Рішення № 102710123, 21.01.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18814/21

Провадження № 2/344/1191/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

21 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Стефанець Г.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 23.11.2021 р. звернулася в суд з позовом до відповідача ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати. Свій позов обгрунтовувала тим, що вона з квітня 2012 року працює у ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді провідного інженера з організації праці. Під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем у період з 01.12.2020 р. по 01.12.2021 р. була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 50392.40 грн. За вказаний період довідка про нарахований заробіток надана не була, так само як і письмовий розрахунок за невикористану відпустку. Вважає дії відповідача незаконними, тому просила стягнути заборгованість по заробітній платі у сумі - 50392.40 грн.; компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 3006.91 грн.

29.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляду справи без її участі, підтримала позовні вимоги, щодо заочного розгляду справи не заперечувала. Долучила до матеріалів справи копію трудової книжки.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов`язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 77, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За діючою в площині цивільного судочинства презумпції винуватості відповідача (на відміну від кримінального судочинства, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування лежить саме на відповідачеві. Тим більше, в площині трудових правовідносин безумовно тягар доказування лежить на роботодавцеві, в якого з акумульовано весь обсяг документації, в тому числі фінансового, бухгалтерського характеру щодо фіксації праці позивача і оплати виконаних ним робіт.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в Приватному акціонерному товаристві «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді провідного інженера з організації праці з 01.08.2017 р., що підтверджено копією трудової книжки (а.с.31-32).

У ході судового розгляду не здобуто відомостей про виплату позивачеві відповідачем заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2020 року по день звернення до суду, як і не встановлено про наявність вини (умислу) позивача у невиконанні трудових обов`язків на підприємстві, що згідно із ст.ст. 47, 115-116 КЗпП України є підставою для стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.

З врахуванням цього, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині заборгованості з 01.12.2020р. по 31.12.2021р. на суму 50392.40 грн. (без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати), з яких утримання (прибутковий податок та військовий збір) становить 19.5%, розмір якої підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5 (а.с.6-8), оскільки інших даних які б надавали можливість встановити заробітну плату у справі відсутні.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а згідно ст. 24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Одним із загальних засад цивільного законодавства, закріплених п.6 ч. 1 ст.3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Принагідно Суд зауважує, що право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.

У порядку виконання процесуального обов`язку відповідача, унормованого ч. 3 ст. 12, ч 1 ст. 81 ЦПК України, з доведення належним чином виконання своїх обов`язків перед працівником з виплати заробітної плати - підприємством ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не надано доказів виплати спірної зарплати позивача за період роботи з грудня 2020 року по день звільнення.

Таким чином, встановлено, що у вказаний період позивач ОСОБА_1 виконувала свої трудові обов`язки, однак заробітну плату не отримала.

ПАТ « Івано-Франківський арматурний завод» згідно з відомостями безкоштовного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у стані припинення не перебуває.

Відтак, за період з 01.12.2020 р. по 31.12.2021 р. заборгованість по заробітній платі становить 50392.40 грн. без відрахування податків та інших платежів.

Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, то суд прийшов до наступних висновків.

Згідно із ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

01.01.2001 набрав чинності Закон України від 19.10.2000 № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно із ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, компенсація за невиплачену заробітну плату ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з грудня 2020 р. по листопад 2021 року становить 3006.91 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не оспорюється та не спростовується, а отже приймається судом до уваги (ч.1 ст.82 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати виплати за період з грудня 2020 р. по листопад 2021 року, яка становить 3006.91 грн., є підставною та підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги стягнення за ст.116,117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки заробітної плати, то в задоволенні цієї вимог слід відмовити, виходячи з такого.

Так, згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, дані норми закону щодо стягнення в судовому порядку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, належних звільненому працівникові сум у день звільнення, стосуються звільнених працівників, а позивач згідно із копії трудової книжки є працюючою особою, і у разі звільнення чи несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні вона вправі подавати таку вимогу до суду.

На підставі наведеного, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року становить 50392.40 грн.; компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати становить 3006.91 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць (грудень 2020 року).

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 43 Конституції України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 94, 115, Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-283, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ : 00218271, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року у сумі 50392 (п`ятдесят тисяч триста дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ : 00218271, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 3006 (три тисячі шість) грн. 91 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду у частині стягнення заробітної плати за один місяць, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за грудень 2020 року у сумі 5690 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто) гривень.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» 908 (дев`ятсот вісім ) гривень судового збору у дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників розгляду:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач : Приватне акціонерне підприємство « Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ : 00218271, адреса : вул. Євгена Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ.

Повне рішення складено та підписано 24.01.2022 р.

Суддя Богдан АТАМАНЮК