Ухвала суду № 102709844, 24.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/324/22

№ 2/183/2254/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2022 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Іларіонівського ліцею Іларіонівської селищної ради Дніпропетровської області про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, -

в с т а н о в и л а:

21 січня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Іларіонівського ліцею Іларіонівської селищної ради Дніпропетровської області про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи. Крім того, однією із вимог, позивач просив звільнити його від сплати судового збору за цим позовом.

Позовна заява повинна бути залишена без руху, з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені: одна вимога немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи) та одна вимога майнового характеру (стягнення заробітної плати, яка була незаконно не нарахована та невиплачена за час з моменту незаконного відсторонення від роботи до дати ухвалення рішення по справі).

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вказана норма закону закріплює дві категорії справ, які виникають з трудових правовідносин, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогами в частині вимог про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи без збереженням заробітної плати.

Крім того, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», а є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16.

Таким чином, вимога позивача про оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу не являється вимогою про стягнення заробітної плати, а отже на неї не поширюються положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №766/16312/16-ц та від 30 травня 2018 року у справі № 307/3251/16, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

У відповідності до п.п.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.).

Згідно п.п.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (992,40 грн.).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не долучені документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Що стосується вимоги позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд звертає увагу позивача на те, що до позовної заяви не додано обґрунтоване клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, а у самому позові не наведено доводів і не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплатити судовий збір.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільненні.

Крім того, Згідно до вимог частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, крім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З огляду на те, що вказані обставини мають значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача і наданням йому строку для усунення зазначених недоліків сім днів з дня отримання копії даної ухвали, - шляхом надання позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, для направлення всім учасникам справи.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Іларіонівського ліцею Іларіонівської селищної ради Дніпропетровської області про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити у семиденний строк з моменту отримання копії ухвали зазначені недоліки заяви шляхом надання позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, для направлення всім учасникам справи.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.