Рішення № 102718779, 13.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/19988/21

н/п 2-а/766/171/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2022 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

секретар судового засідання Ференц А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Херсоні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в 26.10.2021 року до суду із адміністративним позовом в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову № 04/159/01-22 від 31.05.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.96 ч.5 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в жовтні 2021 року позивачу стало відомо, що постановою Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради від 31.05.2021 року її притягнуто до адміністративної відповідальності до штрафу в сумі 8500 грн. Вважає таку постанову незаконною з огляду на те, що розгляд справи відбувся за відсутності позивача без повідомлення про її розгляд. Просив поновити строк звернення до суду, оскільки позивач дізналася про оскаржувану постанову тільки в жовтні 2021 через свого представника. Позивач зазначив, що, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП протокол та оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення складалися за відсутності позивача без її належного повідомлення.

Провадження по справі відкрито ухвалою суду від 03.11.2021 та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження. Поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом. Вказаною ухвалою надано сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив тощо.

Учасники справи не надавали до суду клопотань про розгляд даного позову в загальному порядку.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними в справі доказами.

17.11.2021 року на адресу суду подано письмовий відзив, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства з повідомленням позивача про проведення перевірки. Інспекція діяла у межах та у спосіб, передбачений законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

22.04.2021 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ( далі Управління) за вх. 101/01-25 надійшла заява мешканців будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , в якій вони просили вжити заходів щодо припинення незаконних будівельних робіт які виконуються в будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.( надалі Порядок)

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

На підставі вищевказаного звернення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт замовником будівництва у зв`язку з чим 30.04.2021 року начальником Управління було видано відповідний наказ № 22 про що листом № 135/01-20 від 05.05.2021 року повідомлено позивача про те, що розпочато вказану перевірку та зазначено про обов`язкову участь ОСОБА_1 при здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю.(а.с.10-12)

Повідомлення про проведення перевірки направлялися 05.05.2021 року на адресу позивача ( АДРЕСА_3 ) та на адресу об`єкта будівництва ( АДРЕСА_4 ) які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44-45).

30.04.2021 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було видано Направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 04/02/03, яким направлено головного спеціаліста Управління Бучко О.П. для здійснення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_4 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил зі строком дії з 30.04.2021 по 18.05.2021 року.(а.с.13)

Крім того на виконання до абз.6 п.12 Порядку Управлінням було розміщено інформацію про проведення позапланової перевірки на об`єкті за адрсеою АДРЕСА_4 на офіційному сайті.(а.с.40)

За результатами проведення позапланової перевірки головним спеціалістом Управління було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.05.2021 року (а.с. 20-26).

З вищевказаного Акту перевірки вбачається , що позапланова перевірка проводилась у відсутності ОСОБА_1 , зазначено, що примірник акту направлений позивачу «Укрпоштою» .

Відповідно до п.2, 3, 4 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

18.05.2021 року головним спеціалістом Управлінням Бучко О.П. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , виявлені порушення: факт самочинного будівництва а саме: в несучій стіні першого поверху виконано монтаж металевих конструкцій для влаштування балкону, будівельні роботи виконуються без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Чим порушено п.1 ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 постанови Кабміну України від 13.04.2011 року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». Відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, частина 5 статті 96 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, щ о тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В приписах від 18 травня 2021 року, які було видано головним спеціалістом- Управлінням Бучко О.П. - ОСОБА_1 з метою усунення виявлених порушень вимагалось негайно зупинити всі види будівельних робіт до усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства у термін до 18.07.2021 року.(а.с.15-16)

Вищевказані протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2021 року та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил містять відмітки про направлення їх позивачу засобами поштового зв`язку.

Відповідно до п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Між тим, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено в протоколі про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 31.05.2021 року о 11.00 год.

Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

На виконання приписів ст.277 КУпАП, у приміщенні Управління 31.05.2021 року розглядалась справа про адміністративне правопорушення відносно позивача.

За результатами розгляду справи про правопорушення 31.05.2020 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсоснької міської ради Маршоком Р.М. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 04/159/01-22, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. (а.с. 14). Відповідно до вказаної постанови позивач порушила п.1 ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 постанови Кабміну України від 13.04.2011 року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Відповідно до п. 22 Порядку 553, перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Вищезазначена постанова була відправлена наступного дня позивачу на дві адреси: за місцем реєстрації та за місцем виявлення порушення супровідним листом поштою, підтвердженням слугує відмітка про направлення у даній постанові, квитанції від 01.06.2021 року, відправлення № 7300311388990 та № 7300311388982, які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.42-43).

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 248, 249 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Отже, з урахуванням викладеної інформації, на підставі норм діючого законодавства, позивач належним чином була повідомлена про проведення перевірки та про результати розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за результатами якого винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності

Відтак, суд погоджується з відповідачем, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2021 року винесена на підставі та за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, дії здійснені Управлінням обґрунтовані, вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без порушень прав позивача в процесі їх вчинення.

При цьому, у своїй позовній заяві, позивач не спростовує встановлені факти та обставини під час проведення позапланової перевірки та не надає жодного доказу, який слугував підтвердженням своїх доводів та тверджень.

Разом з цим, оспорюючи постанову від 31.05.2021 року, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, позивач в своєму позові, жодним чином не обґрунтовує відсутності факту вчиненого адміністративного правопорушення.

Також, на переконання суду, посилання позивача про неотримання ним кореспонденції від відповідача, не може слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Навпаки, як слідує з матеріалів справи, відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дії які вчинялися з метою проведення позапланової перевірки та повідомлення її результатів. В такому випадку, це не може бути підставою для скасування спірної постанови.

Між тим, у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 8.05.2018р. по справ № 815/1540/14, у разі не використання суб`єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб`єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що постанова № 04/159/01-22 від 31.05.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП є законною, оскільки складена відповідною уповноваженою посадовою особою, в межах її компетенції та з дотриманням передбаченої законом процедури, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Позивач під час розгляду справи в суді не скористався своїм правом надати документи, пояснення в обсязі, який він вважав за необхідне, довідки, відомості, матеріали, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення та розцінює поведінку позивача як спосіб уникнути відповідальності за порушення містобудівного законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог та відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного 7, 245,248,249, 278, 280, 283-284, КУпАП України, ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 122, 159, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.В.Шестакова

Повний текст рішення складено 13.01.2022 року