Рішення № 102721781, 24.01.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5890/21

Провадження № 2/210/360/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2021 року до суду звернувся адвокат Щербачов Андрій Петрович з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та просив суд стягнути на користь ОСОБА_1 , з Товариство з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "КРЕДО" виплату страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 40707,00 грн. (без ПДВ), 3378,11 грн. - пеня; 662,00 грн. - 3% річних; 942,50 грн. - інфляційне збільшення боргу, всього 45 689,61 грн., витрати пов`язані із проведенням робіт з надання консультаційних послуг щодо ймовірної вартості матеріального збитку в сумі 2800,00 грн., моральну шкоду, спричинену відмовою у страховому відшкодуванні за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10000,00 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою згідно договору про надання правової допомоги у розмірі 8000,00 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд справи 908,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 100992 від 23.12.2020 року, 23.12.2020 року о 17 год. 13 хв. у м. Кривому Розі по вул. Віталія Матусевича біля буд.6, водій ОСОБА_1 , керуючи а/м Mercedes-Benz300D, держномер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку,не дотримався безпечної дистанції, був неуважний, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль MAZDA 6, держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, було спричинено матеріальні збитки. Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.03.2021р. по справі №210/54/21 ОСОБА_1 визнано винним в порушенні правил дорожнього руху, що призвело до спричинення матеріального збитку позивачеві внаслідок механічного пошкодження автомобіля.

Автомобіль «MAZDA 6», 2006 р.в., держномер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , належить позивачеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу№4292/19/007068 від 05.10.2019р. укладеного з ТОРГОВЕЛЬНОЮ ФІРМОЮ "ПОЛЮС"-ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО, яке діяло на підставі договору комісії №4292/19/007068 від 05.10.2019, укладеного з власником транспортного засобу ОСОБА_3 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» (далі - відповідач), згідно з полісом №ЕР-201293803на суму 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Для отримання страхового відшкодування позивач у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернулася до ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» із заявою про страхове відшкодування, долучивши передбачені законодавством документи. Однак ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» не прийняло рішення про виплату страхового відшкодування, а в подальшому відмовило у його виплаті та зазначили, що ОСОБА_1 не було надано документів, зазначених у п. 35.2 ст. 35 Закону, які б підтверджували те, що вона станом на дату ДТП 23.12.2020 р., є потерпілою особою в розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону. Оскільки право власності не виникло, то у страховика також не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 , тому на підставі п.п. б,п.п. 32.2ст. 37 Закону ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» прийняте рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що повідомлено позивача листом №37.7.0.0/437-1 від 23.03.2021р.

Неправомірні дії відповідача призвели до душевних страждань позивача та стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання позивача та членів його сім`ї та спричиняє позивачу не лише моральні страждання, а ще й змушує звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу та емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я, позивач оцінює моральну шкоду, спричинену відмовою у страховому відшкодуванні за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10000,00 грн. У зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2021 року, вказана справа надійшла до провадження судді Сільченко В.Є.

13 жовтня 2021 року суддею Сільченко В.Є. було заявлено самовідвід у справі за вказаним позовом.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2021 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

24 листопада 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» Кривцун В.В., в якому представник відповідача зазначив, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, оскільки не можуть бути відшкодована страховою компанією заявлені в позовній заяві матеріальна та моральна шкода, на підставі норм чинного законодавства. В обґрунтування чого вказав, що 05.01.2021 року від позивач відповідачем було отримано заяву на виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП від 23.12.2020 року до якої було додано копію паспорта, ІНН, водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу MAZDA 6, д.н.з. НОМЕР_2 , договір купівлі-продажу транспортного засобу №4292/19/0070062 від 05.10.2019 року, який укладений у простій формі та договір комісії №4292/19/007068 від 05.10.2019 року. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на дату ДТП власником вказаного автомобіля був ОСОБА_3 , а не позивач по справі. Тому, посилаючись на вимоги п.п. г п.35.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідачем було повідомлено позивача про зазначені обставини. Однак, позивачем не було надано відповідачу документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування, тому рішення по вказаній страховій справі відповідачем не прийнято.

Також, представник відповідач вказує, що 06.01.2021 року страховою компанією у присутності позивача було проведено огляд пошкодженого автомобіля MAZDA 6, д.н.з. НОМЕР_2 , посилаючись на вимоги п.34.2 ст.34, ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідачем виконано всі умови для вчасного проведення огляду, у позивача були відсутні підстави для проведення експертизи, а тому понесені позивачем витрати на проведення авто товарознавчого дослідження задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач зазначає, що законодавцем визначено спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортний засіб, який невід`ємно пов`язаний із обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Посилання представника позивача на те, що позивач була власником транспортного засобу MAZDA 6, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2019 року та договору комісії 4292/19/007068 від 05.10.2019 року суперечить ч.1 ст. 328, ч.4 ст. 334 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388. Наданий представником позивача договір купівлі-продажу від 05.10.2019 року вчинений у постій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.

Також, відповідач стверджував, що у зв`язку з тим, що ними не були порушені права позивача та з боку відповідача не має порушень закону, вважають вимоги про стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат, витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., та стягнення 10 000,00 грн. як моральну шкоду безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За вимог цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог п. п. 8, 9 ч. 2ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

За частинами 1, 5, 6 ст.81, ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2020 року о 17 год. 13 хв. у м. Кривому Розі по вул. Віталія Матусевича біля буд.6, водій ОСОБА_1 , керуючи а/м Mercedes-Benz300D, держномер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку,не дотримався безпечної дистанції, був неуважний, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль MAZDA 6, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, було спричинено матеріальні збитки, чим порушив п. 12.1, 13.1.,2.3 б Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. (а.с. 18)

Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року (справа №210/54/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 19)

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником транспортного засобу MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_5 є ОСОБА_3 (а.с. 12-13)

05 жовтня 2019 року між ТФ «Полюс» ПП та ОСОБА_3 було укладено Договір комісії № 4292/19/007068, п. 1.1 якого встановлено, що комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки модель MAZDA 6, 2006 року випуску, колір сірий, номерний знак НОМЕР_5 . (а.с.16-17)

05 жовтня 2019 року між ТФ «Полюс» ПП та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, п. 1.1 вказаного Договору встановлено, що продавець зобов`язується передати покупцеві транспортний засіб марки MAZDA 6, модель 6.2.0 СЕДАН В, 2006 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрований за власником (Комітентом за Договором комісії) транспортного засобу з 16.07.2014 року. Пунктом 2.2 Договору зазначено, що покупець набуває права власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного Договору купівлі-продажу. (а.с.14-15)

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mercedes-Benz300D, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП застрахована у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» відповідно до Полісу серії ЕР №201293803 від 18.09.2020 року. (а.с. 74)

05 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо» з заявою на виплату страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.12.2020 року за участю транспортного засобу Mercedes-Benz300D, державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_5 . (а.с. 21-22, 75)

З Листа вих. № Е.37.7.00/437-1 від 23.03.2021 за підписом представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо» Гошина Р.В. адресованого ОСОБА_1 вбачається, що ТДВ СК «Кредо» розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.01.2021 року про виплату страхового відшкодування, за наслідками розгляду якої роз`яснено ОСОБА_1 , що для отримання страхового відшкодування за вищезазначеною ДТП за такою виплатою повинен звернутися або власник транспортного засобу, або необхідно надати належним чином оформлений документ, що посвідчує право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування (пп. б) п.33.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.с 23-24, 76)

06 січня 2021 року представником страхової компанії «Кредо» було проведено Акт технічного огляду колісного транспортного засобу MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_5 власником якого є ОСОБА_3 , учасник ДТП - ОСОБА_1 . (а.с. 85)

01 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до ТДС СК «Країна», в якій зазначила, що відповідно до п. 2.2 Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.10.2019 року, а саме транспортного засобу марки MAZDA 6, д.н.з. НОМЕР_5 Покупець набуває права власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного Договору купівлі-продажу. У зв`язку з чим, просили впродовж трьох календарних днів здійснити виплату страхового відшкодування. (а.с. 25)

05 квітня 2021 року оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистуюча компанія «Укравтоекспертиза» Іонова О.О. на замовлення ТДВ «Страхова компанія «Кредо» було складено Звіт серії SL №147339 про оцінку колісного транспортного засобу MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Відповідно до висновку, отриманого в результаті оцінки: розмір матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 51611,74 грн. (а.с. 77-83)

