
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.01.2022 Справа №607/15585/21
13 січня 2022 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- при секретарі судового засідання Скала В.І.
- з участю: заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, Великоберезовицька селищна рада, ОСОБА_7 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, зокрема, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його батьком та встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 20 грудня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Великоберезовицької селищної ради народних депутатів 14 грудня 1988 року за №81 «Про оформлення права власності на жилі будинки».
В обґрунтування заяви заявник вказав, що 20 грудня 1988 року ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Великоберезовицької селищної ради народних депутатів 14 грудня 1988 оку за №81 «Про оформлення права власності на жилі будинки» видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів йому все належне майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Він є єдиними спадкоємцем за заповітом житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Однак, у свідоцтві про право власності на вказаний житловий будинок ім`я його батька зазначено « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_3 ».
Крім цього, зазначив, що він є сином ОСОБА_3 , однак у свідоцтві про його народження ім`я батька вказано - « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_3 ».
Вказані розбіжності унеможливлюють видачу нотаріусом йому свідоцтва про право на спадщину на будинок, чим порушуються його права.
Посилаючись на наведене, просив заяву задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_7 .
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви та підтвердила вказані факти.
Представники Тернопільської районної державної нотаріальної контори та Великоберезовицької селищної ради в судове засідання не з`явилися. Попередньо подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Судом встановлено, що 17 червня 1967 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 17 червня 1967 року, про що складено актовий запис за №15. Після одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого записано « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01 липня 1971 року.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 20 грудня 1988 року, виданого виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної Ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі за №105, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 . Вказане свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Великоберезовицької селищної ради народних депутатів 14 грудня 1988 року за №81 «Про оформлення права власності на жилі будинки»
Як слідує з висновку про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 30 грудня 2020 року, складеного Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вирішено відмовити у внесенні змін до актового запису про шлюб за №15, складеного 17 червня 1967 року щодо внесення змін у ім`я нареченого з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».
Як слідує з довідки за №2432 від 20 серпня 2021 року, виданої Великоберезовицькою селищної радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 на день смерті перебував на реєстраційному обліку по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою перебували на реєстраційному обліку: ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_9 - невістка, ОСОБА_10 - внук.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Козар І.І., зареєстрований в реєстрі за №2108, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 лютого 2016 року, виданим Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №10.
Тернопільської районною державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом заведено спадкову справу за №362/2016 щодо майна померлого ОСОБА_3 .
Дружина спадкодавця ОСОБА_7 10 серпня 2016 року подала нотаріусу заяву про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_3 .
З матеріалів спадкової справи встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняв його син ОСОБА_1 .
Однак, оформити у нотконторі спадкові права на 1/3 частку житлового будинку, заявник не має можливості, оскільки у свідоцтві на право особистої власності на житловий будинок від 06 лютого 2001 року допущено помилку та ім`я батька заявника помилково зазначено як « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть « ОСОБА_3 ».
Заявник позбавлений можливості іншим шляхом виправити допущену помилку.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що дана заява підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
При цьому, заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати й спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав, про що зазначено в аналізі Верховного Суду України «Про практику про встановлення юридичних фактів» від 19.06.2013 року.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
-встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
В силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Встановлено, що під час видачі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 20 грудня 1988 року, при зазначенні імені батька заявника було допущено помилку та вказано « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 ». Однак, у свідоцтві про смерть спадкодавця ім`я зазначено « ОСОБА_3 ».
Вказані розбіжності у документах позбавляють можливості спадкоємця реалізувати право на оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 у нотконторі та іншого способу усунення вказаних недоліків немає.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги закону, суд, вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення підлягає до задоволення шляхом встановлення факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановлення факту належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20 грудня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Великоберезовицької селищної ради народних депутатів 14 грудня 1988 року за №81 «Про оформлення права власності на жилі будинки».
Керуючись ст. ст. 256, 259,215,218, 223,294 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_7 про встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20 грудня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Великоберезовицької селищної ради народних депутатів 14 грудня 1988 року за №81 «Про оформлення права власності на жилі будинки».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення можу бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Заінтересовані особи:
Тернопільська районна державна нотаріальна контора, вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль; код ЄДРПОУ - 05466080.
Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, вул. Ст. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області; код ЄДРПОУ - 04393462;
ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Повне рішення складено 13 січня 2022 року.
Головуюча І.М. Черніцька
Судове рішення № 102714261, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 13.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/15585/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: