Ухвала суду № 102714674, 16.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2681/21

Провадження № 2/0203/200/2022

УХВАЛА

16 листопада 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Ноторової Є.О.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи заяву представника позивача про виклик свідків в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про визнання дій зі складання акту про порушення та здійснення нарахувань на підставі такого акту незаконними, визнання незаконним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_3 з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», в якому просить суд:

- визнати дії відповідача зі складання акту про порушення № 82 від 20.05.2021 року та здійснення нарахувань на підставі цього акту незаконними;

- визнати незаконним та скасувати акт про порушення № 82 від 20.05.2021 року, складений відповідачем, а також рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення від 24.05.2021 року;

- скасувати здійснені на підставі акту про порушення № 82 від 20.05.2021 року нарахування ОСОБА_3 у розмірі 20669,32 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 року, цивільну справу № 203/2681/21, провадження № 2/0203/1107/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 23.07.2021 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 16.11.2021 року, з`явились всі учасники справи.

До початку чергового судового засідання представник позивача надала суду письмову заяву про виклик свідків від 13.08.2021 року, в обґрунтування якої зазначила, що з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи мають бути викликані та допитані в якості свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Як пояснила представник позивача, вказані особи були присутніми при проведенні повірки та демонтажу лічильника, складенні акту про порушення, а також при проведенні засідання комісії з розгляду акту про порушення № 82 від 20.05.2021 року. Тому представник позивача просить суд:

- викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заяви про виклик свідків в частині виклику свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , просила суд задовольнити заяву в цій частині, а в іншій частині заяви – відмовилась від вимог заяви, а саме: від виклику у судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_5 . При цьому представник позивача пояснила, що на момент складання позовної заяви їм з позивачем не були відомі обставини, які свідки, про виклик яких вона просить суд, можуть повідомити суду та які вони мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви представника позивача про виклик свідків та просив суд відмовити у її задоволенні, з огляду на те, що існує певний встановлений ЦПК України порядок подання доказів, в тому числі подання заяви про виклик свідків. Проте такий порядок не було дотримано позивачем та її представником, тому він вважав, що у задоволенні заяви представника позивача про виклик свідків слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача по суті заяви про виклик свідків та думки учасників справи, вивчивши доводи представника позивача, зазначені в заяві про виклик свідків, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 69 ЦПК України, свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Згідно з положеннями ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд, з огляду на аналіз викладеного вище, враховуючи, що представник позивача не обґрунтувала належним чином по суті заяву про виклик свідків, не вказала, які саме обставини можуть підтвердити свідки, про допит яких вона просить суд, та яке такі відомості будуть мати значення для правильного вирішення справи по суті, дійшов висновку, що заява представника позивача є безпідставною та необґрунтованою. При цьому суд враховує положення ст.ст. 91, 279 ЦПК України та бере до уваги пояснення представника позивача, що були підставою для звернення до суду з відповідною заявою під час чергового судового засідання.

Водночас, з огляду на предмет доказування в цивільній справі, посилання позивача на те, що зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були присутніми під час проведення повірки та демонтажу лічильника, складення акту про порушення, а також під час проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення № 82 від 20.05.2021 року, не можуть вважатися тими обставинами, що підлягають доказуванню. Крім того, суд бере до уваги те, що обставини справи, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, оскільки предметом позову в цивільній справі є визнання протиправними дій та акту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про порушення № 82 від 20.05.2021 року, скасування такого акту, а надання оцінки діям та акту відповідача належить до компетенції суду, суд не бачить підстав для задоволення заяви представника позивача про виклик свідків.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про виклик свідків в цивільній справі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 91, 121, 126, 127, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про виклик свідків в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про визнання дій зі складання акту про порушення та здійснення нарахувань на підставі такого акту незаконними, визнання незаконним та скасування акту – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з момент її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 29.11.2021 року.

Суддя Ф.М. Ханієва