Рішення № 102714277, 17.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 Справа №607/15841/21

17 січня 2022 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Бублінської О. Ю.,

представника позивача адвоката Никитюка Ростислава Сергійовича, представника відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Лілії Романівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Никитюк Ростислав Ігорович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Никитюк Р. І. пред`явив до суду позов до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4675188 від 23 серпня 2021 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень, та закриття провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв, ніяких доказів на підтвердження вчинення ним правопорушення не надано. Як зазначено інспектором в оскаржуваній постанові він 23 серпня 2021 року о 9 год. 18 хв. у м. Тернополі по вул. Родини Барвінських,12, керуючи ТЗ, здійснив стоянку свого ТЗ у місці, де автомобіль зробив неможливим рух іншому ТЗ та створив перешкоду для руху іншим учасникам дорожнього руху та пішоходам, чим порушив вимоги п. 15.10 ПДР. Однак, жодного належного та допустимого доказу того, що позивач здійснивши стоянку свого транспортного засобу унеможливив рух іншого транспортного засобу та створив перешкоду для руху іншим учасникам дорожнього руху в тому числі пішоходам, з тексту оскаржуваної постанови не вбачається. Так само при розгляді справи про адміністративне правопорушення, позивачеві не були надані докази вчинення адміністративного правопорушення, оскільки вони відсутні. За наведених обставин просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Стягнути із відповідача в користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу (правову ) допомогу.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник відповідача 22 вересня 2021 року подала відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що наведені позивачем доводи є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи, оскільки позивач ОСОБА_1 23 серпня 2021 року здійснив стоянку транспортного засобу марки Тойота номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Родини Барвінських, 12 у м. Тернополі, у місці, де автомобіль унеможливив рух іншому транспортному засобу та що створило перешкоду для руху іншим учасникам дорожнього руху та пішоходам , чим порушив вимоги п. 15.10 (д) Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. На підтвердження обставин викладених у відзиві долучила диск із матеріалами відеофіксації з нагрудного відеорєстратора поліцейського та копію електронного рапорту ЄО за №1426 від 23 серпня 2021 року. Так само, вважає явно завищеним розмір витрат на правничу допомогу, оскільки розгляд адміністративної справи проводився за правилами спрощеного провадження.

Представник позивача 20 жовтня 2021 року подав відповідь на відзив на позов поданий представником відповідача. Вказав, що не є належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення долучені відповідачем: диск із матеріалами відеофіксації з нагрудного реєстратора поліцейського, оскільки у спірній постанові відсутні посилання на технічний пристрій яким здійснені; електронний рапорт ЄО № №1426, оскільки будь яких посилань про наявність такого рапорту оскаржувана постанова не містить, окрім цього як убачається зі змісту рапорту йдеться про події, що мали місце по вул. Родини Барвінських, 14 у м. Тернополі , натомість в оскаржуваній постанові місцем вчинення правопорушення вказано вул. Родини Барвінських, 12 у м. Тернополі .

У судовому засіданні представник позивача адвокат Никитюк Р. І. заявлені позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Л. Р. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечила з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:

згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4675188 від 23 серпня 2021 року, ОСОБА_1 23 серпня 2021 року о 09 год. 18 хв. по вул. Родини Барвінських,12, у м. Тернополі, здійснив зупинку свого транспортного засобу марки Тойота Ленд Крузер номерний знак НОМЕР_1 , у місці де унеможливив рух іншому Т.З. та створило перешкоду іншим учасникам дорожнього руху та пішоходам, чим порушив вимоги п. 15.10 (д) Правил дорожнього руху - порушення стоянки у місцях, де т. з., що стоїть, зробить неможливим рух інших Т.З. або пішоходам.

Вказаною постановою позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно із вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ч. 1 ст. 252 КУпАП)

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Згідно із вимогами пункту 15.10 (д) Правил дорожнього руху стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Однак, доказів на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 15.10 (д) Правил дорожнього руху представником відповідача не надано.

Так, на долученому відповідачем СД-диску із нагрудних камер поліцейських зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Із копії електронного рапорту ЄО за №1426 від 23 серпня 2021 року вбачається, що 23 серпня 2021 року за повідомленням ОСОБА_2 працівники поліції виїхали на місце події по вул. Родини Барвінських, 14 у м. Тернополі. Зі слів ОСОБА_2 встановлено, що у дворі припарковані три автомобілі сусіда, з порушенням, неможливо пройти та проїхати. На місці виявлено автомобіль Тойота номерний знак НОМЕР_1 , водія ОСОБА_1 , котрий здійснив зупинку транспортного засобу, що унеможливило рух іншим учасникам руху, на останнього винесено постанову серії ЕАО № 4675188 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, вимог пункту 15.10 (д) Правил дорожнього руху- здійснення стоянки транспортного засобу, що зробило неможливим рух інших транспортних засобів або створило перешкоду для руху пішоходів, а саме: кому ж саме (володільцям яких транспортних засобів; яким пішоходам; взагалі кому) створено перешкоди, не зафіксовано ні на СД-диску, так само як й не вбачається із електронного рапорту ЄО за №1426 від 23 серпня 2021 року. При цьому суд зауважує, що місце події вказане в оскаржуваній постанові - вулиця Родини Барвінських, 12 у м. Тернополі , натомість у електронному рапорті ЄО за №1426 від 23 серпня 2021 року зазначено - вул. Родина Барвінських, 14, м. Тернопіль .

Таким чином спірна постанова складена з порушеннями вимог процесуального закону, що вплинуло на повноту та об`єктивність викладених у ній даних, а тому вона підлягає скасуванню.

За даних обставин суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно із вимогами частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 , ч. 1 ст. 139 та ч. 1 ст. 143 КАС України із відповідача в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 454 гривні, сплачений ним при зверненні із позовом до суду.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в інтересах якого діє адвокат Никитюк Ростислав Ігорович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. І. Котляревського, 24, м. Тернопіль , 46003, КОД ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4675188 від 23 серпня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції 454 гривні сплаченого судового збору при зверненні із позовом до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка