Рішення № 102724800, 05.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8075/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 803 542,63 грн.

Представники:

від позивача Тимофієв Є.Л.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення заборгованості у сумі 725 712, 30 грн. за договором про закупівлю товару № 882/13/274Е від 09.10.2019; 19 058, 61 грн. - річних; 58 771,72 грн. - інфляція грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару № 882/13/274Е від 09.10.2019 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 29.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.10.2021, з наступним відкладенням до 14.12.2021.

13.12.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання, про проведення підготовчого засідання без участі представника останього, та про закриття підготовчого провадження, і призначення розгляду спору по суті.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим господарський суд завершив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.01.2022 про що постановив ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання, що відбулось 11.01.2022 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

11.01.2022 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором поставки.

Як вбачається з матеріалів справи 019.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопромтрейд» (Постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) укладено Договір про закупівлю товарів № 882/13/274Е (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар, зазначений в п. 1.2 Договору, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставити Залізничне обладнання, код 3494 (Рейки залізничні) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 3, яка є невід`ємною частиною Договору (відповідно до додаткової угоди № 4).

Згідно з пунктом 3.1 Договору сума (ціна) Договору, відповідно до Специфікації № 3 становить 1 315 545,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 263 109,00 грн. Загальна сума становить 1 578 654,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% (відповідно до додаткової угоди № 4).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що Покупець здійснює оплату отриманої партії Товарів по факту їх поставки протягом 60-ти календарних днів.

Поставка Товарів здійснюється на умовах DDP (склад Покупця, шахта Інгульська, с. Неопалимівка, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.) відповідно до Інкотермс 2010 (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.4 Договору датою поставки Товарів та переходу права власності на Товари буде вважатися дата фактичної поставки Товарів на склад Покупця після обов`язкового зважування партії товару на терезах Покупця.

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1 Договору в редакції додаткової угоди № 3).

Сторонами договору було підписано Специфікацію № 3, якою визначено найменування продукції, яка буде постачатися, одиниця виміру, кількість та ціна, що складає 1 578 654,00 грн.

Виконуючи умови договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопромтрейд» здійснило на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 1 016 700,30 грн. що підтверджується видатковою накладною № ТОВ-000001 від 28.10.2020, копія якої залучена до матеріалів справи (а.с. 22).

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопромтрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" (позивач) укладено договір від 13.11.2020 № 13.11/20 про відступлення права вимоги.

Пунктом 1.1 вказаного Договору визначено, що цим Договором регулюються відносини, пов`язані із зміною Кредитора («Первісного кредитора») у зобов`язанні, що виникло із Договору про закупівлю товару № 882/13/274Е від 09.10.2019 року, укладеного між Первісним кредитором та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

За цим Договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором про закупівлю товару № 882/13/274Е від 09.10.2019, укладеного між Первісним кредитором та Боржником (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Договору за цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором по сплаті грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору.

До Нового кредитора не переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення Основного договору Боржником.

Відповідно до пункту 2.1 Договору сума відступлення прав вимоги Первісного кредитора до Боржника, яка відступається за цим Договором, становить 1 016 700,30 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до норм ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що заміну осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом процесуального правонаступництва та можливе на будь-якій стадії судового процесу, зокрема, зумовлене заміною кредитора у зобов`язанні.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

16.11.2020 листом № 22 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" повідомило Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відступлення права вимоги.

Вимогою № 02-В від 05.01.2021 позивач просив відповідача сплатити заборгованість у сумі 1 016 700,30 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 290 988,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8505 від 14.05.2021.

Крім того, між позивачем та відповідачем складено акт звірки розрахунків за період з 01.05.2021 по 31.02.2021, відповідно до якого загальна сума боргу складає 2 896 941,13 грн., до вказаної суми входить і заборгованість за спірним договором у сумі 725 712,30 грн., з урахуванням часткової оплати.

Таким чином, не сплата відповідачем грошових коштів за отриманий товар становить 725 712,30 грн., що й стало причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків на суму 725 712,30 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 29.12.2020 по 20.09.2021 в сумі 19 058,61 грн. та інфляція грошових коштів з травня 2021 по серпень 2021 в сумі 58 771,72 грн.

Відповідач заперечень щодо розрахунку річних та інфляції грошових коштів суду не надав.

Розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказані суми підлягають до примусового стягнення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 02/03 про надання правової (правничої) допомоги від 02.03.2021, додаткову угоду від 30.12.2021 до договору, додаткову угоду від 14.09.2021 до договору, звіт щодо правової (правничої) допомоги за договором № 02/03 від 02.03.2021 та додаткової угоди від 14.09.2021.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI“Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Позивач, звертаючись з заявою про розподіл судових витрат просить суд стягнути на користь останнього гонорару, який складає 30 000,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів справи долучено ордер серія АЕ № 1075260 від 08.06.2021 на ім`я Тимофієв Євген.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 14.09.2021 до договору № 02/03 про надання правової (правничої) допомоги від 02.03.2021 сторонами погоджений фіксований розмір гонорару в сумі 30 000,00 грн. за надану правову (правничу) допомогу клієнту.

Пунктом 5 вказаної додаткової угоди визначено, що порядок оплати гонорару: протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Клієнт може здійснити авансовий платіж.

Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.

Згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 530, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" (52201, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 22 код ЄДРПОУ 04947995) 725 712,30 грн. - основного боргу, 19 058,61 грн. - річних, 58 771,72 грн. - інфляції грошових коштів та 12 053,14 грн. - витрат зі сплати судового збору, 30 000,00 грн. - витати на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 21.01.2022.

Суддя І.Ф. Мельниченко