Рішення № 102725419, 19.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8897/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 99 000,00 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 99 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" залишено без руху. Запропоновано Акціонерному товариству "Страхова компанія "ІНГО" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (сплатити 2 270,00 грн.) у строк до 26.11.2021 включно.

22.01.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2021 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду платіжне доручення № 22518 від 10.11.2021 про сплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 25.11.2021, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відзив відповідач не подав.

Сам по собі факт не отримання відповідачем кореспонденції, яку надіслано на офіційну адресу відповідача, вказану в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не може вважатися поважною причиною не виконання дій, обумовлених таким поштовим відправленням, оскільки викликаний не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 вказав: « Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі №910/16409/15 зазначив, що свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом може бути розцінено як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що відповідно до генерального договору страхування №47-07 від 07.06.2007 згідно заявки страхувальника від 10.08.2018 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГО" та ТОВ «Перша лізингова компанія» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом №250575975/18 “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 .

07.11.2018 у м.Києві гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Peugeot», д/н НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали ушкодження.

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 22.01.2019 по справі №756/15645/1 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 .

При цьому, зі змісту звіту № 0336 від 01.02.2019, складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Кузьменко М.В., вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу “Ford Focus”, д/н НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становила 151 744,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2019 позивач на підставі Страхового акту №1856360 від 09.01.2019, виходячи з Рахунку-акту виконаних робіт № Ев.0004727 від 26.12.2018 на суму 139 080,56грн. з ПДВ, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 115 900,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 356 від 15.01.2019, шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Перша лізингова компанія» з призначенням платежу «опл. страх. відшк. Ford Focus НОМЕР_1 , зг пол. 250575975.18».

Як вбачається з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність власника (водія) автомобіля «Peugeot», д/н НОМЕР_2 було застраховано Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" згідно полісу AM 002147673 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн.; франшиза 1 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до відповідача із претензією на сумму 99 000,00гр. від 15.01.2019.

Об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами (ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 512 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст. 27 Закону України "Про страхування").

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Цивільно-правова відповідальність особи, винної в дорожньо-транспортній пригоді, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, застрахована відповідачем.

Позивач, виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, отримав право вимоги до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди водія.

Таким чином, позивач реалізував своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до відповідача, оскільки за договором страхування відповідальності останній надав згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви (п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Наведена норма матеріального права регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком, які відбуваються до заміни кредитора.

Враховуючи викладене, до нового кредитора (позивача у справі) обов`язок подачі заяви не перейшов і не міг перейти, оскільки для останнього відповідач у справі ,не є страховиком у розумінні наведеної норми, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування").

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

За визначенням, наведеним у ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як вбачається з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність власника (водія) автомобіля «Peugeot», д/н НОМЕР_2 було застраховано Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" згідно полісу AM 002147673 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн.; франшиза 1 000,00 грн.

Як вказано вище, 15.01.2019 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 115 900,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 356 від 15.01.2019.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача 99 000,00 грн. Таким чином, позивачем враховано вказані вище положення чинного законодавства України та зменшено страхове відшкодування на суму франшизи.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Василя Макухи, буд. 1, ідентифікаційний код 35265086) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (01054, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,33, ідентифікаційний код 16285602) 99 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва