Ухвала суду № 102713967, 21.01.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2/522/11072/20

Справа №522/1484/22

УХВАЛА

21 січня 2022 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Семешиної Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До суду10.07.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року позов було залишено без руху для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно доплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру та загальну суму 3 363,20 грн.

21.07.2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.07.2020 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засіданні на 12.10.2020 року.

20.08.2020 року до суду надійшла заява представника позивача – ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року до розгляду справи по суті забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по 1/4 кожному;

- заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання – відмовлено.

У підготовче засідання призначене на 12.10.2020 року з`явився представник позивачки – ОСОБА_6 , позов підтримав, заявив клопотання про допит свідків та клопотання про зобов`язання ОСОБА_2 надати відповіді на письмові запитання. Також просив оголосити перерву для підготовки письмових клопотань. Проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував.

У підготовче засідання з`явився представник відповідачів – ОСОБА_7 , позов не визнав, зазначив, що не буде надавати відзив, заперечував проти клопотань представника позивача, у задоволенні їх просив відмовити. Також заперечував проти клопотання представника позивача щодо оголошення перерви по справі, вважав за можливе закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 року у задоволенні усного клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_8 відмовлено/

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 року відмовлено у задоволенні усного клопотання представника позивача про виклик в якості свідків відповідачів у зв`язку з тим, що не має на то їх згоди; та відмовлено у зобов`язанні відповідача ОСОБА_2 надати відповіді на питання, що викладені у позові. Також суд врахував заяву представника відповідачів про намір письмово викласти свої пояснення по суті позову разом з питаннями.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про оголошення перерви для підготовки письмового клопотання про виклик свідків, оскільки позов подано 10.07.2020 року, але до теперішнього часу таке клопотання стороною позивача не подавалося.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду по суті на 09.12.2020 року.

07.12.2020 року представник відповідачів – ОСОБА_7 на електронну адресу суду надав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 09.12.2020 року були присутні представник позивача – ОСОБА_6 та представник відповідача – ОСОБА_9 , надали суду пояснення, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, по справі оголошено перерву до 31.03.2021 року.

У судовому засіданні 31.03.2021 року були присутні представник позивача – ОСОБА_6 та представник відповідачів – ОСОБА_7 , інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи до 15.06.2021 року, у зв`язку з відсутністю доказів неналежного сповіщенням Департаменту Міського господарства Одеської міської ради та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

У судове засідання призначене на 15.06.2021 року сторони не з`явилися, представник позивача – адвокат Саєвський М.О. на електронну адресу суду надав клопотання, в якому просив відкласти слухання справи у зв`язку з необхідністю бути присутнім на невідкладних слідчих діях, розгляд справи відкладено на 02.09.2021 року.

02.09.2021 року представник позивача – адвокат Саєвський М.О. надав суду заяву про залучення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Також 02.09.2021 року представник позивача надав суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання призначене на 02.09.2021 року з`явився представник позивача – Саєвський М.О., підтримав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, просив задовольнити і поновлення строку на подання заяви про залучення до участі у справі третьої особи та просив залучити Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи.

Протокольною ухвалою, згідно ст.ст.42-43, 48-49, 76, 53, ст.80, 120, ч.1 ст.127 ЦПК України, поновлено представнику позивача строки на подання доказів до заяви, залучити в якості третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, та долучити до матеріалів справи надані докази.

Розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача на 03.11.2021 року.

У судове засідання призначене на 03.11.2021 року з`явився представник відповідачів – адвокат Ткаченко Б.Р., інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, представник позивача – адвокат Саєвський М.О. на електронну адресу суду надав заяву, в якій просив відкласти судове засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Розгляд справи відкладено на 07.12.2021 року.

У судове засідання призначене на 07.12.2021 року сторони не з`явилися, представник позивача – адвокат Саєвський М.О. на електронну адресу суду надав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв`язку з зайнятістю в іншому процесі.

Розгляд справи відкладено на 21.01.2022 року.

У судове засідання призначене на 21.01.2022 року ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивача – адвокат Саєвський М.О. не з`явився та на електронну адресу суду надав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою, в підтвердження чого надав копію консультативного висновку щодо призначення ліків, проте належні докази щодо непрацездатності (листок непрацездатності) не надано.

У судовому засіданні 21.01.2022 року був присутній представник відповідачів - адвокат Ткаченко Б.Р., заперечував проти клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, зазначивши, що оскільки це 3-тя неявка представника позивача у судове засідання, що є затягування процесу, у зв`язку з чим можливо розглядати дану справу.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (його представника) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

При цьому судом встановлено належне і завчасне повідомлення представника позивача про час і місце судового засідання на 21.01.2022 року.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що представник позивача не з`явився у судові засідання: 07.12.2021 року та 21.01.2022 року, при цьому про розгляд справи був сповіщений належним чином та завчасно, на думку суду належних доказів поважності причин третьої неявки в судове засідання суду не надав.

Таким чином неявка позивача або ж її представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, враховуючи додаткові надані ним докази від 02.06.2021р., у зв`язку з чим неможливо вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень представника позивачки.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Окрім того, сторона позивача (представник), будучи обізнаною про можливість розгляду справи без його участі, відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони представника позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, наведених позивачем, є необґрунтованими та суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача (представника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020р. справа №521/10136/18.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову без розгляду в зв`язку з третьою неявкою в судове засідання представника позивача.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 24.01.2022 року.

Суддя Домусчі Л.В.