Ухвала суду № 102711875, 10.01.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/99/22

Провадження № 2/336/2287/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з подачею позовної заяви позивачем заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №66487771 з примусового виконання виконавчого напису №239983, вчиненого 26.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Ініціатор клопотання, посилаючись на ч. ч. 1, 2 ст. 149, п. 6 ч. 1 с. 150 ЦПК України, зазначив, що на її думку існує необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в судовому порядку, оскільки невжиття такого заходу утруднить або унеможливіть виконання рішення по справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до зазначеної заяви, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Пунктом 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

26.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис за №239983 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 43899,60грн.

На виконання даного напису державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Глазуновою А.Ю. було відкрите виконавче провадження №66487771 від 27.12.2021 року.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті (ч. 10 ст. 158 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, то існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що наявні усі передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 152,153, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 26.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі під №239983 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 43899,60грн., який перебуває на виконанні державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Глазунової Анастасії Юріївни, виконавче провадження №66487771, до набрання рішенням суду законної сили.

Дані про стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203.

Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Інші відомості:

Виконавче провадження: 66487771.

На виконанні у державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Глазунової Анастасії Юріївни (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5).

Копію ухвали направити учасникам справи - для відома та виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя О.А. Савеленко