Рішення № 102725339, 18.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8977/21

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 74 119,77 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 12 818,33 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача до Державного бюджету України заборгованість з неустойки у розмірі 61 301,44 грн;

- виселити відповідача з орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 6.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача 14.12.2021 подав відзив на позов.

Представник позивача 05.01.2022 подав відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди №12/02-5936-ОД від 04.04.2016 щодо оплати орендної плати у розмірі 12 818,33 грн та своєчасного повернення об`єкта оренди за відповідним актом після закінчення строку дії договору. У зв`язку із чим позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 61 301,44 грн.

Також, позивач просив виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 6.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що він не отримував від позивача відповідно до пункту 10.4 договору письмового попередження щодо припинення дії договору. Тому, відповідач вважає, що договір продовжив свою дію на той самий строк.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що ним було направлено на адресу відповідача лист № 11-02-00353 від 18.01.2019, яким було повідомлено відповідача, що договір оренди буде припинений з 04.03.2019.

Крім того, позивач вказує, що відповідно до пункту 5.16 договору орендар зобов`язаний у разі свого наміру продовжити строк дії договору оренди, не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (копія договору страхування державного майна, копія договору страхування цивільної відповідальності, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

Однак, відповідач не направляв на адресу позивача заяву відповідно до пункту 5.16 договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-5936-ОД від 04.04.2016 (арк.с.10).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно – частина нежитлового вбудованого приміщення площею 2,0 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 6 на першому поверсі чотириповерхового будинку, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 01.12.2015 і становить за незалежною оцінкою 22 500,00 грн.

Відповідно до умов договору об`єкт оренди передано орендарю в платне користування за актом приймання-передачі від 04.04.2016 (арк.с.13).

Майно передається в оренду з метою розміщення банкомату (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2015 – 755,26 грн.

Відповідно до пункту 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі 377,63 грн;

- 50% - балансоутримувачу у розмірі 377,63 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Згідно пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяці, що діє з 04.04.2016 по 03.03.2019 включно.

Відповідно до пункту 3.12 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 5.10 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно пункту 5.16 договору орендар зобов`язаний у разі свого наміру продовжити строк дії договору оренди, не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (копія договору страхування державного майна, копія договору страхування цивільної відповідальності, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

Відповідно до пункту 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання між орендарем та балансоутримавачем, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10 договору).

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 11-02-00353 від 18.01.2019 (арк.с.15), яким було повідомлено відповідача, що договір оренди буде припинений з 04.03.2019. Просить своєчасно повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі.

Акту приймання-передачі майна з оренди матеріали справи не містять.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Статтею 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (який діяв під час укладення договору та до 01.02.2020) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини оренди майна державної власності.

Щодо суми орендної плати та неустойки

Позивач заявив до стягнення з відповідача орендну плату у розмірі 12 818,33 грн за період з 04.03.2019 по 15.08.2021 та неустойку у розмірі 61 301,44 грн за період з 15.04.2019.

Судом встановлено, що спір виник за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності стосовно платежів з орендної плати та неустойки, які підлягають сплаті відповідачем, як орендарем, через несвоєчасне виконання ним обов`язку повернути орендоване майно позивачу, як орендодавцю, після припинення договору оренди.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відтак, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що строк дії договору було продовжено, з огляду на таке.

Згідно пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяці, що діє з 04.04.2016 по 03.03.2019 включно.

Згідно пункту 5.16 договору орендар зобов`язаний у разі свого наміру продовжити строк дії договору оренди, не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (копія договору страхування державного майна, копія договору страхування цивільної відповідальності, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

Доказів направлення відповідачем на адресу позивача заяви відповідно до пункту 5.16 договору матеріали справи не містять.

Згідно пункту 10.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 11-02-00353 від 18.01.2019 (арк.с.15), яким було повідомлено відповідача, що договір оренди буде припинений з 04.03.2019. Також, просив своєчасно повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі.

Відтак, договір оренди припинився 04.03.2019.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Суд зазначає, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився суперечить змісту правовідносин за договором оренди та регулятивним нормам Цивільного кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Відтак, положення пункту 3 частини 1 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Відтак, суд не вбачає підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з 04.03.2019 у розмірі 12 818,33 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Відтак, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах , проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Перевіривши розрахунок неустойки, суд зазначає, що він є невірний, оскільки позивачем не враховано оплати, які здійснював відповідач після закінчення строку дії договору.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача становить 58 794,33 грн.

Щодо вимог про виселення

Вище суд дійшов висновку, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-5936-ОД від 04.04.2016 припинився з 04.03.2019.

Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.10 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до пункту 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання між орендарем та балансоутримавачем, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10 договору).

Матеріали справи не містять акту приймання-передачі майна з оренди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки договір оренди припинився, а свій обов`язок щодо повернення об`єкту оренди відповідач не виконав.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 4 070,64 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Сягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945) неустойку у розмірі 58 794,33 грн та судовий збір у розмірі 4 070,64 грн.

Виселити Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; ідентифікаційний код 14360570) з нежитлового вбудованого приміщення, площею 2,0 кв.м., розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 6 на першому поверсі чотириповерхового будинку, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова