) та Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки (споживач було укладено типовий договір № 42AВ491-6217-20 розподілу природного газу (надалі - Договір) та підписано заяву-приєднання від 31.12.2020, відповідно до якої сторони визначили, що величина річної замовленої потужності на 2021 рік становить 168 699,83 м3; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2021 році складає 14 058,32м3.

На виконання умов Договору у період травень-жовтень 2021 року позивачем було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач прийняв їх відповідно до величини замовленої потужності, на загальну суму 94 134 грн. 54 коп., що підтверджується Актами наданих послуг:

- №ДНГ81010285 від 31.05.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81012584 від 31.06.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81015943 від 31.07.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81016540 від 31.08.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81020119 від 30.09.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81022018 від 31.10.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.

Відповідач оплату наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим за Договором утворилась заборгованість у розмірі 94 134 грн. 54 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу та просив стягнути:

- пеню у розмірі 3 910 грн. 94 коп.;

- 3% річних у розмірі 709 грн. 50 коп.

- інфляційні втрати у розмірі 1 433 грн. 72 коп.;

- судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

22.12.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому зазначено, що відповідач частково визнає позовні вимоги та 22.12.2021 направив позивачу лист-прохання щодо укладення мирової угоди, що підтверджується квитанціями та описом до цінного листа, у зв`язку з чим відповідач просить суд оголосити перерву у справі для надання можливості сторонам укласти мирову угоду та надати її суду для затвердження.

04.01.2022 від відповідача до суду надійшла заява, відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1) Обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг з розподілу природного газу, строк дії договору, умови надання послуг та їх оплати, факт надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати вартості наданих послуг. 2) Правомірність нарахування штрафних санкцій (пеня, штраф). 3) Правомірність нарахування 3% річних. 4) Правомірність нарахування інфляційних збитків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Відповідно до частини другої глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI цього ж Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

31.12.2020 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної мережі "Дніпрогаз" (оператор ГРМ) та Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки (споживач було укладено типовий договір № 42AВ491-6217-20 розподілу природного газу (надалі - Договір) та підписано заяву-приєднання від 31.12.2020, відповідно до якої сторони визначили, що величина річної замовленої потужності на 2021 рік становить 168 699,83 м3; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2021 році складає 14 058,32м3. (а.с.13-18).

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з пунктом 1.2 Договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з пунктами 6.1, 6.4 Договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами пункту 6.3. Договору місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

За змістом пункту 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пункту 6.8 Договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 12.1 Договору цей договір укладається на невизначений строк.

На виконання умов Договору у період травень-жовтень 2021 року позивачем було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач прийняв їх відповідно до величини замовленої потужності, на загальну суму 94 134 грн. 54 коп., що підтверджується підписаними сторонами Актами наданих послуг:

- №ДНГ81010285 від 31.05.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81012584 від 31.06.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81015943 від 31.07.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81016540 від 31.08.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81020119 від 30.09.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

- №ДНГ81022018 від 31.10.2021 на суму 15 689 грн. 09 коп.;

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач надані позивачем послуги у спірному періоді не здійснив, у зв`язку з чим за Договором утворилась заборгованість у розмірі 94 134 грн. 54 коп.

Із посиланням на умови п. 8.2. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 910 грн. 94 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 709 грн. 50 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 1 433 грн. 72 коп.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Зобов`язання, що виникли між сторонами на підставі укладеного між ними типового договору, є господарськими, а тому згідно зі статтями 4, 173 - 175 та відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання зазначеного договору мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання позивачем у період із травня по вересень 2021 року відповідачу послуг з розподілу природного газу на суму 94 134 грн. 54 коп. підтверджується наданими позивачем доказами.

Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України та частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з умов пункту 6.6 Договору, строк оплати послуг з розподілу природного газу за спірними актами наданих послуг є таким, що настав.

Відповідач доказів оплати суду не надав; обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення заборгованості є законними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

2) Правомірність нарахування штрафних санкцій (пеня, штраф).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частин 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), зокрема можуть пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 910 грн. 94 коп. за період з 11.06.2021 по 25.11.2021.

Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що при розрахунку пені за порушення зобов`язань у липні та вересні 2021, позивачем не враховані умови п. 8.2 договору щодо нарахування пені, починаючи саме з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Таким чином:

- у липні 2021 граничним строком здійснення оплати за договором є 10.07.2021, отже нарахування пені, починається з 12.07.2021 (понеділок), а не з 11.07.2021 (неділя-вихідний день);

- у вересні 2021 граничним строком здійснення оплати за договором є 10.09.2021, отже нарахування пені, починається з 13.09.2021 (понеділок), а не з 11.07.2021 (субота-вихідний день).

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 3846 грн. 18 коп. за період з 11.06.2021 по 25.11.2021. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

3) Правомірність нарахування інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати на загальну суму 1 433 грн. 72 коп.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача та визнав його арифметично вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

4) Правомірність нарахування 3% річних.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних на загальну суму 709 грн. 50 коп.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача та визнав його арифметично вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином не виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову позивачем було сплачено суму судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп. грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №16342 від 24.11.2021.

Приймаючи до уваги, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, стягненню з відповідача підлягає 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1 135 грн. 00 коп.

Щодо повернення судового збору.

При цьому, відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Суд зазначає позивачу, що питання про повернення судового збору з державного бюджету України буде вирішено судом, після подання позивачем відповідного клопотання.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (ідентифікаційний код: 20262860; місцезнаходження: 49029, м. Дніпро, вул. О.Кониського, буд. 5) до Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки (ідентифікаційний код: 21910232; місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 18) про стягнення заборгованості в розмірі 100 188, 69 грн. за договором розподілу природного газу– задовольнити частково.

Стягнути з Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки (ідентифікаційний код: 21910232; місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 18) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (ідентифікаційний код: 20262860; місцезнаходження: 49029, м. Дніпро, вул. О.Кониського, буд. 5) основний борг в розмірі 94 134 грн. 54 коп.; пеню у розмірі 3846 грн. 18 коп.; 3% річних у розмірі 709 грн. 50 коп.; інфляційні втрати у розмірі 1 433 грн. 72 коп.; судовий збір у розмірі 1 135 грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.01.2022

Суддя Н.Г. Назаренко