Рішення № 102708763, 17.01.2022, Василівський районний суд Запорізької області

311/2533/19

2/311/29/2022

17.01.2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючий - суддя Нікандрова С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю представника позивача - Філоненко К.М., представника відповідача - адвоката Шершньова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В липні 2019 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву б/н від 19.04.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 12 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку, складає укладений між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором а межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором, у зв`язку з чим станом на 14.05.2019 року у відповідача виникла кредитна заборгованість у розмірі 91 713,13 грн., з яких: 9169,37 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30 283,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 47 358,48 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 1058,43 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована складова), 4343,48 грн. - штраф (процентна складова). На підставі викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.04.2011 року у розмірі 91 713,13 грн.

29 серпня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву (в порядку ст.178 ЦПК України), у якому зазначила, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, мотивуючи тим, що ніяких кредитних зобов`язань перед позивачем не має, згідно розрахунку заборгованості станом на 01.10.2017 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед банком. Після цієї дати починаються маніпуляції з рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 без її згоди. На момент розгляду цивільної справи, Дніпрорудненським ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження №12017081190000726 від 03.10.2017 року за фактом шахрайства у відношенні ОСОБА_1 і ПАТ КБ «ПриватБанк» за ознаками кримінального

правопорушення. передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Володіючи відомостями, які спростовують факт укладання будь-яких угод і користування будь-якими послугами позивача, в тому числі послугою «Миттєва розстрочка» і прийняття запропонованих банком умов за вказаними послугами ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконав ухвалу слідчого судді по справі №311/2754/18 (провадження №1-кс/311/975/2018) про тимчасовий доступ до речей і документів та намагається приховати факт вчинення відносно ОСОБА_1 злочину і створити враження про те, що вона замовляла товари і користувалася послугами позивача.

Відповідач постійно проживає в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, а спірні правочини з придбання товарів і послуг АТ КБ «ПриватБанк» вчинялися в м. Києві з використанням незаконно отриманих персональних даних відповідача, що підтверджується відомостями про ІР-адреси з яких було здійснено вхід до системи «Приват-24» від імені ОСОБА_1 , а користувачі які вчиняли незаконні дії перебували за межами України. Не з`ясовано на чию користь позивач перерахував грошові кошти, хто, коли і де їх замовив і отримав, хто, де і коли замовив і отримав від імені ОСОБА_1 продукт iPhone 7128Gb jet black Apple вартістю 21 999 грн. за угодою №17100312091966, хоча ці обставини в силу ст.ст.12,81 ЦПК України має доводити позивач. Відповідач позбавлена технічної можливості відслідковувати рух коштів і осіб що втручаються в роботу інформаційно-телекомунікаційних систем банку.

Крім того, поданий позов та додатки до нього не доводять факту надання ОСОБА_1 відповіді про акцепт пропозиції укласти угоду на запропонованих банком умовах. Умови договору, на який посилається позивач, ОСОБА_1 не прийняті та не підписані. Долучена до позову Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 19.04.2011 року не містить інформації про бажання відповідача отримати кредитну картку.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що не має достатніх даних і підстав для стягнення заборгованості за пред`явленим позовом, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

25 вересня 2019 року від позивача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на відзив, у якому банк наполягає на задоволенні своїх позовних вимог, зазначив, що на підставі поданої ОСОБА_1 заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримала відповідач, та мобільний телефон, який вказала відповідач в заяві. Щодо шахрайських дій з кредитними коштами зазначив, що згідно інформації з внутрішніх банківських комплексів, договір 17100312091966 був оформлений 03.01.2017 року на придбання товару в інтернет-магазині «Цитрус», а саме iPhone 7128Gb jet black Apple вартістю 21 999 грн. у кількості 1 шт., оплата частинами на 5 платежів (сума першого списання 4399,80. дата останнього платежу 03.10.2017 року).

Згідно інформації з внутрішніх банківських комплексів, договір 17100212082852 був оформлений 02.01.2007 року, на придбання товару в інтернет-магазині «ROZETKA», а саме: SamsungGalaxy S7 Edge 32GB Black на загальну суму 17 999 грн. у кількості 1 шт., оплата частинами на 6 платежів (сума першого списання 2999,8 грн., дата останнього платежу 02.03.2018 року).

Оформлення послуги «Оплата частинами» можливо тільки за допомогою своєї кредитної картки. Заяв, дзвінків в банк від клієнта про втрату картки «Універсальна», за допомогою якої була оформлена послуга «Оплата частинами», не надходило, що підтверджує оформлення оплати частинами саме клієнтом. Про втрату картки відповідач не заявляв, відповідно особа (або сам відповідач), яка отримала кошти мала в наявності платіжну картку і знала ПІН-код, CVV властивий даній карті. За п.1.1.5.29 кредитного

договору клієнт несе повну відповідальність за проведення операції проведені з картою.

У зв`язку з відсутністю доказів звернення відповідача в банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень відповідача про втрату карти, заперечення відповідача не можуть прийматися до уваги.

04 грудня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення (в порядку ст.180 ЦПК України), у яких відповідач стверджувала, що маніпуляції в платіжній системі, які були вчинені з використанням її персональних даних вчинені іншою особою ОСОБА_2 , зазначені дії здійснювалися за кордоном.

30 грудня 2020 року від позивача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором б/н від 19.04.2011 року в розмірі 52 272,78 грн., в тому числі: 38 452,74 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 13 820,04 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625, а також понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, наведених у позовній заяві і відповіді на відзив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шершньов О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у направлених до суду заяв по суті - відзиві на позов і запереченнях.

2. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 22 липня 2019 року у цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шершньова О.В. витребувано докази - копія кредитної документації (справи) боржника щодо заяви б/н від 19.04.2011 року; щодо укладання угоди №17100212082852; щодо укладання угоди №17100312091966.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2020 року провадження по цивільній справі зупинено до прийняття рішення у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 КК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021 року цивільна справи передана в провадження судді Нікандрової С.О.

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року цивільна справа прийнята до провадження суддею Нікандровою С.О., поновлено провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

3. Фактичні обставини встановлені судом, застосовані судом норми права.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В ч.2 ст.509 ЦК України зазначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

З досліджених судом доказів встановлено, що 19 квітня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»» та ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, був укладений договір про надання банківських послуг б/н (т.1 а.с.15). ОСОБА_1 в заяві виявила бажання щодо оформлення їй платіжної картки, в якій вказала свої персональні дані, на підставі якої одночасно з карткою для виплат їй було надано кредитну картку із встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок.

При оформленні кредитної картки позичальник ОСОБА_1 також була ознайомлена з фінансовими умовами надання кредитної картки «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду» та отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , про що свідчить довідка про умови кредитування від 19 квітня 2011 року (т.1 а.с.16).

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При оформленні кредитної картки позичальник ОСОБА_1 ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами обслуговування кредитних карт, та підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, підтверджується підписом у анкеті-заяві (а.с.16 зворот).

Звертаючись до суду з позовною заявою, АТ КБ «ПриватБанк» свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що у встановлені договором строки відповідач зобов`язання за кредитним договором б/н від 19.04.2011 року не виконала, у зв`язку з чим станом на 02.12.2020 року (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог) мається заборгованість в розмірі 52 272,78 грн., в тому числі: 38 452,74 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 13 820,04 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач ОСОБА_1 вказувала на те, що 02 і 03 жовтня 2017 року невстановлені особи з використанням банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», що видана на ім`я ОСОБА_1 , заволоділи грошовими коштами. Одразу після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів з картки вона негайно звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», де їй було заблоковано картку, за допомогою якої здійснено списання грошових коштів, і видано нову картку, а також 03 жовтня 2017 року звернулась до Дніпрорудненського відділення Василівського ВП ГУНП у Запорізькій області з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено з розрахунку заборгованості за договором б/н від 19.04.2011 року станом на 30.09.2019 року (т.2 а.с.102-109) і виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за договором станом на 12.06.2020 року (т.2 а.с.21-41), 02 жовтня 2017 року по картковому рахунку ОСОБА_1 збільшено кредитний ліміт до 13000 грн., 02 жовтня 2017 року здійснена покупка на суму 2999,80 грн. і в цей же день здійснено повернення (поповнення картки) на суму 2999,80 грн.; 02 жовтня 2017 року здійснено переказ з картки НОМЕР_2 на свою картку НОМЕР_3 через IVR- меню 8 842,08 грн.; 03 жовтня 2017 року здійснено покупку на суму 4 399,80 грн.; 03.11.2017 року здійснено списання щомісячного платежу за сервісом «Оплата частинами» за покупку, оплата частинами Дніпропетровськ, наб.Перемоги, 30, в сумі 4575,79 грн.; 03.12.2017 року здійснено списання щомісячного платежу за сервісом «Оплата частинами» за покупку, оплата частинами Дніпропетровськ, наб.Перемоги, 30, в сумі 4575,79 грн.; 03.01.2018 року здійснено списання щомісячного платежу за сервісом «Оплата частинами» за покупку, оплата частинами Дніпропетровськ, наб.Перемоги, 30, в сумі 4575,79 грн.; 03.02.2017 року здійснено списання щомісячного платежу за сервісом «Оплата частинами» за покупку, оплата частинами Дніпропетровськ, наб. Перемоги, 30, в сумі 4575,79 грн. Зазначені транзакції оспорюються відповідачем ОСОБА_1 . Після цього, жодних витрат кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 не здійснювалося.

