Рішення № 102725057, 17.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8791/21за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, смт. Солоне Солонянського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заборгованість у розмірі 8757,54 грн., з яких 7384,16 грн. - основний борг; 317,06 грн. - пеня; 299,20 грн. - 7% штрафу; 219,39 грн. - 3% річних та 537,73 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості №14/12-253 від 31.05.2012.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Поштове відправлення з ухвалою суду від 23.11.2021 про відкриття провадження у справі повернулося на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровській області від 23.11.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про реструктуризацію заборгованості, строк дії договору, строк та порядок погашення відповідачем заборгованості, графік погашення заборгованості, наявність порушень відповідачем виконання графіку та визначення періодів прострочення.

Так судом встановлено, що 31.05.2021 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (кредитор) та Дочірнім підприємством "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" (боржник) укладено договір №14/12-253 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (далі - реструктуризація), що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 14.10.2010 №06/10-1090-БО-3 (далі – договір поставки природного газу).

Згідно з п. 2.1 договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього договору складає 93273,32 грн. станом на 31.03.2012, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що боржник зобов`язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1 цього договору, шляхом сплати зобов`язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі - графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числі місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

У випадку, якщо у боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.04.2032, а в частині виконання зобов`язань за договором – до їх повного здійснення.

Позивач зазначає, що починаючи з січня 2020 року відповідач припинив вносити чергові платежі відповідно до погодженого у договорі графіку, у зв`язку з чим станом на 31.07.2021 у нього виникла заборгованість у розмірі 7384,16 грн.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору, строк внесення кожного чергового платежу у розмірі 388,64 грн. настає в останній день місяця.

Доказів оплати заборгованості з січня 2020 по 31.07.2021 у розмірі 7384,16 грн. відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7384,16 грн. є більш вірогідними для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості.

Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 317,06 грн., штраф у розмірі 299,20 грн., 3% річних у розмірі 219,39 грн. та інфляційні втрати у розмірі 537,73 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.4 договору за прострочення виконання зобов`язань, вказаних у п. 2.2 цього договору, боржник зобов`язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково вплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивач заявив до стягнення пеню у загальній сумі 317,06 грн. за загальний період з 28.10.2020 по 27.10.2021. При цьому позивач нараховує пеню за кожний прострочений черговий платіж окремо.

При перевірці розрахунку пені суд звертає увагу на наступне.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при нарахуванні пені не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (у деяких періодах строк оплати припадає на вихідні дні), а тому останніми днями оплати за цими періодами є перший робочий день, відповідно прострочка за наступного за першим робочим днем. Таким чином вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 311,95 грн.

Перевіркою розміру нарахованого позивачем штрафу, судом встановлено більший розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення, що є його правом, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 299,20 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 219,39 грн. за загальний період з 01.02.2020 по 27.10.2021 та інфляційні втрати у розмірі 537,73 грн. за період з січня 2020 року по вересень 2021 року.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені, а саме не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (у деяких періодах строк оплати припадає на вихідні дні), тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 219,09 грн.

Також позивачем допущено арифметичні помилки при нарахуванні інфляційних втрат, у зв`язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 534,55 грн.

За викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8748,95 грн., з яких 7384,16 грн. – основний борг, 311,95 грн. – пеня, 299,20 грн. – штраф, 219,09 грн. – 3% річних та 534,55 грн. – інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2 267,77 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Шевченко, 4, ідентифікаційний код 02128135) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) заборгованість у розмірі 7384,16 грн. (сім тисяч триста вісімдесят чотири грн. 16 коп.), пеню у розмірі 311,95 грн. (триста одинадцять грн. 95 коп.), штраф у розмірі 299,20 грн. (двісті дев`яносто дев`ять грн. 20 коп.), 3% річних у розмірі 219,09 грн. (двісті дев`ятнадцять грн. 09 коп.), інфляційні втрати у розмірі 534,55 грн. (п`ятсот тридцять чотири грн. 55 коп.) та судовий збір у розмірі 2267,77 грн. (дві тисячі двісті шістдесят сім грн. 77 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.01.2022

Суддя О.М. Крижний