Постанова № 102711758, 17.01.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13259/21 2-а/335/41/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фельського Сергія Леонідовича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фельського С.Л. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач-1), Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач-2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.12.2021 серії ЕАО № 5110179.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у вигляді штрафу розміром 510,00 грн. у зв`язку із допущенням ним порушення п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України). Зазначає, що при розгляді справи інспектором поліції були допущені порушення встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого КУпАП. Так, інспектор не надав можливості скористатись правовою допомогою адвоката під час розгляду справи, не з`ясував всі обставини справи, не прийняв до уваги заперечення позивача, а також не надав позивачеві доказів на підтвердження його вини. Стверджує, що не допускав порушень ПДР України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. З наведених підстав просив задовольнити позов, скасувати вищезазначену постанову, а також стягнути судові витрати, в т.ч. на правову допомогу (а.с. 2–5).

Судом проведено такі процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 17.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 24.12.2021 о 15:00 год. без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов – 5 днів з дня вручення ухвали (а.с. 14).

24.12.2021 відповідач-1 отримав копію позовної заяви з додатками та копію вказаної ухвали, а відповідач-2 – 05.01.2022 (а.с. 16, 17).

У зв`язку із тим, що станом на 24.12.2021 до суду не надійшов відзив на позовну заяву, а також не повернулись повідомлення про отримання відповідачем-2 зазначених вище документів, розгляд справи було відкладено на 17.01.2022 на 15:30 год. без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк не подали відзивів на позовну заяву.

Також станом на 17.01.2022 від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04.12.2021 серії ЕАО № 5110179, винесеної інспектором 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Яланським В.В., 04.12.2021 о 17:40 год. в м. Запоріжжі по вул. Тбіліська, буд. 15, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ауді А6», д.н. НОМЕР_1 , не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні полоси руху, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР України (а.с. 6).

Згідно з п. 9.2 «б» ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1–279-8 цього Кодексу.

Позивач в позовній заяві стверджував, що він не порушував п. 9.2 «б» ПДР України, а під час розгляду справи про адміністративне правопорушення просив інспектора пред`явити докази його вини (відеозапис), однак він вказане клопотання позивача проігнорував.

Вказані обставини відповідачі не спростували, відзиву на позовну заяву не подавали.

Таким чином, інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не в повному обсязі з`ясував обставини справи, оскільки не надав доказів вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, а також не вирішив клопотання позивача про ознайомлення із такими доказами, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП.

Стосовно доводів позивача про те, що інспектор не надав можливості скористатись позивачеві правовою допомогою адвоката під час розгляду справи, суд зазначає таке.

Так, за змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Позивач в позовній заяві наполягав на тому, що інспектор не надав йому можливості скористатись правовою допомогою, що також не було спростовано відповідачами.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовим висновком, висловленим Верховним судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а.

З урахуванням встановлених обставин, суд, зважаючи на допущені інспектором порушення при розгляді справи дійшов висновку, що постанова від 04.12.2021 підлягає скасуванню із надсиланням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до відповідача-1 відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Вирішуючи вимоги про стягнення судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлено до відшкодування 2 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідно до рахунку б/н від 14.12.2021 складаються з: попереднього опрацювання матеріалів тривалістю 1 годину та підготовки процесуальних документів по справі (позовна заява, клопотання, письмові пояснення, запити тощо).

На підтвердження фактичного понесення позивачем вказаних витрат суду надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги від 13.12.2021, квитанцію б/н від 14.12.2021 до прибуткового касового ордеру, складену адвокатом Фельським С.Л., акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 14.12.2021 (без наведення детального опису таких послуг).

Вирішуючи питання, передбачені ч. 5 ст. 134, ч. 9 ст. 139 КАС України, судом враховується, що дана справа є справою незначної складності, спір стосувався оскарження постанови інспектора поліції на суму штрафу 510,00 грн., тобто сума не є значною.

Справа не становить публічного інтересу. Даних про вплив результату вирішення справи на репутацію позивача матеріали цієї справи не містять. Позивачем надано докази витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги тривалістю 2,5 години, однак, виходячи із категорії справи, її типовості, суд доходить висновку про те, що адвокатом не було витрачено значного часу та ресурсів для надання правничої допомоги у цій справі.

При цьому, до понесених витрат на правничу допомогу адвокатом віднесено підготовку (крім позовної заяви) ще й клопотання, письмових пояснень, запитів, однак жодні клопотання, запити чи пояснення в матеріалах справи відсутні.

У той же час, зміст позовної заяви у більший частині зводиться до цитування положень законодавства, а опис обставин не є значним за обсягом. Також для написання позовної заяви не було необхідності взагалі збирати докази.

Відтак, вищезазначені витрати судом визнаються обґрунтованими частково, а саме в частині понесених витрат на підготовку процесуального документа – позовної заяви тривалістю 1 год. 30 хв., що з урахуванням загальної вартості послуг, зазначеної в розрахунку № б/н від 14.12.2021, розміром 2 500 грн. за 5 годин роботи адвоката, відповідає 750,00 грн.

За таких обставин, за рахунок Департаменту патрульної поліції підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу розміром 750,00 гривень, а також сума судових витрат зі сплати судового збору розміром 454,00 грн., сплачена позивачем (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73–79, 132, 139, 159, 205, 211, 217, 227–228, 241–246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фельського Сергія Леонідовича задовольнити.

Скасувати постанову інспектора 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Яланського Владислава Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5110179 від 4 грудня 2021 р., якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати зі сплати судового збору розміром 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., тавитрати на професійну правничу допомогу розміром 750 (сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складання до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складене в повному обсязі 17 січня 2022 р.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1 – Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69005;

Відповідач-2 – Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048.

Суддя А.В. Шалагінова