Рішення № 102724753, 17.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022м. ДніпроСправа № 904/9041/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Шевченка Володимира Сергійовича, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсіз", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 12 055,07 грн., пені у розмірі 891,01 грн., інфляційної складової у розмірі 1 146,25 грн. та 3% річних у розмірі 414,87 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Фізична особа-підприємець Шевченко Володимир Сергійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсіз" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 12 055,07 грн., пені у розмірі 891,01 грн., інфляційної складової у розмірі 1 146,25 грн. та 3% річних у розмірі 414,87 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/9041/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Фізичною особою-підприємцем Шевченком Володимиром Сергійовичем (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елсіз" (надалі - покупець) було укладено договір про поставки № б/н від 26.01.2017 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.2 договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.

Позивач стверджує, що виконав умови договору, у період з 03.03.2020 по 17.12.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 14 865,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № 698 від 03.03.2020, № 2798 від 31.08.2020, № 3863 від 13.11.2020, № 4448 від 17.12.2020.

Позивач вказав, що постачальник виставив покупцю відповідні рахунки на оплату товару.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом двадцяти календарних днів з моменту поставки, якщо інше не передбачено домовленістю між покупцем та продавцем.

За розрахунком позивача, з урахуванням п. 3.1 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого:

- за видатковою накладною № 698 від 03.03.2020 настав 23.03.2020;

- за видатковою накладною № 2798 від 31.08.2020 настав 20.09.2020;

- за видатковою накладною № 3863 від 13.11.2020 настав 03.12.2020;

- за видатковою накладною № 4448 від 17.12.2020 настав 06.01.2021.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Загалом платіжними дорученнями № 5223 від 29.12.2020 (переплата у розмірі 810 грн. зарахована позивачем в якості оплати заборгованості за спірний товар), № 5045 від 23.10.2020, № 5067 від 03.11.2020 відповідачем було сплачено позивачу 2 810 грн. за поставлений товар.

За таких обставин позивач наполягає на тому, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсіз" утворилась заборгованість перед Фізичною особою-підприємцем Шевченком Володимиром Сергійовичем у розмірі 12 055,07 грн.

За порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до сплати пеню у розмірі 891,01 грн., інфляційну складову у розмірі 1 146,25 грн. та 3% річних у розмірі 414,87 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № б/н від 26.01.2017 у розмірі 12 055,07 грн., пені у розмірі 891,01 грн., інфляційної складової у розмірі 1 146,25 грн. та 3% річних у розмірі 414,87 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Фізичною особою-підприємцем Шевченком Володимиром Сергійовичем (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елсіз" (надалі - покупець) було укладено договір про поставки № б/н від 26.01.2017 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до письмового попередження щодо розірвання договору однією із сторін.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.2 договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, у період з 03.03.2020 по 17.12.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 14 865,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № 698 від 03.03.2020, № 2798 від 31.08.2020, № 3863 від 13.11.2020, № 4448 від 17.12.2020.

Постачальник виставив покупцю відповідні рахунки на оплату товару.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом двадцяти календарних днів з моменту поставки, якщо інше не передбачено домовленістю між покупцем та продавцем.

З урахуванням п. 3.1 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого:

- за видатковою накладною № 698 від 03.03.2020 настав 23.03.2020;

- за видатковою накладною № 2798 від 31.08.2020 настав 21.09.2020;

- за видатковою накладною № 3863 від 13.11.2020 настав 03.12.2020;

- за видатковою накладною № 4448 від 17.12.2020 настав 06.01.2021.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Загалом платіжними дорученнями № 5223 від 29.12.2020 (переплата у розмірі 810 грн. зарахована позивачем в якості оплати заборгованості за спірний товар), № 5045 від 23.10.2020, № 5067 від 03.11.2020 відповідачем було сплачено позивачу 2 810 грн. за поставлений товар.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсіз" утворилась заборгованість перед Фізичною особою-підприємцем Шевченком Володимиром Сергійовичем у розмірі 12 055,07 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 12 055,07 грн. є обґрунтованими.

Згідно з п. 6.2. договору, у випадку порушення покупцем строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати товару.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за загальний період з 24.03.2020 по 06.07.2021 у розмірі 891,01 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, позивачем не було дотримано вимог:

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

- день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій.

