Вирок № 102713753, 21.01.2022, Приморський районний суд м. Одеси

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №522/25624/21

Провадження № 1-кп/522/63/22

21 січня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Іоніді К.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Радецької Г.Д.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Соколовського В.О.

обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162510000972 від 02.08.2021 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл, Одеської області, громадянки України, працюючою менеджером з маркетингу в ТОВ «Санкур Інвест», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2021 року, приблизно о 18:02 годині, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SUBARU» номерний знак НОМЕР_1 , в умовах сухого асфальту, без будь-яких ям та вибоїн на дорозі, у світлий час доби, при сонячній погоді та при денному освітленні, здійснювала рух по вул. Розумовська з боку вул. Манежна в напрямку вул. Скісна в Приморському районі м. Одеса.

Будучи неуважною, не стежачи за дорожньою обстановкою тобто, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого за межами перехрестя вул. Розумовська - вул. Садиковська, позначеного дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.3 «Пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод», діючи самовпевнено, передбачаючи можливість настання наслідків свого діяння, у порушення:

- пп. б) п. 2.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р (далі-ПДР), згідно з яким - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

- п. 18.1 ПДР, відповідно до якого - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

не відреагувала на зміну дорожньої обстановки, не зменшила швидкість керованого нею транспортного засобу, не зупинилася, не переконалася, що на пішохідному переході немає пішоходів, які переходять проїзну частину і для яких може бути створена перешкода чи небезпека для руху, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), допустила наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який здійснював рух по нерегульованому пішохідному переходу в темпі спокійного бігу зліва направо за ходом руху автомобіля «SUBARU» номерний знак НОМЕР_1 .

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, черепно-мозкову травму в формі струсу головного мозку, забійної рани та садна потиличної області. Вказане ушкодження утворилось від дії тупих твердих предметів та могло бути отримане в умовах ДТП (контакту автомобіля, що здійснює рух з тілом пішохода). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 01.08.2021 та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнала повністю, в ході допиту підтвердила, що за обставин викладених у обвинувальному акті, керуючи належним їй автомобілем, не була достатньо уважною, в результаті чого допустила наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який переходив дорогу на нерегульованому пішохідному переході, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження; зазначила, що у вчиненому щиро розкаюється та добровільно відшкодувала обвинуваченому витрати на лікування; раніше учасником ДТП не була, просила не позбавляти її свободи та права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, у якій також зазначив, що обвинувачена ОСОБА_1 сприяла його найшвидшому одужанню, відвідувала його в лікарні, претензій до останньої він не має; клопотав про врахування пом`якшуючих обставин при ухваленні вироку та призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі та позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги позицію учасників судового провадження, відповідно до положення ст. 325 КПК України, судовий розгляд проведено без потерпілого.

Крім того, за відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням висновку судово-медичної експертизи з питання ступеню тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, а також дослідженням документів кримінального провадження, що стосуються особи обвинуваченої, вирішення питання цивільного позову, речових доказів та інших процесуальних питань.

Згідно з висновком експерта № 1697 КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної екпертизи» судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2 від 01.10.2021 закрита черепно-мозкова травма, в єдиний комплекс якої входять: перелом потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, власне забій головного мозку, забійна рана та садно потиличної області, - згідно з п. 2.1.3 «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за вказаних вище обставин, а її дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК, як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких злочинів, проте вчиненого з необережності, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місце проживання та роботи характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченої - не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням позиції прокурора та потерпілого, а також поведінки обвинуваченої ОСОБА_1 після вчинення кримінального правопорушення, спрямованої на усунення шкоди завданої здоров`ю потерпілого, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції, визначеної ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі на мінімальний строк, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, з урахуванням зазначених обставин та даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , суд вважає, що виправлення можливе без ізоляції від суспільства і її може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При вирішенні позову прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №11» про стягнення з обвинуваченої коштів на користь держави у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07.07.1995 встановлено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 коштів на користь КНП «Міська клінічна лікарня №11» в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 5 949 грн. 60 коп. підлягає задоволенню повністю, оскільки вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а сума витрат на стаціонарне лікування обґрунтована та документальне підтверджена довідкою зазначеного закладу охорони здоров`я № 01-83/2133 від 30.11.2021.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Арешт накладений на автомобіль «SUBARU» номерний знак НОМЕР_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 05.08.2021 - підлягає скасуванню, з урахуванням положень ч. 4 ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судових авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 2059 грн. 44 коп., транспортно-трасологічної експертизи транспортного засобу в сумі 5148 грн. 60 коп., комплексної авто-технічної та відео-технічної експертизи за обставинами події ДТП в сумі 6177 грн. 96 коп., а всього в сумі 13 986 грн., а також витрати на залучення спеціаліста КУ «Центр-«077» в сумі 240 грн. 99 коп. підлягають стягненню з обвинуваченої, відповідно до положень ст.ст. 118, 124 КПК України.

Крім того, враховуючи загальний розмір судових витрат, відомості про середньомісячний дохід обвинуваченої, згідно з довідкою з місця її роботи, та приймаючи до уваги клопотання обвинуваченої, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1 ст.119 КПК України, розстрочити сплату процесуальних витрати, пов`язані із залученням експерта, на певний строк.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 100, 118, 124, 129, 286, 349, 368, 370, 374, 375 КПК, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_1 , відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №11» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунальної бюджетної установи КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР (65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5-Г, р/р № НОМЕР_2 , МФО 328845, код ЄДРПОУ 02774415) в рахунок суми витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 949,60 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження») процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових: авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи транспортного засобу, комплексної авто-технічної та відео-технічної експертизи за обставинами події ДТП в сумі 13 986 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) гривень, розстрочивши сплату зазначеної суми на строк 12 місяців, та, зобов`язавши здійснювати оплату щомісячно, починаючи з дати набрання вироком законної сили, рівними частинами у розмірі 1165 (одна тисяча сто шістдесят п`ять) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відео аналітики міста Одеси («Центр-«077») (65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 67-А, р/р НОМЕР_4, ЄДРПОУ 23211998) процесуальні витрати за надання слідчому СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області інформації, захищеної водяним знаком (watermark) інформаційного продукту на компакт-диску у сумі 240 (двісті сорок) гривень 99 копійок.

Скасувати арешт на автомобіль «SUBARU» номерний знак НОМЕР_1 накладений згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 05.08.2021.

Речові докази:

- автомобіль «SUBARU» номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику (законному володільцю);

- DVD-R диск, з відеозаписом від 01.08.2021, наданого КУ Центр-«077» з системи відеоспостереження «Безпечне місто», розташованого за адресою вул. Розумовська - Серединський сквер в м. Одеса; DVD-R диск, з відеозаписом від 01.08.2021, наданого з камери відеореєстратора автомобіля «Ниссан Жук», р.н. НОМЕР_3 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя К.В. Іоніді