Ухвала суду № 102709655, 21.01.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7434/21

Провадження № 1-кс/202/423/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 січня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Пеки Д.В.,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Семенюка О.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Гризи О.В.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

потерпілого – ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Дем`янця С.Ю., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Семенюком О.В., про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Іллінка Криничанського району Дніпропетровської області, є громадянином України, офіційно не працевлаштований, має середню спеціальну освіту, одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, має на утриманні матір похилого віку, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000859 від 26 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

21 січня 2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Дем`янця С.Ю., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Семенюком О.В., про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 21 січня 2022 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 26.11.2021 року, близько о 17-40 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110558», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , здійснював рух у темний час доби при увімкненому міському освітленні по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю вул. Січеславський шлях з боку вул. Канатної в напрямку вул. Менделєєва у Південному районі м. Кам`янське Дніпропетровської області, проїжджа частина якої має по одній смузі для руху в кожному напрямку.

Під час руху ОСОБА_1 , проявляючи злочинну самовпевненість, здійснюючи рух з перевищенням максимально допустимої в населеному пункті швидкістю, а саме зі швидкістю приблизно 73 км/год, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни, маючи можливість об`єктивно виявити групу пішоходів у складі чотирьох осіб, які знаходилися в нерухомому положенні на дорожній горизонтальній розмітці 1.1 Правил дорожнього руху, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка), завчасно не вжив усіх можливих дій для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для іншихучасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого в районі готелю «RODINA», розташованого за адресою: вул. Січеславський шлях, 77 у Південному районі м. Кам`янське Дніпропетровської області здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобілю «ЗАЗ-110558», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішоходів ОСОБА_5 , 1986 року народження, малолітнього ОСОБА_6 , 2018 року народження, малолітню ОСОБА_7 , 2011 року народження, та ОСОБА_8 , 1956 року народження, спричинивши їм тілесні ушкодження.

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_5 та малолітньому ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження, що призвели до їх смерті, ОСОБА_7 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пішоходу ОСОБА_8 – тяжкі тілесні ушкодження.

26.11.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.11.2021 року, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

29.11.2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та поміщено його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 20 год. 00 хв. 23 січня 2022 року.

30.12.2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, поклавши на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 20.01.2022 року підозрюваному ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визнання застави, помістивши його до державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4»

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19 січня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 26 лютого 2022 року.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу на те, що строки дії запобіжного заходу підозрюваного закінчуються 23 січня 2022 року, однак на даний момент в ході досудового розслідування потрібно виконати ряд слідчих дій.

В обґрунтування клопотання та доцільність продовження обраного підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначив, що матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що є тяжким злочином та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились.

Так, в обґрунтування наявності ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 з перевищенням швидкості скоїв наїзд на чотирьох пішоходів, в тому числі на малолітніх дітей, внаслідок чого дві особи померло, серед них малолітня дитина. У разі визнання його винним у вчиненні цього кримінального правопорушення ОСОБА_1 загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк аж до 10 років. При цьому, ОСОБА_1 не працює та не навчається, дітей на утриманні не має, тому у нього відсутні соціальні зв`язки достатньої міцності, що б, з огляду на тяжкість можливого покарання, утримали його від вчинення дій, що є ризиком. До того ж хоча підозрюваний і мешкає на території Дніпропетровської області, проте не в обласному центрі, на значній віддаленості від місцезнаходження органу досудового розслідування та прокурора, якими забезпечується досудове розслідування в тому числі в частині дотримання підозрюваним запобіжного заходу.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків або потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий зазначив, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, показання його очевидців та потерпілих, що залишились живими, мають суттєве значення в сенсі можливості доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Відповідно до вимог чинного законодавства суд не вправі обґрунтовувати судове рішення показаннями осіб, які він не сприймав безпосередньо під час судового розгляду. За таких обставин ризик протиправного позапроцесуального впливу на свідків та потерпілих з боку підозрюваного існуватиме постійно до моменту їх допиту у судовому засіданні. Крім того, потерпілі з огляду на отримані тілесні ушкодження потребуватимуть у майбутньому значних коштів для лікування та реабілітації, надання яких з боку підозрюваного під певними умовами так не виключатиме ризику впливу на їх поведінку та показання.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи викладене, слідчий у клопотанні зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в межах досудового розслідування, тобто на 35 (тридцять п`ять) днів, без визначення розміру застави.

Захисник підозрюваного – адвокат Гриза О.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказав на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Звернув увагу на порушення строків подання клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували проти застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021040000000859 від 26 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26 листопада 2021 року за участю водія ОСОБА_1 , який керував технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110558», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 , 1986 року народження, малолітнього ОСОБА_6 , 2018 року народження, малолітню ОСОБА_7 , 2011 року народження, та ОСОБА_8 , 1956 року народження, спричинивши їм тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Від отриманих у результаті ДТП тілесних ушкоджень пішоходи ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_6 загинули.

26 листопада 2021 року о 20-00 годині ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 27 листопада 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

29.11.2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та поміщено його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 20 год. 00 хв. 23 січня 2022 року.

30.12.2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, поклавши на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.01.2022 року ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2021 року про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 скасовано. Підозрюваного ОСОБА_1 взято під варту в залі суду.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка О.А. від 19 січня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021040000000859 продовжено до 26 лютого 2022 року.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадженні №12021040000000859 в їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Слідчий суддя вважає, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду під загрозою покарання, що загрожує ОСОБА_1 та незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, хоча зменшилися, але продовжують існувати, що у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою.

Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину з порушенням суспільної моралі, в цьому і полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_1 , який одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, за якими характеризується з позитивного боку, має на утриманні матір похилого віку, раніше не судимий та так само слідчий суддя враховує що злочин, який інкримінується підозрюваному, та приймає до уваги ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, а тому вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 продовженню в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 лютого 2022 року та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави чи цілодобового домашнього арешту.

Застосований запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає підставам і меті запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, та виключають можливість зміни міри запобіжного заходу підозрюваному на більш м`який.

Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя відповідно до частини 3 статті 183 КПК України вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, обставин правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 198 480 грн., оскільки застава в такому розмірі буде здатна запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 26 лютого 2022 року, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Дем`янця С.Ю., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Семенюком О.В., про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, до 17:00 години 26 лютого 2022 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки на строк 26 лютого 2022 року:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та адвоката Гризи Олександра Вікторовича про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави чи цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Визначити строк дії ухвали до 17:00 год. 26 лютого 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар