Вирок № 102712253, 24.01.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4202/19 Провадження № 1-кп/450/241/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Кіпчарського М.О.,

за участю секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити кримінальне провадження №12019140000000663, внесене до ЄРДР 14.08.2019 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пустомити Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Савчишин А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката Олексів В.В.,-

встановив:

судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 14 серпня 2019 року, приблизно о 11:27 год., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі Львів-Пустомити -Меденичі зі сторони м.Львова у напрямку до м.Пустомити, при проїзді її ділянки в районі 11км+ 213 м, що поблизу с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, порушив вимоги Р.1 п.п. 1.2; 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів «дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна швидкість»); Р.2 п.2.3 б),в),д); Р.10 п.10.1; Р.11 п.11.3; Р.12 п.п.12.1, 12.3; Р 13 п.п.13.1, 13.3 та Р.34 «Дорожня розмітка»( в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вів керований ним транспортний засіб якнайближче до правого краю проїзної частини дороги,

під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не урахував дорожню обстановку, дорожніх умов та стан керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати таким, що в подальшому призвело до втрати керованості транспортного засобу без причин технічного характеру, і як наслідок - пересікання вузької суцільної лінії голризонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків та виносу керованого ним автомобіля «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на смугу зустрічного руху, по якій в цей час рухався автомобіль «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та зіткнення цих автомобілів.

В результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав, згідно висновку судово-медичної експертизи, наступні тілесні ушкодження: рану на передній поверхні правого коліна, перелом правої великогомілкової кістки на підборідді зліва, передній поверхні грудної клітки, животі, зовнішній поверхні лівого плеча і передпліччя, 23 садна, перелом 2,3,7,9, 10,11 ребер зліва, перелом грудного відділу хребта на рівні 4-5 хребців без зміщення, множинні поверхневі розриви селезінки, розрив печінки, множинні крововиливи на поверхні обох легень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів, якими могли бути удари об виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП, були загрозливими для життя в момент заподіяння, сприяли настанню смерті і в живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень . Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок політравми: перелому грудного відділу хребта, множинних переломів ребер, розривів печінки, селезінки.

За таких обставин ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 , тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини його вчинення, зазначивши час, місце, спосіб вчинення, які викладені в обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що з 2007 року має посвідчення на право керування транспортними засобами, та 14.08.2019р. біля 11:30 години керував автомобілем «Mercedes-Benz E220», р.н. НОМЕР_1 , який належить його другу, яким він керував згідно довіреності. Коли він на даному автомобілі проїзджав неподалік с.Сокільники, моросив дощ, видимість була погана, і в той момент керований ним автомобіль чомусь повело в ліву сторону. Із-за того він втратив керування та виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-21063». В результаті зіткнення він травмував собі ногу та голову, однак зумів вийти з автомобіля та підійшов відразу ж до іншого автомобіля, з наміром надати допомогу водієві, однак той вже був мертвий. Там же на місці від викликав швидку допомогу та дочекався працівників поліції. Вважає, що причиною ДТП стало несподіване пошкодження лівого переднього колеса, із-за чого автомобіль став некерованим. Після ДТП він зустрічався з потерпілими та відшкодував їм повністю спричинену шкоду в розмірі, які ті затребували, тому такі не мають до нього претензій. Він же після ДТП знаходився на лікуванні, так як мав перелом ноги і травму голови, із-за цих травм його стан здоров`я погіршився, він визнаний інвалідом 3-ї групи. У вчиненому кається, при обранні покарання просить суворо не карати та не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки являється інвалідом .

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, в якій зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають, при визначенні покарання покладаються на суд.

Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, являється інвалідом 3-ї групим, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання межах санкції ч. 2 ст.286 КК України .

З огляду на викладене та, враховуючи позицію прокурора, який просив призначати покарання обвинуваченому зі звільненням від відбуття основного покарання з випробуванням, з застосуванням додаткового покарання, враховуючи позицію потерпілих, яка подали заяву про відсутність претензій до обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, зокрема його співпрацював зі слідством, добровільне відшкодування спричиненого збитку, та можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання.

Тому обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, та на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням окремих обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Крім того, враховуючи позицію потерпілих, беручи до уваги принцип змагальності в кримінальному процесі, а також ту обставину, що обвинувачений являється інвалідом 3-ї групи, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Судовими витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на залучення експертів, які склали в загальному 15 543,45 грн., оскільки такі здійсненні на отримання висновків експертиз, що лягли в основу обвинувачення. Тому такі підлягають стягненню з обвинуваченого.

По даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 14.07.2019 р. були визнані речовими доказами автомобілі «Mercedes-Benz E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , місцем зберігання яких визначено за адресою: м.Львів, вул.Авіаційна,7.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.08.2019р. накладено арешт на автомобіль«ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Цивільний позов по справі не заявлявся, інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст.94,100,368-371,372-376,392-395,532 КПК України, суд-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотири роки позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного за даним вироком основного покарання , якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки , передбачені ст.76 КК Україниу вигляді: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання .

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів, розміром 15 543,45 грн.( п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок три гривні 45 копійок).

Зняти арешти з автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.08.2019 року.

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , після набрання вироком законної сили, повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяМ. О. Кіпчарський