Згідно довідки від 08.05.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (т.1 а.с.83), ОСОБА_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» має карту № НОМЕР_4 (тип карти - Універсальна), до якої були оформлені наступні угоди:

- №17100212082852, тип договору - оплата частинами, на суму 17 999,00 грн., дата відкриття - 02.10.2017 року, договір закритий;

- №17100312091966, тип договору - оплата частинами, на суму 21 999,00 грн., дата відкриття - 03.10.2017 року, договір закритий.

Угода №17100312091966 відкрита в магазині ЦИТРУС Померанч, кількість платежів 5, продукти - iPhone 7128Gb jet black Apple, 1 шт. вартістю 21 999 грн.

Угода №17100212082852 відкрита в магазині ROZETKA, кількість платежів 6, продукти - SamsungGalaxy S7 Edge 32GB Black, 1 шт., вартість 17 999 грн., договір був закритий. Повернення товару відбулося 02.10.2017 о 17:16:51.

Згідно виписки по кредиту за договором 17100312091966 від 03.10.2017 року за період з 03.10.2017-03.02.2018 року (т.1 а.с.82), від ОСОБА_1 на виконання вищевказаного договору перераховано: 03.10.2017 року - 4 399,80 грн., 03.11.2017 року - 4 399,80 грн., 01.12.2017 року - 4 399,80 грн., 03.01.2018 року - 4 399,80 грн. 03.02.2018 року - 4 399,80 грн., всього 21 999,00 грн.

03 жовтня 2017 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017081190000726 внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та розпочато досудове розслідування (т.1 а.с.92).

В ході досудового розслідування кримінального провадження за №12017081190000726 від 03.10.2017 року встановлено, що в період часу з 18.00 години 02.10.2017 року до 11.00 години 03.10.2017 року в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області невстановлена особа шляхом обману ОСОБА_1 незаконно заволоділа її грошовими коштами. а також від її імені, використовуючи незаконно отриманими персональними даними ОСОБА_1 і від її імені, використовуючи незаконно отримані персональні дані, несанкціоновано втрутилися в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, від імені ОСОБА_1 в інтернет-магазині ROZETKA угоду №17100212082852 щодо купівлі продукту - SamsungGalaxy S7 Edge 32GB Black вартістю 17 999 грн. з ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «РОЗЕТКА.УА», а в інтернет-магазині «ЦИТРУС ПОМЕРАНЧ» уклали угоду №17100312091966 щодо купівлі

продукту iPhone 7128Gb jet black Apple вартістю 21 999 грн. з ПАТ КБ «ПриватБанк» та інтернет-магазином «ЦИТРУС ПОМЕРАНЧ». Такими діями ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» заподіяно майнової шкоди, що підтверджується долученими до цивільної справи запитами слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, ухвалами слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області, які винесені по кримінальному провадженню №12017081190000726 від 03.10.2017 року, відповідями, отриманими слідчим на їх виконання (т.1 а.с.93-106) .

Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 15.08.2018 року за №20.1.0.0/7-180717/649 (т.1 а.с.85) було розглянуто звернення представника відповідача - адвоката Шершньова О.В. стосовно повернення коштів, які були списані з платіжної картки НОМЕР_5 , та повідомлено, що банк не може повернути кошти з огляду на те, що операції по картці можливо було здійснити лише за допомогою використання особистого фінансового телефону та іншої особистої інформації. Також була підключена послуга «Миттєва розстрочка» в магазині ЦИТРУС. У випадку шахрайських дій щодо списання грошових коштів рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.

Згідно відповіді Відділення поліції №2 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області від 17.01.2022 року №429/82/СД-2022 на запит суду, кримінальне провадження №12017081190000726 від 03.10.2017 року направлено до Василівської окружної прокуратури для вирішення питання щодо звернення з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України - не встановлено особу. яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, з досліджених судом доказів встановлено, що 02 жовтня 2017 року з кредитної картки НОМЕР_6 за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка» укладена Угода №17100212082852 через інтернет-магазин ROZETKA щодо купівлі продукту - SamsungGalaxy S7 Edge 32GB Black вартістю 17 999 грн., на підставі якої здійснена не дозволена відповідачем транзакція зі списання з карткового рахунку грошових коштів сумі 2999,80 грн. Згідно відповіді ТОВ «РОЗЕТКА.УА» за №06-09/18-159 від 06.09.2018 року (т.1 а.с.106) заявка на придбання зазначеного пристрою була спрямована до них 02.10.2017 року о 16:56 з ІР адреси: НОМЕР_7 . Особа, яка сформувала заявку назвалася як ОСОБА_2 . Отримання товару передбачалося за адресою: магазину у АДРЕСА_1 . Станом на 02.10.2017 року надійшло достатньо звернень як з боку представників правоохоронних органів, та і з боку ошуканих громадян для ідентифікації клієнтки ОСОБА_2 як ознаки шахрайських дій, зазначена заявка не оброблялася і протягом двох хвилин була відхилена. Оскільки замовлення було відхилене, будь-які документи щодо оформлення продажу не формувалися, товар не видавався, коштів за нього банк не перераховував. Отже, у зв`язку відхиленням замовлення ТОВ «РОЗЕТКА.УА», 02.10.2022 року відбулося повернення грошових коштів на картковий рахунок.

03 жовтня 2017 року з кредитної картки НОМЕР_6 за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка» укладена Угода №17100312091966 через інтернет-магазин «ЦИТРУС ПОМЕРАНЧ» щодо купівлі продукту - iPhone 7128Gb jet black Apple вартістю 21 999 грн., на підставі якої здійснені не дозволені відповідачем транзакції зі списання з карткового рахунку грошових коштів 03.10.2017 року в сумі 4399,80 грн., 03.11.2017 року в сумі 4575,79 грн., 03.12.2017 року в сумі 4575,79 грн., 03.01.2018 року в сумі 4575,79 грн., .03.02.2018 року в сумі 4575,79 грн.

Незважаючи на наявність зареєстрованого кримінального провадження, банк службове розслідування щодо несанкціонованого списання грошових коштів з рахунку відповідача не провів, а вважає відповідача ОСОБА_1 винною у несанкціонованих операціях по їх зняттю та нарахував відповідачу відсотки на залишок неповернутої суми за кредитним договором.

Відповідно до п.1.1.2.1.13. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) Клієнт зобов`язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру PayPass, ПІНу, SIM-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення Банку за телефонами (безкоштовно) по Україні.

Згідно п.1.1.2.1.13.1 Умов у випадку заперечення власником картки операцій, здійснених з використанням картки, стікеру PayPass або інформації, нанесеної на картці. Власний картки зобов`язаний протягом тридцяти днів з моменту утримання грошових коштів з рахунка звернутися в банк і заявити про операції, що оскаржують ся.. і про причини заперечування, подати письмову заяву (у разі якщо вирішення питання передбачає таку необхідність).

Згідно п.1.1.2.1.21. Умов, клієнт зобов`язаний негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення КАрти, Стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).

П. 1.1.3.1.7. Умов передбачено, що Банк зобов`язаний в разі виникнення Овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення Власника або Довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Правилами, про втрату/крадіжку Картки або про можливість несанкціонованого використання Картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням Картки.

П.2.1.1.10.10, п. 2.1.1.10.11. Умов передбачено, що клієнт дає свою згоду на те, що за замовчуванням при видачі картки банк блокує можливість використання карти в мережі Інтернет, а також при здійсненні ризикових операцій у країні та за кордоном.

Відповідно до п. 2.1.1.11.6. Умов та правил, суми коштів по операціях, які оскаржуються держателем, повертаються на Картрахунок до повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком який представив операцію.

Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту

повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Згідно з п.2 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі - Положення), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до п.3 розділу 6 Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з п.5 розділу 6 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Пунктами 7, 8 розділу 6 Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до п.9 розділу 6 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (п.10 розділу 6 Положення).

Наведені вище правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.4 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням положень пункту 37.2. статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, ПАТ КБ «Приватбанк» не надав доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що відповідач не укладала угоди за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка», не здійснювала оспорювані транзакції, не втрачала та не передавала іншим особам кредитну картку, не повідомляла третім особам ПІН-коду та інші дані, які дозволяють ідентифікувати платіжні операції.

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 як користувач картки не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року №6-71цс15, в якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (провадження №61-3239св18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (провадження №61-16504св18), від 11 грудня 2019 року у справі №580/806/16-ц (провадження №61-22407св18), від 23 січня 2020 року у справі №179/1688/17 (провадження №61-12707св19), від 17 лютого 2021 року у справі №711/11121/18 (провадження № 61-12703св20) вказану правову позицію підтримав.

Доводи позивача про те, що операція щодо зняття з платіжної картки позивача спірної суми стала можливою виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам є припущенням, оскільки достовірних доказів вчинення позивачем таких дій банком до суду не надано.

Таким чином, встановивши, що банком не доведено вчинення відповідачем ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу

ініціювати платіжні операції за кредитною карткою; списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції; виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, відповідач повідомила банк про цей факт та звернулася до правоохоронних органів; враховуючи наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений і підписаний 24 січня 2022 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова