Ухвала суду № 102725272, 18.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18.01.2022 Справа № 904/5423/21

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Першотравенськ Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Миколаївської сільської рада Синельниківського району Дніпропетровської області, село Миколаївка, Синельниківський район, Дніпропетровської області

до Відповідача-1 Петропавлівської районної державної адміністрації, смт Петропавлівка Дніпропетровська область

Відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича, смт Петропавлівка Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача. Синельниківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області, с. Синельникове, Дніпропетровська область

про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіної О.С.

Представники:

Прокурор: Міщук Н.П., посвідчення №058583 від 14.12.2020, прокурор

Від Позивача: представник не з`явився

Від Відповідача-1:представник не з`явився

Від Відповідача-2: Меженна О.В., посвідчення №0912 від 20.05.2004, адвокат

Від третьої особи: представник не з`явився

Прокурор: Ларченко Я.І., посвідчення №064509 від 26.05.2021, прокурор

СУД ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Першотравенськ Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - Позивач) 01.06.2021 звернувся з позовом до Відповідача-1 Петропавлівської районної державної адміністрації та Відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича, в якому просить суд:

поновити строк позовної давності для звернення Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області до господарського суду Дніпропетровської області із даною позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації та фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення;

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації «Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради» № Р-530/0/350-15 від 24.12.2015;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, номер запису -13639820, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку;

витребувати із незаконного володіння та користування фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ:39835428, адреса: вул. Філосовська, 39-А, м.Дніпро, 49006) земельну ділянку загальною площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

судові витрати стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38 МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄРДПОУ 02909938);

про дату та час судового засідання повідомити Першотравенську окружну прокуратуру, сторін по справі та Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" №Р-530/0/350-15 від 24.12.2015 прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Спірна земельна ділянка була безпідставно віднесена до нерозподіленої (не витребуваної) земельної частки (паю), тоді як фактично зазначена земельна ділянка належала до земель резервного фонду колективного сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова та при припинення його діяльності мала перейти до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району.

03.06.2021 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху для усунення Виконуючого обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Першотравенськ Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області недоліків позовної заяви.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 16.06.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.06.2021 о 12:00 год.

29.06.2021 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 03.08.2021 об 10:00 год.

12.07.2021 Відповідач-2 подав відзив на позов (арк.с. 174-187 Т.1), позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Також Відповідач-2 у відзиві зазначає, що в порушення ст. 257 ЦК України, позовну заяву подано з порушенням строку позовної давності тривалістю у три роки, який сплив 18.11.2018 року.

03.08.2021 прокуратура подала до канцелярії суду відповідь на відзив представника Відповідача-2 адвоката Меженної О.В. на позов (арк.с. 225-235 Т.1), прокуратура вважає, що Відповідач-2 у відзиві на позов не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.

03.08.2021 Першотравенська окружна прокуратура подала клопотання про залучення правонаступника (арк.с. 243-246 Т.1), в якому просить суд залучити Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339066, вул.Першотравнева, буд. 182, село Миколаївка, Петропавлівський район, 52744) правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Позивачем) у справі №904/5423/21).

03.08.2021 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче судове засідання відкладено на 12.08.2021 на 10:00 год.

12.08.2021 ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 09.09.2021 на 10:30 год.

09.09.2021 ухвалою суду залучено Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339066, вул.Першотравнева, буд. 182, село Миколаївка, Петропавлівський район, 52744) до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та підготовче судове засідання відкладено на 16.09.2021 на 12:00 год.

16.09.2021 на електронну адресу суду від Першотравенської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету спору (арк.с. 42-44 Т.2), в якій прокуратура просить:

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації «Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради» № Р-530/0/350-15 від 24.12.2015;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, номер запису - 13639820, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку;

зобов`язати фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339066, вул.Першотравнева, буд. 182, село Миколаївка, Петропавлівський район, 52744);

судові витрати стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄРДПОУ 02909938).

16.09.2021 ухвалою суду заяву Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області про зміну предмету спору задоволено. Задоволено клопотання Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області про залучення правонаступника. Виключено Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області зі статусу Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Здійснено заміну Позивача у справі з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника – Миколаївську сільську раду Синельніковського району Дніпропетровської області підготовче судове засідання відкладено на 05.10.2021 на 11:30 год.

20.09.2021 Прокурор надав повторно до канцелярії суду заяву про зміну предмету спору (арк.с. 61-65 Т.2), в якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації «Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради» № Р-530/0/350-15 від 24.12.2015;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, номер запису -13639820, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на вказану земельну ділянку;

зобов`язати фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ:39835428, адреса: вул.Філосовська, 39-А, м.Дніпро, 49006) земельну ділянку загальною площею 5,0951 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

судові витрати стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38 МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄРДПОУ 02909938).

04.10.2021 та 05.10.2021 представник Третьої особи на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними документами у справі (арк.с. 83-86 Т.2).

05.10.2021 ухвалою суду залучено Синельниківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04052376, вул.Богми, 3, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500) до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача підготовче судове засідання відкладено на 19.10.2021 на 12:00 год.

19.10.2021 представник Позивача від імені Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області надав реєстраційну справу по державній реєстрації договору земельної ділянки з земель невитребуваних паїв площею 102,0 га на території Дмитрівської с/р між приватним підприємством Макаровим О.Я. та Петропавлівською райдержадміністрацією (арк.с. 98-104 Т.2).

19.10.2021 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 02.11.2021 о 15:00 год.

01.11.2021 представник Третьої особи надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними документами у справі (арк.с. 122-124 Т.2).

02.11.2021 на електронну адресу суду Павлоградська місцева прокуратура направила письмові пояснення щодо суті спору (арк.с. 125-130 Т.2).

02.11.2021 представник Відповідача-2 просив суд витребувати від Першотравенської окружної прокуратури постанову про закриття кримінального провадження №42017041880000033, на матеріалах якого ґрунтуються позовні вимоги Прокурора. Самостійно отримати зазначені матеріали, як пояснив адвокат Відповідача-2, неможливо, оскільки Відповідач-2 не є учасником кримінального провадження. Про наявність цієї постанови Відповідач-2 дізнався нещодавно.

02.11.2021 ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 25.11.2021 на 10:00 год.

05.11.2021 канцелярією суду зареєстровано письмові пояснення прокуратури (арк.с. 142-146 Т.2).

На виконання вимог ухвали суду від 02.11.2021, 22.11.2021 прокуратура подала копію постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2021 (арк.с. 153-158 Т.2).

25.11.2021 на електронну адресу суду Третя особа надіслала клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними документами у справі (арк.с. 160-161 Т.2).

25.11.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.01.2022 о 10:00год.

Позивач, Відповідач-1 та Третя особа в судові засідання призначені на 29.06.2021, 03.08.2021, 12.08.2021, 09.09.2021, 16.09.2021, 05.10.2021, 19.10.2021, 02.11.2021, 25.11.2021 та 18.01.2022 не з`явилися, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк.с. 159, 172, 173а Т.1, арк.с. 14, 56, 73-75, 121, 140, 150-152, 172, 173 Т.2).

17.01.2022 на електронну адресу суду від Третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника справи (арк.с. 175-176 Т.2).

Отже, розглянувши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами першою, третьою статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Отже, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На сьогодні однозначною є практика Європейського Суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом до суду, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту ( зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування.

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 76 - 81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, випливає, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №904/82/19, від 19.01.2021 у справі №904/71/19, від 02.02.2021 у справі №904/75/19 між тими ж сторонами у ідентичних спорах, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаних висновків у даній справі, оскільки рішення суду першої інстанції не містить обґрунтованих висновків щодо дотримання Прокурором передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури.

У Рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно."

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор вказує на те, що підставою звернення виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури з позовом було неналежне виконання органом уповноваженим державою - Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області своїх владних повноважень, тому прокурор набув процесуального статусу органу, якому законом, зокрема статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України, надано право захищати інтереси держави.

Прокурор зазначає, що 06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42017041880000033 (арк.с. 93 Т.1 ) та розпочато досудове розслідування за фактом внесення службовими особами Петропавлівської районної державної адміністрації недостовірних відомостей щодо приналежності земель до категорії нерозподілених (не витребуваних) паїв, до офіційних документів, а саме до розпоряджень голови Петропавлівської РДА та договорів оренди землі, що стало підставою для незаконної передачі Маркову Д.О. земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, за ознаками складу злочину, передбаченого частини 1 статті 366 КК України.

В подальшому, прокуратурою надіслано на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листа №101/1942-17 від 13.07.2017 (арк.с. 81 Т.1). Так, прокурор звертає увагу суду на те, що листом від 13.07.2017 № 101/1942-17 ним було повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про встановлення факту винесення розпоряджень голови Петропавлівської РДА та укладення на їх підставі у січні 2016 року договорів оренди земель, які відносяться до земель резерву (запасу). При цьому прокурором також указано, що відповідно до технічної документації із землеустрою такі землі передавалися в оренду як нерозподілені (не витребувані) паї.

У відповідь орган прокуратури отримав лист ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2017 №10-4-0.4-11148/2-17 з копією акта перевірки №193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017, якими підтверджено порушення законодавства щодо розпорядження спірною земельною ділянкою (арк.с. 82-84 Т.1).

Також прокурор посилається на те, що листом відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру №35/308-18 від 23.03.2018 (арк.с. 87 Т.1) було визнано факт помилкового включення спірної земельної ділянки до невитребуваних паїв та належність її на теперішній час до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Тобто, наведеними доказами підтверджується факт того, що з липня 2017 року по лютий 2018 року місцева прокуратура неодноразово зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", однак останнє не здійснило захисту інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду.

Враховуючи, що вказані інтереси держави залишилися не захищеними, вбачалися виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Проаналізувавши докази подані прокурором щодо додержання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд зазначає наступне.

Щодо листа прокурора №101/1942-17 від 13.07.2017 (арк.с. 81 Т.1), який направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, то цей лист стосується вимоги надати останньому інформацію щодо колишніх членів КСП та їхнього права на земельні паї, а також приналежності земельних ділянок до земель запасу чи резерву.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2017 № 0-0.4-11148/2-17 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.08.2017 № 193-ДК/245/АП/09/01/-17 є відповіддю на лист прокурора від 13.07.2017 № 101/1942-17 (арк.с. 82-84 Т.1).

Таким чином, зазначені листи неможливо віднести до дій прокурора щодо повідомлення про звернення до суду у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, доказом дотримання прокурором порядку повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є наданий суду лист № 04/64-239вих-21 від 08.04.2021 на адресу Начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (арк.с. 117-119 Т.1).

Також суд зазначає, що здійснюючи заміну Головного управління Держегокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника Миколаївську сільську раду Синельниківського району Дніпропетровської області, прокурор посилався на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021.

Відповідно до пункту 24 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Як зазначав сам прокурор в клопотанні про заміну правонаступника, що з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження спірною земельною ділянкою, а таким правом, відповідно до вищезазначених положень законодавства на теперішній час наділена саме Миколаївська сільська об`єднана територіальна громада в особі Миколаївської сільської ради Синельніковського (Петропавлівського) району Дніпропетровської області.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент подання позовної заяви 28.05.2021 (дата здавання позову на поштове відділення) позов заявлений прокуратурою в інтересах органу, який вже був позбавлений права на розпорядження спірною земельною ділянкою, а до його правонаступника прокурор в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не звертався.

Таким чином, у справі відсутні обставини дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо належного повідомлення уповноваженого органу про необхідність захисту інтересів держави в суді, оскільки до подачі позову до суду відсутнє з боку прокуратури відповідне повідомлення Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про звернення до суду та не надано можливості цьому органу протягом розумного строку після отримання повідомлення спростувати висновку прокурора або самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави.

Також, суд зазначає, що протягом розгляду справи №904/5423/21 Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області жодного разу не направила свого представника в судові засідання, а також не вчинила жодних дій, які б свідчили про підтримання даного позову. Матеріали справи лише містять відомості про те, що 19.10.2021 Виконавчий комітет Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області надіслав до судової справи реєстраційну справу по державній реєстрації договору земельної ділянки з земель невитребуваних паїв площею 102,0 га на території Дмитрівської с/р між приватним підприємством Макаровим О.Я. та Петропавлівською райдержадміністрацією (арк.с. 98-104 Т.2).

Відтак, правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п. 54) наведено такий правовий висновок: "З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду)".

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 185 ГПК України за результатом підготовчого засідання суд постановляє, серед іншого, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Звертаючись з позовом до суду, прокурором сплачено судовий збір у сумі 6 810,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1232 від 21.05.2021 (арк. с. 26 Т.1).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, сплачений судовий збір в розмірі 6810,00 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України, для чого прокурору необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 226, 232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позов Виконуючого обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Першотравенськ Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Петропавлівської районної державної адміністрації, Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння земельну ділянку кадастровий номер 1223881500:02:001:1009, загальною площею 5,0951 га - залишити без розгляду.

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄРДПОУ 02909938) з Державного бюджету України 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять грн 00 коп.) грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення №1232 від 21.05.2021, яке наявне в матеріалах справи, за зверненням останнього.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Н.Б. Кеся