01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Бюро незалежної оцінки» за запитом про надання консультаційних пологу з оцінки матеріального збитку, в якому просила, надати консультацію (без проведення оцінки) з питань ймовірної вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження належного їй автомобіля марки MAZDA, модель 6, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 станом на 23.12.2020 року. (а.с.26)

04 жовтня 2021 року між суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро незалежної оцінки» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір №837 на проведення оцінки майна. Пунктом 1.1 визначений предмет вказаного договору, а саме замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по виконанню робіт з надання консультаційних послуг щодо ймовірної вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження належного їй автомобіля марки MAZDA, модель 6, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в результаті ДТП, станом на 23.12.2020 року. Пунктом 2.2 визначено, що вартість робіт, зазначена в п. 1.1 Договору, визначається в розмірі 2800,00 грн. (а.с. 27-28)

Відповідно до інформаційно-консультаційної довідки №47/10 ТОВ «Бюро незалежної оцінки» від 04.10.2021р., ймовірна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю MAZDA 6, 2006р. держномерНОМЕР_2, в результаті його пошкодження, станом на 23 грудня 2020р. може становити: 40707,00 (сорок тисяч сімсот сім) грн. без ПДВ. (а.с. 30-55)

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

ОСОБА_1 на момент ДТП правомірно користувалася автомобілем, була його фактичним володільцем, вона є саме тією особою, якій завдано збитків, а тому, на думку суду,вона має право на відшкодування шкоди, виходячи з правового змісту ч. 1 ст. 22 ЦК України, якою передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ч.ч. 16, 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176 цс 18.

Таким чином, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності особи, якою завдано шкоду, обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Вимогами ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначений виключений перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Та обставинна, що позивач згідно п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388 не зареєстрував (перереєстрував) автомобіль протягом десяти діб після придбання (одержання) - не є підставлю для відмови у виплаті страхового відшкодування. Така причина серед випадків, встановлених ст. 37 Закону - відсутня.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до інформаційно-консультаційної довідки №47/10 складеної оцінювачем ТОВ «Бюро незалежної оцінки» Меделян Т.В. від 04.10.2021р., ймовірна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю MAZDA 6, 2006р. д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження, станом на 23 грудня 2020р. може становити: 40707,00 (сорок тисяч сімсот сім) грн. без ПДВ

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. № 2658-III оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Оцінювач Меделян Тетяна Володимирівна 23 вересня 2017 року отримала Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №175. (а.с. 53)

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні джерелом підвищеної небезпеки шкоди не покладається, він лише повинен довести факт завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними діями або бездіяльністю, її розмір та наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою. Правовою підставою покладення на відповідача відповідальності за заподіяну майнову чи моральну шкоду є доведення факту завдання шкоди і того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Доведення цих обставин відбувається на загальних підставах.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, передумовою відшкодування шкоди, заподіяної особі, є наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків у вигляді заподіяння позивачу збитків, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, а також вини правопорушника.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робі, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про можливість задоволення позову в частині стягнення з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40707,00 грн.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційного збільшення боргу, суд приходить до наступних висновків.

За п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.

Згідно зі статтею 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Тобто, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати пені (штрафу, неустойки), розмір якої визначається законом.

Відповідно до ч. 2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів». Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про виплату страхового відшкодування, позивачка звернулась 05 січня 2021 року, а відтак граничний дев`яносто денний термін для виплати страхового відшкодування, закінчується 04 квітня 2021 року, а відтак прострочення зобов`язань відповідача розпочинається з 05 квітня 2021 року.

Правилами ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Отже, з урахуванням прострочення відповідачем грошового зобов`язання, з виплати позивачеві страхового відшкодування, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних від невиконаного зобов`язання та інфляційне збільшення боргу підлягають задоволенню.

Однак, не погоджується з наданим представником позивача розрахунком.

Так, з дати прострочення зобов`язання, а саме з 05 квітня 2021 року по дату звернення до суду з вказаним позов 11 жовтня 2021 року, кількість днів прострочення складає 189 днів.

Пеня за вказаний період становить

Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн.05.04.2021 - 15.04.20216.511159.48 грн.16.04.2021 - 17.06.20217.5631053.92 грн.18.06.2021 - 22.07.20217.535585.51 грн.23.07.2021 - 09.09.2021849874.36 грн.10.09.2021 - 11.10.20218.531587.74 грн.Всього пені:3261.01 грн.

Втрата від інфляції за вказаний період становить:

Місяць року за період розрахункуІндекс інфляції, %квітень місяць 2021100.7травень місяць 2021101.3червень місяць 2021100.2липень місяць 2021100.1серпень місяць 202199.8вересень місяць 2021101.2

Інфляційне збільшення боргу за вказаний період становить

Період розрахункуСума боргу, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційне збільшення боргу, грн.квітень 2021 - вересень 202140707.0042065.001358.00

Розмір 3% річних за вказаний період становить 632,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення завданої моральної шкоди суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Відповідно до п. п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд враховує, що захист порушеного права забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з порушенням її прав. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

З матеріалів справи встановлено порушення прав позивача шляхом завдання майнової шкоди. Завдання майнової шкоди призвело до душевних страждань, пов`язаних із пошкодженням транспорту, що належить позивачу. Суд погоджується з доводами позивача, що у зв`язку із пошкодженням транспорту позивач зазнав душевних страждань, переживань та негативних емоцій. Суд також погоджується із тим, що в результаті пошкодження майна позивача, остання зазнала зміни звичного укладу його життя, пов`язаного із тривалою неможливістю використання пошкодженого транспорту, а винуватець ДТП не відшкодовує завдану матеріальну шкоду.

До того ж позивач витрачає зусилля на відновлення своїх прав, а тому суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню.

Разом з тим, визначаючись щодо розміру відшкодування моральної шкоди, судом враховується характер порушення прав позивача, його наслідки та інші обставини справи, а тому суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом у розмірі 5 000 грн., що буде відповідати розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже судові витрати понесені позивачем в даній цивільній справі, складаються з проведення робіт з надання консультаційних послуг щодо ймовірної вартості матеріального збитку у розмірі 2800,00 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі виконаних робіт підписаного між Замовником ОСОБА_1 та Виконавцем ТОВ «Бюро незалежної оцінки» (а.с. 29)

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог позивача, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останніми та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. сплачені за звернення до суду з вказаним позовом. (а.с.1).

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг ); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Щербачовим Андрієм Петровичем укладено Договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору за угодою сторін за надання послуг за цим договором Повіреному (адвокату Щербачову А.П.) встановлена винагорода, сума якої узгоджується, і остаточний розрахунок між сторонами проводиться, після виконання доручень залежно від об`єму і строків виконаних доручень на підставі додаткових угод сторін до Договору. (а.с. 56)

Представником позивача не долучено до матеріалів справи, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, а тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене позов слід задовольнити частково.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 11, 14, 22, 23, 599, 636, 1166, 1167, 1172, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст.ст. 2, 3, 4, 12, 76-81, 89, 95, 141, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "КРЕДО"(код ЄДРПОУ 13622789), місце знаходження: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , виплату страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 40707,00 грн. (сорок тисяч сімсот сім гривень 00 копійок)

Стягнути з Товариство з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "КРЕДО"(код ЄДРПОУ 13622789), місце знаходження: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , пені - 3261.01 грн.(три тисячі двісті шістдесят одна гривня 01 копійка), 3 % річних 632 грн. (шістсот тридцять дві гривні) та інфляційне збільшення боргу у розмірі 1358,00 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят вісім гривень 00 копійок)

Стягнути з Товариство з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "КРЕДО"(код ЄДРПОУ 13622789), місце знаходження: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , моральну шкоду, спричинену відмовою у страховому відшкодуванні за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок)

Стягнути з Товариство з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "КРЕДО"(код ЄДРПОУ 13622789), місце знаходження: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) та витрати пов`язані із проведенням робіт з надання консультаційних послуг щодо ймовірної вартості матеріального збитку в сумі 2800,00 грн. (дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні прозову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю"Страхова компанія "КРЕДО"(код ЄДРПОУ 13622789), місце знаходження: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 3.

Суддя: Н. Ю. Вікторович