Постанова № 102717694, 24.01.2022, Кам'янський районний суд Черкаської області

24.01.2022 Справа № 696/1223/21

№ 3/696/23/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з СПД № 2 (м. Кам`янка) відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , не працюючого

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив :

16 грудня 2021 року близько 14 год. 03 хв. гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Київ – Знам`янка на 228 км у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено даними огляду на визначення такого стану за допомогою приладу «Драгер» про вміст алкоголю в крові 1,40 проміле, чим допустив порушення пункту 2.9 а) ПДР України.

Він же, 16 грудня 2021 року близько 14 год. 42 хв. керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Л. Борисової в м. Кам`янка Черкаської області у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено даними огляду на визначення такого стану за допомогою приладу «Драгер» про вміст алкоголю в крові 1,34 проміле, чим допустив порушення пункту 2.9 а) ПДР України.

В судові засідання 11.01. та 24.01.2022 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце і час слухання справи. В протоколі про адміністративне правопорушення останній під підпис був сповіщений про те, що справа буде слухатись в суді, проте до суду він так не з`явився і розглядом справи не цікавився.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, так як обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у свої рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Про поважні причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, а тому в силу того, що згідно частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ цієї категорії його участь не є обов`язковою, а тому суд вважав можливим проведення розгляду без його присутності.

За змістом статей 252 та 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля слідує, що ОСОБА_1 здійснював рух за кермом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 до його зупинки працівниками поліції, при цьому водій не заперечував як факту керування цим транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так і вживання перед цим алкогольних напоїв – повідомив, що вживав спиртні напої напередодні.

Огляд проводився з дотриманням відеофіксації як того вимагає стаття 266 КУпАП і у зв`язку із законодавчими змінами присутність понятих в такому разі не була необхідна (Закон України № 1231-ІХ від 16.02.2021 року, який набув чинності 17 березня 2021 року). Повторний огляд проводився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується і даними акту огляду на стан сп`яніння та роздруківками з приладу «Драгер» про вміст алкоголю в його крові в розмірі 1,40 та 1,34 проміле.

З огляду на вказане працівником поліції було дотримано процедуру документування проходження медичного огляду згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС, Мінохорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП і в ході судового розгляду, суд знаходить таку кваліфікацію підтвердженою.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Суд приходить до висновку, що він заслуговує на призначення його стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

При цьому, обставин, що обтяжують або пом`якшують адміністративну відповідальність суд не знаходить.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.

Керуючись ст.ст. 33,40-1,130, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір”,

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00(сімнадцять тисяч) грн. ( Отримувач: ГУК у Черк. обл./Черкаська обл/21081300 р/р:UA918999980313030149000023001 МФО 899998 Код класифікації доходів бюджету 21081300 ЄДРПОУ 37930566, Банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу – адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів:ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, р/р UA 9089999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення платежу – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050, пункт 5) судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, захисником через Кам`янський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.В.Шкреба