Рішення № 102712263, 04.11.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3107/20 Провадження № 2/450/577/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок загальною площею 37,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що даний житловий будинок належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємці її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відмовились від прийняття спадщини, спадкова справа органами нотаріату не заводилась. ОСОБА_2 подав нотаріально завірену заяву про відмову від прийняття спадщини, а ОСОБА_4 не прийняв спадщину та віддав ключі від будинку померлої матері колишній дружині - ОСОБА_1 , щоб цей будинок залишився їй та їхній спільній дитині - ОСОБА_6 . З початку 2000 року позивач добросовісно заволоділа вказаним будинком і продовжує відкрито та безперервно володіти зазначеним будинком до теперішнього часу.

У судове засідання позивач не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій зазначила, що уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду. На неодноразові попередження щодо обов`язкової участі відповідача, представник судове засідання не з`явився.

Третя особа, залучений до участі у справі ухвалою від 09.11.2020 року, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не направив.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно та з дотриманням норм матеріального та процесуального права суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житловий будинок серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Чорнушовицької сільської Ради народних депутатів 23.07.1999 року, будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

Син спадкодавця - ОСОБА_2 пропустив шестимісчний строк для прийняття спадщини та не бажає ставити питання про його продовження, про що подав нотаріально засвідчену заяву від 25.02.2000 року до Пустомитівської районної державної нотаріальної контори Львівської області.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 24.11.1987 року, 04.02.1987 року було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідки Чорнушовицького старостинського округу Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.08.2020 року №70 у будинку ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року проживає ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив факт безперервного проживання позивачки у будинку в АДРЕСА_1 тривалий час, більше 10 років.

Таким чином, як встановлено, позивач починаючи з 2000 року безперервно користується будинком в АДРЕСА_1 та продовжує добросовісно та безперервно володіти та відкрито користуватися ним, доглядає за будинком.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

А тому суд приходить до висновку, що позивач добросовісно заволоділа майном, більше 10 років відкрито, безперервно володіє ним, а тому набула право власності за набувальною давністю на житловий будинок, загальною площею 37,1 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76, 81, 82, 247, 258-259, 263-265, 273, 315-319, 352-355 ЦПК України, ст.ст.15,16,344 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 37,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМ. О. Кіпчарський