За розрахунком суду:

- пеня на суму боргу 3 600 грн. (видаткова накладна № 698 від 03.03.2020) за період з 24.03.2020 по 23.09.2020 становить 199,87 грн.;

- пеня на суму боргу 2 400 грн. (видаткова накладна № 2798 від 31.08.2020) за період з 22.09.2020 по 22.10.2020 становить 24,39 грн.;

- пеня на суму боргу 1 400 грн. (видаткова накладна № 2798 від 31.08.2020) за період з 23.10.2020 по 02.11.2020 становить 05,05 грн.;

- пеня на суму боргу 400 грн. (видаткова накладна № 2798 від 31.08.2020) за період з 03.11.2020 по 20.03.2021 становить 18,30 грн.;

- пеня на суму боргу 5 400 грн. (видаткова накладна № 3863 від 13.11.2020) за період з 04.12.2020 по 03.06.2021 становить 350,94 грн.;

- пеня на суму боргу 3 465,07 грн. (видаткова накладна № 4448 від 17.12.2020) за період з 07.01.2021 по 06.07.2021 становить 233,54 грн.

Всього: 832,09 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 832,09 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 414,87 грн. за загальний період з 24.03.2020 по 10.11.2021 та інфляційну складову у розмірі 1 146,25 грн. за період з квітня 2020 року по жовтень 2021 року.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог:

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

- день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій.

За розрахунком суду:

- 3% річних на суму боргу 3 600 грн. (видаткова накладна № 698 від 03.03.2020) за період з 24.03.2020 по 28.12.2020 становлять 82,62 грн.;

- 3% річних на суму боргу 2 790 грн. (видаткова накладна № 698 від 03.03.2020) за період з 29.12.2020 по 10.11.2021 становлять 72,69 грн.;

- 3% річних на суму боргу 2 400 грн. (видаткова накладна № 2798 від 31.08.2020) за період з 22.09.2020 по 22.10.2020 становлять 6,10 грн.;

- 3% річних на суму боргу 1 400 грн. (видаткова накладна № 2798 від 31.08.2020) за період з 23.10.2020 по 02.11.2020 становлять 1,26 грн.;

- 3% річних на суму боргу 400 грн. (видаткова накладна № 2798 від 31.08.2020) за період з 03.11.2020 по 10.11.2021 становлять 12,26 грн.;

- 3% річних на суму боргу 5 400 грн. (видаткова накладна № 3863 від 13.11.2020) за період з 04.12.2020 по 10.11.2021 становлять 151,76 грн.;

- 3% річних на суму боргу 3 465,07 грн. (видаткова накладна № 4448 від 17.12.2020) за період з 07.01.2021 по 10.11.2021 становлять 87,72 грн.

Всього: 414,41 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 414,41 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що сума інфляційної складової за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за заявлений позивачем період становить 1 263,45 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення пені слід задовольнити в заявленому розмірі - 1 146,25 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № б/н від 26.01.2017 (том 1 а.с. 9 - 10), видатковими накладними (том 1 а.с. 11, 15, 19, 23), рахунками на оплату (том 1 а.с. 12, 16, 20, 24), податковими накладними (том 1 а.с. 13, 14, 17, 18, 21, 22, 25, 26), платіжними дорученнями (том 1 а.с. 27 - 29).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 12 055,07 грн., пені у розмірі 832,09 грн., інфляційної складової у розмірі 1 146,25 грн. та 3% річних у розмірі 414,41 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 58,92 грн. та 3% річних у розмірі 0,46 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.

У позові та клопотанні від 07.12.2021 позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2 500 грн.

У якості доказів надання Адвокатським бюро «Віктора Починка» Фізичній особі-підприємцю Шевченку Володимиру Сергійовичу юридичних послуг під час розгляду справи № 904/9041/21 позивачем долучено до суду: ордер № 1103062 від 11.11.2021, додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 до договору про надання правничої допомоги № 20/07/20 від 20.07.2020, рахунок на оплату № 102 від 19.11.2021, акт надання послуг № 102 від 19.11.2021, платіжне доручення № 5379 від 22.11.2021.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до акту надання послуг № 102 від 19.11.2021, адвокатом були надані позивачу юридичні послуги на загальну суми 2 500 грн., які складаються з:

- ознайомлення з матеріалами справи про стягнення боргу з ТОВ «Елсіз» - 1 000 грн.;

- підготовки та подання до суду позовної заяви - 1 500 грн.

Розмір фактичних витрат позивача на правову допомогу адвоката підтверджений належними доказами та співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

За таких обставин, витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 2 500 грн. слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог, а саме покласти на відповідача у розмірі 2 489,77 грн.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсіз" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. 152-ї дивізії, буд. 3, оф. 517; ідентифікаційний код: 39669322) на користь Фізичної особи-підприємця Шевченка Володимира Сергійовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) суму основної заборгованості у розмірі 12 055,07 грн., пеню у розмірі 832,09 грн., інфляційну складову у розмірі 1 146,25 грн., 3% річних у розмірі 414,41 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 260,71 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2 489,77 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 58,92 грн. та 3% річних у розмірі 0,46 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 17.01.2022.

Суддя М.О. Ніколенко