Рішення № 102709755, 30.11.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.11.2021 Єдиний унікальний номер 205/4233/20

Єдиний унікальний номер судової справи 205/4233/20

Номер провадження 2/205/333/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2021 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу №205/4233/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 червня 2020 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

У позові, з урахуванням уточнень від 27 січня 2021 року, ОСОБА_1 просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання, колишній чоловік її доньки ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою без поважних причин з березня 2006 року, не сплачує комунальні послуги, участі у витратах на утримання квартири не приймає, його речі відсутні в квартирі. Його реєстрація за даною адресою завдає незручності позивачу як наймачу житлового приміщення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача відзив на позов не надійшов.

Від представника позивача - адвоката Іванової В.М. надійшла заява, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Від представника третьої особи: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Пономарьова А.С. надійшла заява, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності представника.

Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, однак, відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд постановив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, доходить висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що позивач є наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується архівним витягом з рішення виконавчого комітету Ленінської ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 19 листопада 1993 року № 409 «Про змінення умов договору найду житлового приміщення по ЖЕД-22, 25, 30, 33, 38, 41, 48» (а.с. 5).

У квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованими значаться: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї № 2164 або зареєстрованих в житловому приміщенні/будинку осіб від 14 лютого 2020 року (а.с. 8).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є колишнім чоловіком доньки позивача ОСОБА_5 , шлюб між якими розірвано 15 березня 2006 року (а.с.7).

Показаннями свідків, допитаних у судових засіданнях 03 червня 2021 року та 18 серпня 2021 року, підтверджено, що відповідач за адресою реєстрації не проживає з 2006 року.

Згідно із статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У частині третій статті 71 ЖК Української РСР наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18) зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР та вказано, що: «збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб. Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР троки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Верховний Суд виходить з того, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності».

Враховуючи, що відповідач не проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , більше шести місяців, поважних причин відсутності відповідача судом не встановлено, а тому вимоги щодо визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати у розмірі 840,80 грн. (а.с.1) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15-16, 379 Цивільного кодексу України, ст.ст. 64, 71, 72 ЖК Української РСРст.ст. 12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням-задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням-квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко